Оптимальна дистанція

Учасники працюють у парах, постійно змінюючи партнерів, потім вся група працює разом.

Інструкція:

Знайдіть з кожним партнером оптимальну відстань. Тепер спробуйте розташуватися у приміщенні всією групою, зберігаючи оптимальні відстані.

Перебудова

Учасники знаходяться у хаотичному русі.

Інструкції подаються кожні 10-15 секунд:

Розбилися на пари – рука у руці,

– нога до ноги,

– ніс до носа,

– плече до плеча,

– хвіст до хвоста...

Тренує увагу, активізує групу.

„Піф – паф”.

Один учасник („піф”) показує на кого-небудь. На кого показує, той повинен присісти, а ті хто стоять поряд повертаються до людини, що сидить, і показуючи пальцями. Говорять „паф”. Хто не встиг чи сказав пізніше, сідає в коло.

Проста рольова гра виникає в дітей у віці трьох років, вони починають копіювати поведінку тварин або знайомих людей не розгортаючи це у зв’язний сюжет. Ця форма широко використовується у психологічних програмах в якості ігор – «криголамів»:

Ноєв ковчег

Учасники групи сидять по колу.

Інструкція:

Зараз кожний з вас отримає картку з назвою тварини. Прочитайте, що на ній написано, але так, щоб це бачили лише ви.

Тренер роздає картки з назвами тварин: "кішка", "собака", "корова" тощо. Назва однієї і тієї ж тварини має бути написана на 2-4 картках.

Тепер заплющимо очі. Ми всі разом будемо вирішувати таку задачу: однакові тварини мають зібратися разом, орієнтуючись лише на звуки, характерні для цих тварин. Відкриваємо очі лише за моєю командою. Почали!

Тренер не бере участі у вправі, спостерігає, яка група зібралася швидше, в яка – повільніше. Після того, як всі учасники зібралися по групам, тренер запитує: "Ви хто?" Це дає можливість перевірити, чи всі потрапили до своїх груп. По закінченні проводиться обговорення тактики пошуку.

Наступним кроком у розвитку дитячої ігрової діяльності стає сюжетно-рольова гра – «Магазин», «Лікарня»… Це більш розгорнута спроба моделювання навколишньої дійсності, зокрема поведінки дорослих. Діти відтворюють систему дій, соціальних ролей, міжособистісних стосунків, яку вони спостерігають у повсякденному житті. Численні ігри, що походять з психодраматичного теоретичного напрямку побудовані саме в цьому форматі: «Дитячий майданчик», «Перехрестя» тощо. Ці ігри в тренінгу дають можливість рефлексії неусвідомлених складових поведінки як окремих учасників так і групи в цілому. Основним механізмом стає робота проекції, коли на ігрові ролі та ситуації переноситься власний життєвий досвід та стереотип поведінки.

Режисерські ігри та ігри – інсценізації виникають в дітей старшого дошкільного віку, в них діти розігрують сюжети казок, мультфільмів, тощо. Психодраматичні ігри – інсценізації побудовані саме за цим принципом. Матеріалом для відтворення можуть бути сюжети казок, історій, міфологічні сюжети або фрагменти життєвих історій учасників групи. Цей інструмент знайшов своє широке використання у корекційних програмах та тренінгах особистісного зростання.

Ігри за правилами, насамперед рухливі так само властиві дітям старшого дошкільного віку. У роботі психолога ігри за правилами є часто вживаним інструментом. Вони не сприяють творчій самореалізації учасників, на відміну від багатьох інших, але дозволяють змоделювати та простежити якісь процеси, що моделюються в ході тренінгу, або навчити учасників корекційних та розвивальних програм діяти у відповідності з встановленими правилами. До цього типу можна віднести наступні ігри.