Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ігрові технології у роботі психолога.doc
Скачиваний:
27
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.2 Mб
Скачать

Ми з тобою схожі

Учасники стоять по колу.

Інвентар – м`ячик.

Інструкція:

Зараз ви будете кидати м`яча один одному. Уважно слідкуйте, хто саме подає вам м`яча, бо, коли він потрапляє до вам, ви маєте сказати, чим ви схожі з тою людиною, яка його подала: "Ми вчителі!" або "У нас зелені косинки".

Тренер закінчує вправу, коли м`яч побував у кожного учасника. Запам`ятовує або записує найбільш популярних учасників (тих, до кого м`яч попадав кілька разів) та найменш популярних (до кого м`яч дійшов у останню чергу).

Хендбол

Всі встають в коло, розставляють ноги на ширині плеч, нагинаються, і захищають простір між ногами обома руками. Перекидають м’яч, щоб він потрапив між ніг. Якщо м’яч потрапив в умовні ворота, то одна рука закладається за спину і людина захищає ворота однією рукою. Якщо другий раз, то другу руку також за спину, якщо третій раз , то людина перевертається на 1800 і захищає ворота обома руками і т.д.

Зоопарк

Рак: середній складає обома руками дулі, підносить до очей й ворушить великими пальцями. Хто стоїть по боках руками рухають як клешнями.

Комар: середній стискає в кулак, витягує вперед вказівний палець, підносить руку до носа і махає „хоботком”. Двоє по боках розмахують руками як крилами.

Олень: середній складає хрестоподібно руки над головою, двоє по боках „б’ють копитом”.

Риба: скласти долоні разом, опустити паралельно підлозі та відобразити хвилеподібні рухи. Двоє по боках тріпочуть долонями як плавниками.

Змія: середній правою рукою показує очкову кобру, яка намагається напасти. Двоє по боках роблять хвилеподібні рухи, як змія повзе.

Заєць: середній двома руками показує вуха зайця. Двоє по боках підскакують як зайці, склавши руки перед грудьми.

За структурою ігри поділяються на наступні 15 підтипів. Якщо в тренера виникла потреба у використанні гри, то можна сконструювати гру будь – якого підтипу в залежності від уподобань групи, тренера та замовника.

Варіанти ігор

Особливості проведення

1. На розвиток компетенції

Завдання, які можна виконати тільки, проявивши задану компетенцію

2. Конфликтні

Завдання, в яких виконання мети одного учасника неможливо при виконанні мети партнера.

3. Моделюючі

Завдання, в яких учасники моделюють ситуації або процеси.

4.З прихованим мотивом

Ігри, в яких у одного з учасників - як правило, у пассивного гравця - є прихована інформація, без з'ясування якої активний гравець не може виконати завдання

5. Реверсивні

Ігри, в яких учасники отримують протилежні своєї реальної посади ролі

6. Группові ігри

Ігри, в якій бере участь кілька активних гравців із суперечливими цілями

7. Дубль-техніки

Вправи, в яких один з гравців вимовляє тільки те, що йому повідомляє інший гравець

8. Дубль-техніки реверсивні

Вправи, в яких активний учасник поперемінно займає всі рольові позиції даної вправи, а пасивний гравець повторює попередню репліку активного гравця, щоб той на неї відреагував уже з протилежної ролі

9. Соціодраматичніі гри

Ігри, в яких учасники виконують не тільки ролі конкретних людей, а й ролі професійних субособистостей.

10.Етюди

Ігри, в яких тренер видає учасникам тільки основні напрямки їх рольових установок, задає обставини гри, але при цьому не повідомляє учасникам, хто які ролі виконує. Тому учасники повинні самостійно розібратися в ролях оточуючих. Іноді головним завданням етюду стає завдання розпізнати інших учасників гри і вибрати правильну тактику взаємодії з ними. Можливе проведення, як в парному варіанті, так і в груповому

11. Сюжетні

У сюжетних іграх учасники отримують основну канву сюжету та рольові цілі, які вони повинні реалізувати в рамках заданого тренером сюжету. Можливе проведення, як в парному варіанті, так і в груповому

12. Идентифікаційні

Ідентифікаційні гри припускають ідентифікацію учасників з деяким відомим їм персонажем, який повинен досягати поставленої ділової мети в заданих тренером обставинах. Можливе проведення, як в парному варіанті, так і в груповому

13. Соціометричні

У цьому виді ігор учасники висловлюють системи взаємин і відносин за допомогою розміщення себе, один одного або символізують об'єктів в ігровому або реальному просторі. Проводиться в групповому варіанті

14. Метафоричні

У цій групі рольових ігор учасники реалізують деяку задану метафору і в її рамках досягають діловоі або метафоричні мети. Можливе проведення, як в парному варіанті, так і в груповому

15. Станційні

Пасивні учасники створюють місця «станції» з завданнями, які виконують активні учасники.

