1. Повідомлення теми

- Сьогодні в нас буде незвичайне заняття. Ми будемо подорожувати. А на чому? Відгадайте загадку.

2. Відгадування загадки

Залізні подружки

тримаються за ручки,

Одна з трубою

Їх тягне за собою. (потяг, вагони)

- Під час подорожі повторимо вивчену пісню. На початку уроку пригадаємо нотну грамоту, потім розспівкою підготуємо свої голоси для співу.

ІІІ. Основна частина

1. Зупинка «Нотна грамота»

- Перша наша зупинка називається «Нотна грамота»

• Гра «Доповни рядок»

В зошитах твоїх охайних

Звично все і все звичайно:

Є лінійки, є клітинки

і відмінні є оцінки.

Є там цифри, є і букви,

Що ніким не позабуті.

Тільки, де ж значки музичні

В зошитах шукати звичних?

Знаки ті ми зустрічаєм

На лінійках незвичайних.

Спробуй їх порахувати:

Раз, два, три, чотири, п’ять.

П’ять лінійок тих ми станем

Називати … (нотним станом).

І всі разом пригадаєм?

Нотоносець - …(нотний дім).

Дім для нот разом із вами

Ми відчинемо …(ключами)

Йде за ними без турбот

Ціла низка різних … (нот)

Повторимо ноти. (до, ре, мі, фа, соль, ля, сі)

• Співання нотами

- Для цієї вправи нам потрібен комп’ютер. Пригадайте гру «Мелодія»

• Вікторина

- Для чого потрібні ноти? (щоб записувати мелодії)

- Де записують ноти ( в нотному стані)

- Як по іншому називають нотний стан? (нотоносець)

- Що обов’язково пишемо на початку нотоносця? (ключ)

- Які є ноти за тривалістю? (восьма, четвертна, половинна, ціла, шістнадцята)

- Що таке тактова риска? (риска, що відокремлює такти)

- Що таке такт? ( відрізок музики від однієї сильної долі до наступної. Такт завжди починається з сильної долі)

- Що означає реприза? ( це знак повторення певної частини або цілого твору)

2.Зупинка «Розспівка»

- Пригадаємо розспівку, яку ми вивчили на попередніх уроках.

___ ___ ___ ___

Га- ля по са- ___

доч- ___ ___

ку хо-

___

ди- ___

ла.

Хусточку біленьку згубила.

• Співання розспівки по нотах ( з комп. підтримкою)

- Давайте цю ж розспівку проспіваємо по нотах

3. Зупинка «Пісенна»

- Ми підготували свої голоси і готові виконати вивчену пісню.

• Бесіда

- Прослухайте мелодію і скажіть з якої це пісні? («Голубий вагон»). (слухання на комп’ютері)

- Яким вона виконувалася інструментом?

- Хто її написав? (Музика В. Шаїнського, сл. Е. Успенського).

- З якого мультфільму ця пісня?

• Виконання пісні «Голубий вагон». (Діти виконують пісню)

1. Час тече повільно, ллється, як вода,

вже його не спиниш на путі.

Хоч годин минулих трохи нам шкода,

та найкраще жде нас в майбутті.

П-ів. Стрічкою наша путь

стелиться, стелиться

і вдалину біжить,

в небесний кордон.

Кожному в доленьку

кращую віриться…

Котиться, котиться

голубий вагон.

2. Може, ми образили когось дарма,

календар старий закриє лист.

жити сумно нам, коли пригод нема …

Гей, додай-но ходу, машиніст!

Приспів.

3. Голубий вагон біжить-хитається,

поїзд рвучко набирає хід…

Ах, навіщо день оцей кінчається,

цілий рік йому б тривати слід!

ІІІ. Заключна частина. Підсумок

Як видно з даного прикладу ігрова оболонка органічно поєднує різнопланові частини заняття, створюючи єдине спрямування уваги молодших школярів.

На уроках з природничих та гуманітарних дисциплін можуть виявитись однаково доречними як моделюючи ігри так і ігрові оболонки. Наведемо приклад моделюючої гри на уроці біології «Ноєв ковчег».

Рольова гра «Ноєв ковчег».

Учасники – учні 11 класу, під час вивчення теми «Екологія».

Обладнання. Папір А4, ручки, стікери.

