Місячна ніч

Місяць в хмари оповився, Сонно вітер повіває. На керму моряк схилився І думає.

Хвиля лодкою колише, Як колискою матуся. «Дівчина чомусь не пише... Обійдуся!»

Вітер хвилями колише, Гомонять тайком вітрила. «Чи кохаєш ти мене ще, Моя мила?»

Виплив місяць. Через море Золоту мостить доріжку. «Цілував я б, моя зоре, Ручку й ніжку».

Ніби сон якийсь приснився: Ось вона і він під гаєм... На керму моряк схилився. І думає.

Думаємо над прочитаним

1. Зробіть ідейно-художній аналіз поезії Б. Лепкого «Журавлі».

2. У чому, на вашу думку, полягає новаторство Б. Лепкого?

3. Яку роль у художній структурі поезії «Незглибиме синє море» відіграють епітети?

Імпресіонізм

Імпресіонізм — напрям у мистецтві й літературі XIX—XX ст. Поняття «імпресіонізм» (від франц. «враження») походить від назви кар­тини Клода Моне «Імпресія. Схід сонця».

Художники-імпресіоністи багато уваги приділяли пошукові нових фарб, нових відтінків. Для них було важливим не стільки, що зображено на картині, скільки — як. Фарби, колорит полотна повинен був передавати найтонші відтінки суб’єктивних почуттів, переживань, настрій. Вплив імпресіонізму позначився на творчості відомих українських художників О. Мурашка, М. Бурачека, І. Труша.

В українській літературі імпресіонізм знайшов своє відображення у творчості М. Коцюбинського, В. Стефаника, пізніше Г. Косинки, О. Олеся, раннього П. Тичини, Є. Плужника.

Письменники-імпресіоністи основну увагу скерували на передачі палітри людських переживань та настроїв, звертали увагу на яскраві деталі. Така настанова зумовила посилення ліричного начала, емоційності, призвела до поглиблення психологізму, лаконізму в описах. Світоглядною основою імпресіонізму був принцип відносності людських знань. Тому ці митці зосереджувалися на відтворенні миттєвих вражень. Найпоширенішим жанром у письменників-імпресіоністів стала новела.

Михайло Коцюбинський (1864–1913)

Людина — найцікавіше для нас явище тому, що вона змінюється, ховає в собі всякі несподіванки, не задовольняється жодною формою щастя.

М. Коцюбинський

Найвизначніший майстер імпресіонізму в українській літературі початку XX ст. Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 р. в м. Вінниці в сім’ї дрібного службовця. Навчав­ся в Барській початковій школі та Шаргородському духовному училищі, яке закінчив 1880 р. Упродовж десяти років (1882–1892) Коцюбин­ський займається репетиторством. У цей час він підтримує зв’язки з членами народницьких організацій. 1886 року за ним було встановлено постійний таємний нагляд поліції. 1890 р. М. Коцюбинський відвідує Галичину, знайомиться з І. Франком, В. Гнатюком та іншими українськими діячами. Ця поїздка вплинула на світоглядну еволюцію письменника.

1890 р. датується перша публікація М. Коцюбинського (вірш «Наша хатка» у львівському журналі «Дзвінок»). А через рік з’являються дитячі оповідання «Харитя», «Ялинка», що засвідчили народження нового письменника. Нестримна творча еволюція митця від творів, написаних у побутово-реалістичній манері («Ціпов’яз», «Для загального добра»), до імпресіоністичного стилю в етюді «Цвіт яблуні», новелі «Intermezzo» засвідчила глибокі процеси оновлення української літератури. Оповідання, новели, повість «Fata morgana», написані в 1906–1912 рр., відбивають події наростання революційних виступів народу та їх поразки. 1911 р. з’являється повість «Тіні забутих предків», написана після відвідин Гуцульщини. Не стало письменника 25 квітня 1913 року. Поховано його в Чернігові на Болдиній горі.