16. Інсценізації.

Учасники розігрують сюжет знайомого їм літературного твору, проведення у груповому варіанті

У подальших розділах ми більш детально зупинимось на інших типах ігор: організаційно – ділових, моделюючих, інсценізаціях тощо. В принципі будь – яке тренінгові завдання може бути реалізовано за допомогою будь – кого типу гри, а така велика кількість їх різновидів дозволяє тренеру знайти саме той варіант гри, що буде відповідати його баченню тренінгового процесу.

Спробуємо проілюструвати деякі типи психологічних ігор на прикладі реалізації завдання з тренінгу особистісного зростання, присвяченого аналізу стратегій використання грошей учасниками. Завдання конкретного блоку – пошук перешкод, які заважають учасникам більше заробляти.

Гра «Збери – роздай» перевіряє здатність учасників до взаємодії з процесом заробітку та витрат. Крім того, що вона належить до типу ігор на розвиток компетентності, вона є представником досить нечисленного у тренінгу типу вправ – «вулична практика».

Збери – роздай.

Учасники залишають у тренінговому залі мобільні телефони, гроші, ключі від дому та відправляються поодинці на вулицю на півтори години. За цей час вони мають будь яким (в межах закону) способом зібрати грошей, достатніх на купівлю пачки печива. Потому, вони мають купити печиво, розкрити пачку та роздати перехожим по одному печиву. По закінченні – повернутись до тренінгового залу для обговорення. Якщо тренінг відбувається у місті, це завдання не настільки важке, як здається при читанні інструкції.

Під час обговорення звертається увага на способи здобування грошей та почуття при цьому, швидкість та легкість виконання цієї частини гри. Потім аналізується друга частина гри – чи вдалося роздати і які перешкоди виникали на цьому етапі.

До конкурентних ігор на цю ж тему відноситься ділова гра «Збери гроші на проект».

Учасники. Дорослі, працівники громадських організацій.

Обладнання. Коробки з отвором за кількістю учасників, по 20 гривень грошей на кожного учасника дрібними грошима. (В залежності від ставлення тренера до грошей, він використовує або власні кошти, або учасників групи).

Етапи гри.

1 етап. Учасники прописують соціальні або прибуткові проеки.

2 етап. Презентація проектів, відповіді на запитання.

3 етап. «Інвестиції» - кожен з учасників може вкласти свої гроші у скрині будь – якого учасника, записавши у таблицю скільки та куди він вклав. При веденні цих записів таблиця згортається, що не було видно попередні записи.

4 етап. «Прибутки» - які отримують лише інвестори перших трьох проектів, які набрали найбільше коштів. Учасники підраховують суми грошей, що вони зібрали на свої проекти. Ті, що не увійшли до першої трійки повністю втрачають свої гроші – вони потрапляють до загального банку з якого пропорційно оплачується успішним інвесторам перших трьох проектів. Автори цих проектів отримують всі гроші, що потрапили в їхні скрині.

5 етап. Обговорення.

  • Що допомогло у створенні успішного проекту?

  • Як визначалися успішні проекти?

Гра з прихованим мотивом «Інтерв’ю». Відноситься також до підтипу парних ігор.

Група поділяється на дві підгрупи – «журналістів» та «зірок». «Журналісти» виходять з приміщення де отримують інструкцію – дізнатися реальну суму щомісячного прибутку «зірок», але так, що зірка не здогадалася, що саме цікавить журналіста. «Зірки» отримують завдання чесно відповідати на запитання «журналістів», записуючи собі, що саме реально цікавило інтерв’юера.

Учасники об’єднуються у пари та спілкуються протягом 10 хвилин. По закінчення журналіст називає зірці ту суму, що він вирахував та отримує зворотній зв'язок.