Ролі:

Ной – приймає остаточне рішення, кого та скільки «брати на борт»,

Сім – відповідає за відбір хижаків,

Хам – відповідає за відбір травоїдних,

Яфет – відповідає за відбір рослин,

Агарь – відповідає за відбір грибів,

Сара - відповідає за відбір комах та паразитів,

Лея - відповідає за відбір мікроорганізмів.

Інші учні розподіляються на 6 підгруп.

Легенда гри.

На Землю насувається глобальна екологічна катастрофа, всі мешканці суші мають загинути. Великий вчений Ной не може відвернути катастрофу, але він створив захищений бункер «ковчег», де, в умовах анабіозу, може зберегти деяку кількість живих організмів, щоб відновити біосферу планети. Його помічники Сім, Хам, Яфет, Агарь, Сара та Лея мають відібрати зразки флори та фауни для збереження. Кожен з них має своє завдання.

1 етап (10 хвилин). Учасники об’єднуються за підгрупами. Завданням кожної підгрупи є пригадати якомога більше видів (відповідно хижаків, травоїдних, рослин, грибів, комах та паразитів, мікроорганізмів) та обґрунтувати які з них та чому слід помістити до ковчегу.

В цей же час «вчені» узгоджують принципи та стратегію відбору живих організмів.

2 етап. Кожен з вчених підходить до відповідної підгрупи, відбирає та записує які істоти та в якій кількості буде взято.

3 етап. Дебати вчених вголос, у присутності класу, та остаточний відбір за рішенням Ноя.

4 етап. Обговорення отриманих результатів, порівняння того, що вийшло з «пірамідою харчування», обговорення з усім класом перспективи новоствореного біоценозу.

Вчитель має звернути увагу учнів, що для успішного функціонування біоценозу кількість бактерій має бути більшою за кількість рослин, рослин більше за травоїдних, травоїдних більше за хижаків…

Гра «Заряди» на уроці фізики під час вивчення теми «Електричне поле». Гра має ілюстративний характер та може використовуватись на етапі закріплення матеріалу.

Гра «Заряди»

Учасники – учні.

Обладнання. Кольорові (сині та червоні) нарукавні стрічки. Існують вимоги щодо приміщення: достатньо велике, в якому можна вільно пересуватись.

Легенда гри.

Вчитель: «Сьогодні ми познайомимось з життям зарядів. Які вони бувають?»

Діти: «Позитивні та негативні».

Вчитель: Ті, хто пов’яже сині стрічки, сьогодні будуть негативними зарядами, а хто червоні – позитивними.

Роздає стрічки дітям, та ділить клас навпіл, так щоб в обох підгрупах була однакова кількість позитивних та негативних зарядів.

1 етап. Перша підгрупа біжить повз іншу, завданням другої підгрупи є спіймати та утримати «Негативні заряди». Обговорення:

• Яких зарядів зараз більше у першій підгрупі?

• Яких зарядів більше у другій підгрупі?

• Коли ми спостерігаємо це явище?

• Як воно називається?

2 етап. Учасники кожної підгрупи тримаються один за одного однією рукою, друга рука – вільна. Завдання – вільною рукою спіймати та утримати протилежний заряд з іншої підгрупи.

• Що сталося з підгрупами?

• Коли ми спостерігаємо це явище?

• Як воно називається?

3 етап. Групи розподіляються таким чином, щоб в одній було більше позитивних зарядів, а в іншій – негативних. Учасники кожної підгрупи тримаються один за одного однією рукою, друга рука – вільна. Завдання – вільною рукою, не сходячи з місця, дотягнутись та утримати протилежний заряд з іншої підгрупи.

За командою вчителя відстань між підгрупами змінюється: 50 см., 70 см, метр. Після кожної спроби команди намагаються розірвати цей зв'язок, розійтися в різні боки.

4 етап. Групи розподіляються таким чином, щоб в одній було більше позитивних зарядів, а в іншій – негативних. Учасники кожної підгрупи тримаються один за одного однією рукою, друга рука – вільна. Завдання – вільною рукою, не сходячи з місця, дотягнутись та утримати протилежний заряд з іншої підгрупи.

Підгрупи розташовані на однаковій відстані, але змінюється кількість «різнойменних зарядів» у підгрупах: по двоє, по п’ятеро, по десятеро…

• Від чого залежала сила взаємодії між підгрупами?

