5.3. Організація праці водіїв та кондукторів.

Важливим завданням автотранспортного підприємства є правильна організація праці водіїв – провідної професії робочих на автомобільному транспорті, від роботи яких залежить виконання плану перевезень.

Робочий час водія можна поділити на два основних елемента: час, який витрачається на виконання всіх підготовчих робіт, пов’язаних з випуском рухомого складу на лінію і поверненням його в гараж, і час, який витрачається безпосередньо на виконання транспортних робіт – перевезення вантажів і пасажирів. За встановленими нормами підготовчий час не може перевищувати 18 хвилин на зміну або 4 % робочого часу.

Головне завдання організації праці водіїв на лінії - покращення використання автомобілів, яке залежить суттєво від ініціативи водія. Це стосується забезпечення більш повного використання вантажопідйомності автомобіля, завантаження порожнього пробігу, скорочення простою автомобіля в пунктах навантаження і розвантаження.

В практиці роботи автотранспортних підприємств використовується ряд форм і методів організації праці водіїв. Зокрема, широке розповсюдження централізованих перевезень створює можливості для використання бригадного методу роботи з закріпленням водіїв за певними маршрутами, що забезпечує підвищення продуктивності праці.

На окремих видах перевезень найбільш прогресивною формою організації праці водіїв є комплексно-бригадний метод роботи, який передбачає закріплення бригади водіїв за певними об’єктами. Він вимагає лише забезпечення встановлення норм робіт і точного обліку обсягів перевезеного вантажу, без фіксації кількості рейсів, що значно підвищує рівень продуктивності праці і матеріальної зацікавленість самих водіїв.

Вирішальним елементом системи організації праці водіїв є режим праці, який слід обирати так, щоб були дотримані певні вимоги. Основна з них – це виконання плану за середньою тривалістю автомобіле-доби роботи на лінії, ув’язка праці бригад з режимом роботи обслуговуємих підприємств, можливість здійснення операцій з технічного обслуговування і ремонту автомобілів, дотримання чинного трудового законодавства.

5.4 Принципи організації праці ремонтно-обслуго-вуючого персоналу.

Технічне обслуговування і ремонт проводяться, як правило, в спеціальних цехах (дільницях). Працівників, які виконують зазначені роботи, доцільно об’єднувати в бригади. Бригадний метод організації праці не застосовують лише до працівників виробничо-допоміжних дільниць, які безпосередньо не пов’язані з випуском автомобілів на лінію.

На автотранспортних підприємствах можуть бути створені бригади двох видів:

- спеціалізовані, які виконують певний вид технічного обслуговування і ремонту автомобілів;

- комплексні, які виконують ремонт і певні види технічного обслуговування автомобілів і причепів.

Спеціалізовані бригади створюють на великих підприємствах, з достатньою великою кількістю автомобілів де є поточні лінії щоденного обслуговування, ТО-1, ТО-2 та зони поточного ремонту. В інших випадках доцільно створювати комплексні бригади. Комплексні бригади несуть повну відповідальність за технічний стан автомобіля і його випуск на лінію.

При сучасних методи організації технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів на автотранспортних підприємствах основною виробничою ланкою є виробнича дільниця., яка в залежності від обсягу виконумих робіт очолюється майстром або бригадиром. Задача виробничої дільниці – підтримка відповідного технічного стану закріплених за дільницею агрегатів автомобілів шляхом сучасного і якісного виконання робіт з технічного обслуговування і ремонтів, а також систематичне зниження кількості ремонтів і простоїв автомобілів, які виникають в наслідок несправності обслуговуємих дільницею агрегатів.

Необхідна кількість робочих для кожної виробничої дільниці визначається на основі загальної працемісткості робіт, які виконуються на цій дільниці.