Підсумки гри.

  • Кому вдалося розкрити прихований мотив журналіста?

  • Кому вдалося найточніше визначити суму прибутку?

Обговорення.

  • Які запитання «викривали» журналістів?

  • Що було хорошим індикатором рівню забезпеченості?

  • Які емоції виникали внаслідок бесіди про рівень забезпеченості?

Варіантом реверсивної гри, спрямованої на розширення свого поведінкового діапазону є гра «Однокласники».

Обладнання. Фішки двох кольорів за кількістю учасників, чисті беджі.

Тренер роздає учасникам фішки випадковим чином.

  • Ті, що отримали білу фішку мають рівень прибутку вдвічі більший, за той, що в них є зараз. Ті, що отримали чорну фішку – рівень прибутку вдвічі менший за теперішній… Ви маєте мовчки, протягом 5 хвилин продумати, що ви робите, щоб отримати такі гроші та як при цьому змінюється стиль вашого життя. Напишіть на беджі свій род занять (безробітний, дружина олігарха тощо …)

  • А тепер ви опинилися у рідній школі на зустрічі однокласників і можете поспілкуватися між собою (в умовах хаотичного руху) про своє «теперішнє» життя. (Цей етап займає близько 15 хвилин).

Обговорення.

  • Як почувалися у новій ролі?

  • З ким (за рівнем забезпеченості) спілкувалися?

  • Що приємного та неприємного відбудеться у вашому житті при зміні рівню прибутків?

З метою більш детального аналізу обмежуючих переконань застосовуються «дубль – техніки». Реверсивна дубль – техніка дещо складніша застосовується у вправі «Моя мама говорила…».

Етапи гри.

1 етап. Учасники пригадують та мовчки прописують переконання щодо грошей, які були в їх родині, з вказівкою кому належало яке висловлювання. Наприклад: «Моя мама говорила, що всіх грошей не заробиш».

2 етап. Учасники об’єднуються по троє – четверо. Активний учасник дає і висловлювання «тексти ролей» помічникам. Вони по черзі читають е вголос, а активний учасник звертає увагу на свої почуття. Якщо почуття позитивні він каже «Дуже дякую, беру!». Якщо почуття негативні, то активний часник бере на себе роль того члена родини, кому належало це висловлювання, а помічник запитує:

  • Чому ти вважаєш саме так?

  • Чим це тобі допомагало?

  • Що ти хотів би сказати насправді?

В результаті або відбувається пере формулювання, або усвідомлення,що це переконання було дуже корисним у минулому, але не придатне зараз «Дуже дякую, воно Ваше, не моє!».

3 етап. Ті переконання, що виявилися позитивними відразу та виникли в наслідок пере формулювання помічники водночас читають вголос активному учаснику.

Обговорення не обов’язкове.

Якщо тренер хоче зосередити увагу учасників не лише в їх внутрішньому світі, а й звернутися до більш зовнішніх проблем соціальних відносин, він може використати сюжетні або рольові ігри, наприклад «Пікнік».

Учасники. Дорослі або старші підлітки 10 осіб. Якщо чисельність інша можна додати, або зменшити кількість «учнів».

Легенда гри. Ви всі учні або вчителі (в залежності від отриманої ролі), ліцею 119. До 10 класу прийшли учні з різних шкіл, тому класний керівник вирішила влаштувати на початку вересня пікнік на природі. Вам буде необхідно домовитись, хто, що бере, у що вдягається, подорожувати разом, повернутися (бажано досягнувши своєї мети).

Ролі.

Тетяна Петрівна – класний керівник, живе на вчительську зарплату, хоче, щоб тато Вані зробив ремонт у класі.

Ольга Сергіївна – щойно закінчила педагогічний інститут, викладає літературу, хоче «щоб діти не сварилися».

Ваня – щойно прийшов до класу, тато – керівник великої фірми. Ваня у попередній школі звик до того, що йому можна все. Хоче стати лідером класу.

Сергій – лідер класу, рівень забезпеченості – середній, хоче справити враження на нових учнів, стати лідером і для них.

Олексій – росте без батька, мати – прибиральниця, щойно прийшов до класу. Хоче, щоб ніхто не дізнався про його матеріальні проблеми, та справити позитивне враження на Олену.