• Коли ми спостерігаємо це явище?

• Як воно називається?

• Хто відкрив закон, що описує цей процес?

• Яка формула його описує?

Ігрові технології можуть застосовуватись на міждисциплінарних уроках, з метою інтеграції знань отриманих під час вивчення різних предметів. При побудові ігрового сценарію необхідно точно врахувати запас знань з кожної дисципліни, який є в школярів на момент проведення гри та їхню зону найближчого розвитку. Типовим прикладом розгорнутої міждисциплінарної гри є гра, запропонована М. Кожариновим, та модифікована нами «Міграція столиць»

Міграція столиць.

Гра інтегрує знання з історії, географії, економіки, аналізує наслідки Великих Географічних Відкриттів.

Учасники. Шкільний клас.

Обладнання. Запаси монет – «золото» та «срібло». Запаси об’єктів торгівлі: прянощі, шматки тканини 30 на 20, зброя (іграшкові пістолети), їжа (мішечки з гречкою та вівсянкою), посуд (іграшковий посуд), кораблі (іграшкові моделі вітрильників), індульгенції (папірці з написом «Гріхи відпущено»). За дуже скрутних обставин, об’єкти торгівлі можна просто прописати на картках, але з реальними об’єктами грати приємніше. Дошка або фліпчарт.

Легенда гри. У далекі часи жили собі чотири королівства, кожне з яких виробляло щось своє. Між ними вітрильники з купцями вели торгівлю, збагачуючи свої королівства… Метою кожного королівства було збагатитися та отримати найбільшу владу. Крім цього у цьому світі були ще три «сили»: церква, пірати, лихварі.

Перший етап. Діти об’єднуються по кутках класу у свої «Королівства», також є Лурд (місце розташування священства), Острів скарбів (база піратів), вільне місто Раффайз (притулок лихварів). Кожна з груп отримує свою інструкцію:

• Еспада має 18 золотих та 18 срібних монет, 2 кораблі з купцями, продає посуд та зброю.

• Ундія має 13 срібних монет, жодного корабля, продає прянощі.

• Каріба має 20 золотих монет, один корабель з купцями, продає кораблі та їжу.

• Бремен має 20 золотих та 20 срібних монет, 2 кораблі з купцями, продає тканини.

• Лурд має 12 золотих та 12 срібних монети, продає індульгенції.

• Острів Скарбів має один корабель з піратами,1 5 срібних монет.

• Раффайз має 30 золотих та 30 срібних монет.

Інструкція – купці з кораблями можуть вільно вести торгівлю у відповідності до таблиці цін на дошці. За сигналом ведучого вони повертаються з товарами та грошима до своїх «країн». Будь хто може купити індульгенцію, та взяти гроші в лихварів залишивши щось у заставу. Якщо протягом 10 хвилин гроші (більше на 1 монету) не повернуться, застава залишається в лихварів і вони можуть її продати. Пограбувати когось (країну або корабель, крім Лурду та Раффайзу), можна при наявності водночас більшої кількості зброї в нападника ніж в пограбованих та індульгенції в нападника.

Кожні 10 хвилин ведучий дає сигнал «повернення» та виставляє на аукціон картку «Влада». Володар «Влади» може на свій розсуд змінювати співвідношення цін. Гроші заплачені за «Владу», залишаються у ведучого.

Поки групи знайомляться зі своїми інструкціями ведучий малює на дошці таблицю початкового співвідношення цін. Курс оцінюється в умовних одиницях та розраховується пропорційно: так, якщо золото в Еспаді 10, а срібло 5, та за одну золоту монету мають дати дві срібні. Можлива не лише покупка за гроші, а й «бартер» у відповідності до курсу: в Ундії корабель можна придбати за 5 пакетиків прянощів, а в Еспаді – за 1 пакетик!

	Еспада	Ундія	Каріба	Бремен	Лурд	Раффайз	О.С.
Зброя	3	5	5	4	1	3	8
Іжа	4	2	1	5	6	3	4
Прянощі	8	2	4	10	4	5	3
Золото	10	10	6	10	10	10	10
Срібло	5	3	6	5	5	4	4
Корабель	8	10	5	8	1	6	10
Посуд	2	4	5	5	3	3	6
Тканини	6	8	8	3	6	6	4
Індульгенції	-	-	-	-	5	-	-

Другий етап. «Країни» приймають рішення щодо своєї стратегії, купці виходять у плавання, здійснюють торгові операції, прагнучи збагатити свою країну. Через кожні 10 хвилин відбувається аукціон з продажу «Влади». Загальний час проведення цього етапу гри - 40 хвилин.

За бажанням тренера (елемент гри НЕ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ!), можна вводити «Чорну віспу», що може з’являтись в одній з країн. Наявність там інфекції маркується чорним прапорцем на 10 хвилин. За рішенням купців, вони можуть не припиняти торгівлю, але тоді поширюють хворобу на свій корабель та, якщо пустять, у інші країни. Якщо зберігається карантин – то «епідемія» в окремій країні проходить за 10 хвилин. Якщо карантин не збережено і уражено більше 3 країн або осередків гра припиняється у зв’язку з пандемією та масовою загибеллю населення.

Третій етап. Обговорення.

• Який період всесвітньої історії змодельовано у даній грі?

• Чому та яким чином відбувався підйом та занепад країн?

• Чому почалися грабунки та військові дії?

• Які почуття викликав Лурд, та чому в реальній історії Європи настала реформація?

• Як та завдяки чому пірати стали важливим фактором у розвитку та занепаді країн?

Іноді моделюючі ігри стають необхідними і під час викладання у вищій школі, вони можуть займати зовсім небагато часу, але сприяти засвоєнню малозрозумілої для даної групи студентів інформації. Так, викладаючи математичну статистику, ми стикнулися з тим, що для багатьох студентів важкою для розуміння є процедура ранжирування ознак, якщо вони повторюються. Щоб наочно довести необхідність підрахунку та присвоєння відповідного рангу виникла гра «Розрахуйтесь!».

«Розрахуйтесь!»

Учасники. Студенти психологи, другий курс.

Інструкція. Встаньте, буді ласка, за зростом. Назвіть свій зріст та місце у шерензі, на якому ви стоїте, наприклад «186 см. – перший». Швидко виявляється, що люди з однаковим зростом стоять поруч, та займають різне місце: «170 см. – п’ята», та «170 см. – шоста». Тоді викладач запитує, чи це справедливо, що вони займають різне місце, чи коли зріст однаковий, то й місце вони мають займати однакове? Якщо група погодилася, то обидві дівчини отримують 5,5 місце (ранг). Група має ще переконатись, що наступна за ними людина виявиться на 7, а не на 6 місці. Процес продовжується доки вся група не розрахується, та не переконається, що кількість місць відповідає кількості учасників гри. Після цього можна сподіватись на зменшення помилок в процесі даного розрахунку.

Моделюючі ігри стануть у пригоді не лише при викладанні природничих дисциплін, а й в процесі професійної підготовки менеджерів або соціальних працівників. Під час викладання курсу «Психологія управління» нашою улюбленою стала гра «Організація праці».

“Організація праці”:

Обладнання. Три стільця в різних кутках приміщення та картонки трьох різних кольорів, кожного кольору по 30 штук. Тренер розкладає картонки на стільці таким чином, щоб на одному стільці були по 15 картонок двох кольорів. Наприклад: стілець 1 – сині та зелені, стілець 2 - сині та чарвоні, стілець 3 - червоні та зелені.

Інструкція. Учасники поділяються на три однакові за кількістю підгрупи, в кожній з них обирається керівник. Керівники по черзі підхдіть до тренера та отримують завдання для своїх підгруп. Загальне завдання : “Зідрати на своєму стільці картонки того кольору, якого в вас немає, переміщуючи по одній картці за раз.”

Завдання підгрупи 1. “Ви маєте просто перенести ці картки до свого стільця”

Завдання підгрупи 2. “Ви маєте перенести ці картки до свого стільця, випередивши інші підгрупи. та ваш керівник слідкуватиме, хто їх переніс найбільше”

Завдання підгрупи 3. “Ви маєте перенести ці картки до свого стільця, ДІЮЧИ ЯК ОДНА КОМАНДА, ДОПОМАГАЮЧИ ОДИН ОДНОМУ”.

Керівники інструктують підгрупи відповідним чином, і, за сигналом, всі приступають до виконання.

При аналізі результатів, тренер звертає увагу на ефективність праці кожної з підгруп та настрій учасників.

За досвідом роботи наших груп, учасники під час даної вправи мали можливість в ігровій формі виявити конкурентні тенденції та вирішити допомагають вони чи заважають їм на даному етапі.

Під час навчання студентів – психологів на «Психології екстремальних ситуацій» була розроблена та багаторазово проведена улюблена гра

«Заручники». Вона може проводитись як на початку вивчення теми «Тероризм», тоді вона сприятиме підвищенню мотивації студентів до засвоєння навичок проведення переговорів та запобіганню «Стокгольмському синдрому», так і по закінчені даної теми, що дозволить перевірити наявність знань та навичок.

Заручники.

Учасники. Дві групи студентів – психологів, п’ятого курсу.

Умови проведення – потокова лекція.

Обладнання. П’ять іграшкових пістолетів, дві іграшкові гранати, один іграшковий автомат, один «вибуховий пристрій», один «балон з хімічною зброєю» (дезодорант). Застосування вибухового пристрою або хімічної зброї призводить до загибелі всіх, хто опиниться на відстані 5 м. від місця ураження.

Терористів слід озброїти 2 пістолетами, гранатою, вибуховим пристроєм, спецназ – двома пістолетами, гранатою, автоматом, хімічною зброєю. Один пістолет має «випадково» опинись в заручників.

Перший етап. На перерві, або на попередній парі, викладач зустрічається лише з групою 1, та дає їй інструкції.

Легенда гри:

У країні виникла скрутна ситуація з фінансами, тому Рада прийняла рішення продати за кордон наше багатство – лісових тхорів. Бідні тваринки були впіймані, завантажені у вагони та чекають відправки до лабораторій, де на них будуть ставити генетичні досліди. Про це дізналися терористи з екстремістської партії «Суперзелених» та вирішили влаштувати теракт з метою захисту тхорів.

Учасникам гри роздаються картки – ролі, та зброя:

Медіатор 1. Співчуває ідеям захисту тхорів, ігрове завдання – досягти звільнення заручників.

Медіатор 2. Ненавидить тхорів (в дитинстві тхір вкусив за палець), ігрове завдання – досягти звільнення заручників.

Терорист 1 – ідейний борець за звільнення тхорів. Лозунг «Тхори набагато кращі за людей!!!» ігрове завдання – досягти звільнення тхорів.

Терорист 2 – бандит – рецидивіст, хоче отримати багато грошей та втекти за кордон.

Терорист 3 – психопат – смертник, готовий підірвати себе та інших за найменшої загрози. Сентиментальний, його можна розчулити.

Головний терорист – керівник та організатор акції, хоче отримати для себе велику суму грошей та літак, для нього не важливе виживання як заручників, так і інших терористів.

Керівник спецназу – розумний, самостійний, хоче зберегти життя своїх бійців, ігрове завдання – досягти звільнення заручників.

Спецназівець 1 – молодий, хоробрий, серед заручників – його знайома дівчина.

Спецназівець 2 – пройшов бойові дії, має досвід, звик слухати накази.

Координатор операції – узгоджує дії медіаторів та спецназу, не поважає прем’єр – міністра.

Прем’єр – міністр – має достатню суму грошей, може віддати наказ про звільнення тхорів, але якщо підкориться вимогам терористів, то буде з позором позбавлений своєї посади. Якщо заручників звільнять без жертв – може стати президентом.

Журналіст – веде репортаж з місця події, співчуває тхорам та терористам.

Ведучий просить перед початком пари, щоб «прем’єр», спецназівці, медіатори та журналіст сіли на дальній від дверей ряд, а «терористи» увірвалися та захопили у заручники другу групу через 5 хвилин після початку пари. Викладач починає читати лекцію, через 5 хвилин до аудиторії вриваються озброєні терористи та починається…

Другий етап. На території заручників є один «зайвий» пістолет, але вони не розуміють що відбувається та не знають легенди гри. Всі учасники починають ігрові дії у відповідності до отриманих інструкцій. Викладач відстежує та запам’ятовує (або записує на відео), що відбувається. В середньому гра займає 30-40 хвилин.

При її проведенні на початку вивчення відповідної теми, один раз гра закінчилася знищенням «Штабу операції» в наслідок само підриву звільненого заручника (крайні прояви Стокгольмського синдрому), в інших - події розвивалися за моделлю «Норд – Ост», з використанням хімічної зброї, що приводило до загибелі заручників.

Вихід з ролі та ігрової ситуації!

3 етап. Обговорення. Викладач звертає увагу на типологію поведінки терористів, типологію поведінки заручників, аналізує успішність дій медіаторів та спецназу. Інколи можна звернути увагу на почуття учасників, якщо вони дуже хочуть їх висловити.

На допомогу студентам факультету соціальної роботи, під час вивчення курсу «Соціальна робота з людьми з особливим потребами» може прийти моделююча гра: «Соціальна допомога»

Моделююча гра «Соціальна допомога»

Учасники: студенти четвертого курсу (16 осіб), якщо група більша, то треба більше обладнання.

Обладнання. Стільці, 13 мотузок довжиною 1 метр, ручки, папір, пов’язки на очі (3 шт), картки від дитячого лото: їжа, одяг, умовні гроші.

Ролі.

• Людина з особливими потребами (може пересуватись лише коли один кінець мотузки прив’язано до стільця, а інший – тримає у руці), 10 осіб.

• Банк – видає пенсію або самому інваліду, або іншій особі за наявності довіреності,1 особа

• Магазин – продає одяг та їжу за гроші, 1 особа.

• Державна соціальна служба – має 1 «інвалідну коляску» (шматок мотузки), 3 «продуктові набори», може здійснювати інші види допомоги, надає матеріальну допомогу за наявності письмової заяви, 2 осіб.

• Недержавний фонд - має 2 «інвалідні коляски» (шматки мотузки), 2 «продуктові набори», 10 одиниць грошей на матеріальну допомогу, надає матеріальну допомогу за наявності письмової заяви, 2 осіб.

Р

Фонд

озташування у приміщенні:

Банк

Магазин

ін

ва

лі

ди

Соц. служба

Відстань між стільцями з інвалідами та іншими станціями – 90 см.

На початку гри «інваліди» сидять, в колону, на своїх стільцях, до яких прив’язано мотузки, в кожного інваліда є лист паперу та ручка.

Банкіри, соціальні працівники … сидять на своїх місцях за столами.

Перший етап гри. Інваліди мають спробувати отримати гроші та купити все необхідне, виконуючи правила гри (10 хвилин).

Другий етап. Ведучий погіршує життя інвалідів, позбавляючи їх ресурсів:

• Ваша інвалідна коляска зламалася (відбирає мотузку),

• Ви втратили зір (пов’язує пов’язку),

• Вас спаралізувало – відбирає ручку та папір…

Ці дії відбуваються з інтервалом у 3 – 5 хвилин, щоб група встигла зреагувати.

Третій етап. Підсумки гри.

• Чи вдалося інвалідам вдовольнити свої потреби?

• Як їм допомагали інші?

• Що робили (не робили) фонд, соціальна служба, банк? Чому?

Обговорення.

• Чи спостерігали ви подібне під час своєї практики чи на власному досвіді?

• Чому треба сприяти створенню груп взаємодопомоги?

• У чому можуть допомогти людям з особливими потребами Інтернет – ресурси?

• У чому роль соціальної служби та недержавних фондів?

Якщо група відчуває сильні емоції, то можна їх обговорити, але це не є метою гри.

Під час вивчення соціальної психології може бути доречним використання соціодрами, що ознайомить групу з соціальними ролями у групі та динамічними процесами.

Соціодрама.

Учасники – студенти психологи третього курс

Група сидить по колу. Інструкція:

Проведемо невелику соціодраму. Соціодрама – це метод розігрування ролей, який дозволяє нам дослідити роль зсередини, розкрити для себе її можливості, обмеження, впливи на особистість, та випробувати почуття, які вона викликає. В нашій соціодрамі буде сім ролей, отже, деяким учасникам доведеться грати одну й ту саму роль. Дві перші ролі – це ролі тренерів. Один з них буде "вести" групу, другий – спостерігати. Задача цих двох учасників полягає в тому, щоб визначити, яку з п`яти ролей грає кожний з решти учасників групи.¹:

 – лідер, якому група довіряє. Він приймає рішення і спонукає групу до їх виконання. Він впливає на групу, але далеко не завжди він говорить більше та частіше за інших. Лідер у реальній тренінговій групі може мовчки та непомітно керувати реакціями групи. Можливо, небагатослівність взагалі більш відповідає традиційному вітчизняному менталітетові лідера. Згадаємо, які настанови давав Борис Годунов своєму синові перед планованим сходженням його на царський трон:

"Будь молчалив, не должен царский голос

На воздухе теряться попустому;

Как звон святой, он должен лишь вещать

Велику скорбь или великий праздник".

