
- •Література, її завдання і найважніші ціхи
- •Із секретів поетичної творчості
- •Сьогочасне літературне прямовання
- •Дещо про творчість поетичну
- •Іван Нечуй-Левицький (1838–1918)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Кайдашева сім’я
- •«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького в контексті національного виховання
- •Панас Мирний (1849–1920)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Хіба ревуть воли, як ясла повні?1
- •Частина перша
- •Польова царівна
- •Дитячі літа
- •Тайна-невтайна
- •Дізнався
- •Частина друга
- •Частина третя
- •Нема землі!
- •З легкої руки
- •Сон у руку
- •Наука не йде до бука
- •Новий вік
- •Старе — та поновлене
- •Лихо не мовчить
- •Так оце та правда?!
- •Неволя України у творах Панаса Мирного
- •Іван Карпенко-Карий (1845–1907)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Мартин Боруля
- •Дія перша
- •Дія друга
- •Дія четверта
- •Український театр у XIX столітті
- •Михайло Старицький (1840–1904)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Гетьман
- •Облога Буші
- •Іван Франко (1856–1916)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Сікстинська мадонна
- •Легенда про вічне життя
- •Декадент
- •Мойсей1
- •Перехресні стежки
- •Франко незнаний
- •Іван Франко1
- •Старе й нове в сучасній українській літературі
- •Борис Грінченко (1863–1910)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Каторжна
- •Дзвоник
- •Богдан Лепкий (1872–1941)
- •Із циклу «Із записної книжки» Ходить вітер очеретом
- •Із циклу «Весною» Час рікою пливе…
- •Під Різдво
- •Вона там є...
- •Лодко на голубих хвилях
- •Незглибиме синє море
- •Місячна ніч
- •Михайло Коцюбинський (1864–1913)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Тіні забутих предків
- •На камені
- •Цвіт яблуні
- •Імпресіонізм чи реалізм?
- •Ольга Кобилянська (1863–1942)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Малорусские писатели на Буковине
- •Василь Стефаник (1871–1936)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Камінний хрест
- •Моє слово
- •Синя книжечка
- •Виводили з села
- •Лесева фамілія
- •Вона — земля
- •Побожна
- •Словничок діалектних слів, що зустрічаються у творах Василя Стефаника
- •Трагічний ритм життя і творчості Василя Стефаника
- •Неоромантизм
- •Леся Українка (1871–1913)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Лісова пісня
- •Спис діячів «Лісової пісні»
- •Слово про Лесю Українку
- •Поетеса зламу століть
- •Микола Вороний (1871–1938)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Іванові Франкові
- •Серце музки
- •Інфанта1
- •Старим патріотам
- •Неминуча мета
- •Ти не любиш мене...
- •Блакитна панна
- •Євшан-зілля
- •За Україну!
- •До моря
- •Відозва до українських письменників1
- •Посланіє
- •Олександр Олесь (1878–1944)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Чари ночі
- •Моїй матері
- •Колискова
- •По дорозі в Казку Картина перша
- •Картина друга
- •Картина третя
- •Журба і радість олександра олеся
- •Володимир Винниченко (1880–1951)
- •Зі скарбниці критичної думки
- •Письменник світового масштабу
Місячна ніч
Місяць в хмари оповився, Сонно вітер повіває. На керму моряк схилився І думає.
Хвиля лодкою колише, Як колискою матуся. «Дівчина чомусь не пише... Обійдуся!»
Вітер хвилями колише, Гомонять тайком вітрила. «Чи кохаєш ти мене ще, Моя мила?»
Виплив місяць. Через море Золоту мостить доріжку. «Цілував я б, моя зоре, Ручку й ніжку».
Ніби сон якийсь приснився: Ось вона і він під гаєм... На керму моряк схилився. І думає.
Думаємо над прочитаним
1. Зробіть ідейно-художній аналіз поезії Б. Лепкого «Журавлі».
2. У чому, на вашу думку, полягає новаторство Б. Лепкого?
3. Яку роль у художній структурі поезії «Незглибиме синє море» відіграють епітети?
Імпресіонізм
Імпресіонізм — напрям у мистецтві й літературі XIX—XX ст. Поняття «імпресіонізм» (від франц. «враження») походить від назви картини Клода Моне «Імпресія. Схід сонця».
Художники-імпресіоністи багато уваги приділяли пошукові нових фарб, нових відтінків. Для них було важливим не стільки, що зображено на картині, скільки — як. Фарби, колорит полотна повинен був передавати найтонші відтінки суб’єктивних почуттів, переживань, настрій. Вплив імпресіонізму позначився на творчості відомих українських художників О. Мурашка, М. Бурачека, І. Труша.
В українській літературі імпресіонізм знайшов своє відображення у творчості М. Коцюбинського, В. Стефаника, пізніше Г. Косинки, О. Олеся, раннього П. Тичини, Є. Плужника.
Письменники-імпресіоністи основну увагу скерували на передачі палітри людських переживань та настроїв, звертали увагу на яскраві деталі. Така настанова зумовила посилення ліричного начала, емоційності, призвела до поглиблення психологізму, лаконізму в описах. Світоглядною основою імпресіонізму був принцип відносності людських знань. Тому ці митці зосереджувалися на відтворенні миттєвих вражень. Найпоширенішим жанром у письменників-імпресіоністів стала новела.
Михайло Коцюбинський (1864–1913)
Людина — найцікавіше для нас явище тому, що вона змінюється, ховає в собі всякі несподіванки, не задовольняється жодною формою щастя.
М. Коцюбинський
Найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст. Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. в м. Вінниці в сім’ї дрібного службовця. Навчався в Барській початковій школі та Шаргородському духовному училищі, яке закінчив 1880 р. Упродовж десяти років (1882–1892) Коцюбинський займається репетиторством. У цей час він підтримує зв’язки з членами народницьких організацій. 1886 року за ним було встановлено постійний таємний нагляд поліції. 1890 р. М. Коцюбинський відвідує Галичину, знайомиться з І. Франком, В. Гнатюком та іншими українськими діячами. Ця поїздка вплинула на світоглядну еволюцію письменника.
1890 р. датується перша публікація М. Коцюбинського (вірш «Наша хатка» у львівському журналі «Дзвінок»). А через рік з’являються дитячі оповідання «Харитя», «Ялинка», що засвідчили народження нового письменника. Нестримна творча еволюція митця від творів, написаних у побутово-реалістичній манері («Ціпов’яз», «Для загального добра»), до імпресіоністичного стилю в етюді «Цвіт яблуні», новелі «Intermezzo» засвідчила глибокі процеси оновлення української літератури. Оповідання, новели, повість «Fata morgana», написані в 1906–1912 рр., відбивають події наростання революційних виступів народу та їх поразки. 1911 р. з’являється повість «Тіні забутих предків», написана після відвідин Гуцульщини. Не стало письменника 25 квітня 1913 року. Поховано його в Чернігові на Болдиній горі.