Петро – давній приятель Сергія, підтримує його в усьому. Зараз батьки поїхали у відпустку, залишивши сину дуже мало коштів (повернуться через тиждень). Хоче справити позитивне враження на Олену.

Олена - щойно прийшла до класу, тато – керівник великої фірми. Вдягнена краще за інших, має велику суму кишенькових грошей. Хоче справити враження на Сергія, не любить Дашу.

Даша – навчається у класі давно, відмінниця, рівень забезпеченості – середній, приятелює з Сергієм. Хоче справити враження на нових хлопців.

Наташа – навчається у класі давно, ні з ким не дружить. Давно накопичувала гроші на новий телефон, та ще не купила його. Хоче справити враження на Петра.

Юля – щойно прийшла до класу, була лідером у попередній школі. Хоче бути лідером у новому класі. Рівень забезпеченості – низький (суворі батьки не дають «зайвих» грошей), але вдягнена дівчина за останньою модою.

Етапи гри.

1 етап. Знайомство (учасники називають свої ролі, повідомляючи лише учні вони або вчителі, та як давно навчаються у класі).

2 етап. Керівництво школи вимагає, щоб ви всі разом пішли у суботу на пікнік, самостійно закупивши все необхідне. Обговоріть, хто що купує та за що відповідає.

3 етап. «Прогулянка» з перешкодами. Тренер періодично підкидає групі перешкоди або «ресурси»: дощ, втрачену дорогу, або кіоск з пивом… Темп гри має бути досить повільним, щоб учасники зосередились на спілкуванні між собою, а не на подоланні зовнішніх обставин.

Обговорення залежить від подій, що розгорталися в ході гри, та може бути спрямовано на актуалізацію дитячих травмуючих переживань, або на засоби досягнення своєї мети.

Метафоричні ігри також можуть бути застосовані при аналізі теми грошей. Прикладом такої гри – метафори є

«Чим мені платять».

Учасники – працівники соціальної сфери на тренінгу, присвяченому емоційному вигоранню.

Обладнання. Велика кількість окремих карток з написами:

  • Любов

  • Повага

  • Безпека

  • Приналежність

  • Гордість

  • Задоволення

  • Цікавість

  • Влада

  • Гроші (в залежності від конкретної групи перелік може змінюватись).

Учасники працюють на два кола: всі учасники внутрішнього кола мають у своєму розпорядженні картки з написами «заробітню платню». Учасники, що розташовані у зовнішньому колі, по одному реченню одній людині, розповідають про свою роботу. Внутрішнє коло «платить» за цю роботу тим, що на їх думку хоче учасник. Наприклад:

  • Головне для мене, щоб люди прислухалися до моїх порад, робили все вірно…

  • «Влада».

  • Я все ретельно перевіряю, мені важливо якнайдовше протриматись на державній службі.

  • «Безпека».

По закінченні одного кола учасники записують, що вони отримали та кола міняються місцями.

Обговорення спрямовано на те, чим учасники отримують заробіток, крім грошей, та чи вдоволені вони саме таким варіантом «оплати». (Були учасники, які отримували що завгодно та не отримували жодної одиниці грошей!).

Чимось середнім між грою та розстановкою є соціометричні ігри. На тренінгу, що присвячено проблемі грошей вона може бути як одною з перших, так і завершальною (в залежності від уподобань тренера).

«Розійдись».

Обладнання: чотири великі аркуші з написами:

  • Бідність,

  • Багатство,

  • Вдоволеність,

  • Невдоволеність.

Хід вправи. Аркуші з написами розташовані по чотири боки приміщення. Учасники мають мовчки зайняти «своє» місце в цьому просторі, як вони його відчувають зараз.

Учасники мають переміститися у тому напрямку та настільки як планують за найближчі п’ять років.

У часники мають визначити кожен для себе межу в цьому просторі, яку він точно не хоче переходити.

Обговорення не обов’язкове.

Як бачимо, тип гри не «прив’язано» до проблематики тренінгу. Так само одні варіанти ігрових вправ можна перетворити на інші, якщо в тренера виникає така потреба.

При підготовці програми можна використовувати як готові вправи, які ви прочитали у посібниках та бачили на інших тренінгах так і їх модифікації, що створює більшу свободу дій. Для створення модифікацій можна використовувати прийом, який наші студенти назвали “Їжак вправ”: