Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Hrestomat-10.rtf
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
5.74 Mб
Скачать

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького в контексті національного виховання

[...] Відомо, що повість у час свого виходу зазнала цензурних втручань, і автор змушений був вилучати цілі уривки з неї. Про це неодноразово говорилося, але, здається, вже пора подивитися на викреслене і ввес­ти його в текст. Тим паче, що воно може принципово змінити погляд на весь твір. [...] Отож, погляньмо на першу редакцію початку повісті, яка має виразне національно-виховне спрямування. [...]

За своїм змістом варіант початку має принципові відмінності від того, який традиційно звикли бачити читачі. У ньому автор не обмежується статичним пейзажем, він намагається не стільки протиставити опис розкішної природи дріб’язковому внутрішньому світові примітивних людей, скільки створити смислову опозицію історіософського звучання, коли героїчне минуле і трагічне сучасне (мається на увазі XIX століття) України подаються у протилежних ціннісних координатах.

Минуле письменник позначає «славними битвами Богдана Хмельниць­кого». І цієї деталі виявилося досить, щоб героїзувати колишню історію України, створити її позитивний образ.

На такому тлі заходить мова про сучасне. І тут піднесений тон різко падає: Україна зображується, «ніби якесь здорове кладовище, де похований цілий народ, де під безлічними могилами похована українська воля». І якщо сентенція щодо української волі зрозуміла, то метафоричний вислів «похований цілий народ» вимагає додаткового тлумачення. Адже виникає закономірне питання: про який же тоді народ написана повість? Відповідь дає змогу розкрити ще одну смислову опозицію, закладену в текст вступу: письменник протиставляє психологію своїх сучасників внутрішньому стану того покоління, яке виграло Визвольну війну проти Польщі. Саме про духовну смерть українців XIX століття хоче сказати Нечуй-Левицький і, що дуже важливо, про велику національну катастрофу, яку переживала в той час Україна. Духовна смерть народу для письменника дорівнює смерті фізичній. Отож, вже на початку твору чітко заявляється тема морально-психологічної стагнації суспільства, коли люди позбавлені поривань, які об’єднали б їх у націю, надали їхнім діям визвольного спрямування. Наявність чи відсутність таких поривань — ось ті критерії, за якими Нечуй-Левицький оцінює минуле і сучасне рідного краю, а також духовний і політичний рівень поколінь, представлених сім’єю Кайдашів. І хоча в основній частині повісті історіософських украплень більше немає, перший варіант вступу однозначно розкриває причини бездуховності своїх героїв. Метафори «похований цілий народ» та «кладовище української історії» закладають у текст думку про несамореа­лізованість України, невиконання нею своєї історич­ної місії.

У таких умовах живуть (існують) Кайдаші, прагнення яких не виходять за межі хатніх клопотів і ведення натурального господарства. Своїм побутом вони ілюструють стиль життя нації, що опинилася на узбіччі світового розвитку, тобто зведеної до рівня маргінальної. Ця маргінальність проступає в понятті «смерть народу», яке сформульоване низкою наведених образних словосполучень. За таких обставин вислів «Кайдашева сім’я» переходить у ряд афористичних... [...]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]