 – експерт, який володіє знаннями та досвідом, важливими для групи. Він подає інформацію, аналізує, розглядає ситуацію з декількох сторін. Його поведінка самокритична та раціональна. Він не намагається прямо впливати на групу – лише через інформацію, яку він їй надає.

 – рядові члени групи, її основна частина, так звані "маси". Більшість таких членів ототожнюють себе з лідерами та його рішеннями. Виконуючи рішення лідера, рядові члени можуть проявляти таку активність та наснагу, що недосвідченому ведучому може здаватися, що саме вони і є лідерами. Російська історія заповнена прикладами того, як ретельні виконавці чужої волі значно перевищували своїх керівників у жорстокості та насильстві.

 – "випадаючий" член групи, якого можуть не брати до уваги інші члени групи. Крайній варіант такої ролі – знехтуваний чи відторгнений член групи. Причиною його випадіння з групи може бути якась відмінність від інших: сором`язливість, зануреність у себе, відсутність ініціативи².

 – супротивник, опозиціонер, який відкрито виступає проти лідера. Він може боротися проти лідера тому, що не згоден з ним, вважає його несправедливим. З іншого боку, причиною його боротьби може бути дух протиріччя, що переповнює його, недовіра до будь-яких авторитетних фігур. Він може бути також претендентом на лідерство, якого група не прийняла у цій ролі.

Отже, зараз кожний з нас прийме зараз якусь з цих п`яти ролей. У деяких учасників виявляться однакові ролі, але це навіть краще, оскільки ми зможемо побачити одну й ту саму роль іншими очима. Але спочатку нам слід обрати ведучого та спостерігача. Хто хоче випробувати себе у цих ролях?

Після того, як двоє учасників визовуться на ці ролі, вони уходять з кімнати. У цей момент зручно зробити перерву на десять хвилин, оскільки інструкції для "тренерів" та решти учасників групи з цієї хвилини будуть різними, але отримати її вони мають майже одночасно, щоб розпочати роботу паралельно.

Інструкція для "тренерів":

Коли ви повернетесь до кімнати, група буде сидіти, як і раніше, у колі, але при цьому учасники, які грають однакову роль, наприклад, рядові члени групи чи знехтувані, будуть сидіти поруч. Лідер буде один; решта ролей можуть бути представлені декількома учасниками. Намагайтесь абстрагуватися від ваших знань про особистість того чи іншого учасника групи, оскільки ролі учасникам будуть призначені без відповідності їх особистісним якостям. Тому не пробуйте розпізнати ролі, спираючись на ваші знання про особистісні особливості учасників. Орієнтуйтеся тільки на їх поведінку в процесі соціодрами.

Ваша задача – з`ясувати, хто тут лідер, який всім диригує; хто – експерти, рядові члени, знехтувані та супротивники.

Не намагайтесь добитися якісного виконання завдань, які ви запропонуєте групі. Ваша задача – не провести якусь вправу, а "підштовхнути" груповий процес. Нехай навіть почнеться некерована дискусія – насправді саме це вам і потрібно. Спостерігайте, як члени групи взаємодіють один з одним. Тільки в процесі рольової взаємодії учасників ви зможете зрозуміти, хто яку роль грає.

І ще: не забувайте, що лідер може бути дуже мовчазним і подавати лише невербальні сигнали. Тому на лідера звичайно дивляться найчастіше.

Інструкція для учасників:

Пропоную кожному обрати ту роль, яку йому найрідше доводилося грати у реальному житті. Нехай це буде найменш знайома вам роль чи хоча б найменш зрозуміла. Наприклад, хто хотів би зіграти роль "жертовних баранів"?

Досвід показує, що звичайно на роль "знехтуваних" висувають себе найбільш активні та авторитарні учасники. Після того, як їх таким чином "нейтралізують", іншим учасникам стає легше запропонувати себе на роль лідера, експертів або супротивників. Особливу увагу слід приділити добору учасника на роль лідера, а потім його підготовці до цієї ролі. Як правило, на цю роль пропонує себе одна з найбільш тихих учасниць групи.

По мірі розподілу ролей ведучий розміщає учасників по колу в такому порядку:

• лідер з експертами по обидві сторони від нього, якщо експертів двоє, чи лідер і справа від нього експерт;

• потім знехтувані члени;

• потім супротивники (вони потрапляють якраз напроти лідера),

• коло замикають рядові члени групи.

Слід залишити два місця для "тренерів": одно неподалік від лідера, друге майже прямо напроти лідера – щоб "тренери" могли спостерігати напрямки поглядів учасників з різних ділянок кола.

Розміщення учасників у соціодрамі групових ролей

Сам ведучий приймає на себе роль, яку слід було б посилити: наприклад, роль супротивника, якщо її обрав тільки один учасник, або роль рядового члена, якщо, на його погляд, учасники, що прийняли цю роль, не зможуть справитися з нею без його підтримки та приклада.

Після того, як група розташувалася по колу, починається репетиція.

Ведучий каже: "Припустимо, я зараз в ролі одного з "тренерів" – Федора чи Олесі. І ось я звертаюся до групи: "Давайте зробимо вправу, в якій кожний розповість свій сон, а ми його проаналізуємо в психоаналітичній традиції". Ваші дії? Пам`ятайте: ваш перший погляд на лідера – яка його реакція. Чи йому подобається вправа? Лідере, не забувай реагувати на всі події невербально. Отже, "нехай кожний розповість свій сон".

Учасники починають розігрувати реакцію, що відповідає невербальній реакції лідера.

Якщо ідея вправи лідеру не подобається, то рядові учасники одразу починають активно заперечувати проти вправи: "Ну ні, до цього ми не підготовані", "Навряд чи це цікаво" тощо. Суперники, навпаки, починають підтримувати пропозицію, оскільки вона не сподобалась лідеру: "Ні-ні, давайте спробуємо, це справжня психологія", "Не звертайте на них уваги, вони нічого не розуміють".

Ведучий каже: "Припустимо, лідеру набрид цей гармидер. Він невербально дає це зрозуміти групі: наприклад, притопує ногою, робить рухи руками тощо. Ваші дії?"

У цей момент рядові члени групи вже розуміють, що їм слід миттєво змінити напрямок своєї реакції: "Ну добре, давайте спробуємо", "Взагалі-то ми не проти..." Супротивники тепер теж повинні змінити реакцію: "Та ні, доречний момент вже якось пройшов. Давайте спробуємо щось інше".

Тут ведучий може запропонувати рядовим членам здійснити тиск на "знехтуваних". Як правило, вони одразу підхоплюють цю ідею і починають примушувати їх щось зробити: "Таню, давай, розповідай свій сон". Тут хтось із супротивників заступається за "знехтуваних": "Ні, Тетяночко, ні в якому разі, ти ж не хочеш цього робити. Не підкорюйся чужій волі!" Ведучий може порадити Тетяні спочатку погодитися з рядовим членом, що звернувся до неї, і почати виконувати його вказівки, а потім погодитися з супротивником і виконати його вказівку, і так декілька разів переходити від одної реакції до іншої, щоб краще відчути роль "знехтуваного".

Після цього ведучий повинен змінити завдання. Наприклад, сказати:

"Зараз я виступаю в ролі "тренера" Олесі. Давайте зараз зробимо таку вправу. Покладемо наш верхній одяг в центр кола і потім будемо на ньому виконувати вправи лежачи". В цей момент ведучий може дати підказку лідеру – звернутися за інформацією до експерта.

Експерт може сказати: "Вправи лежачи більш гігієнічно виконувати на підстилці", чи "При доторканні до підлоги звичайно більш забруднюється світлий одяг. З іншого боку, фізичні вправи значно активізують увагу і розряджають напругу".

Такого роду репетиції проводяться ведучим доти, доки він не буде впевнений, що група готова до основної соціодрами.

Коли ведучий переконується в готовності групи, він запрошує "тренерів" до кімнати. Однак для того, щоб полегшити їм задачу, йому краще останній раз обговорити з ними поза кімнатою підготовану ними програму дій, уточнити деталі, які залишилися не дуже ясними, відповісти на їх питання. Решта учасників може тим часом продовжувати репетицію.

Нарешті, після усунення всіх незрозумілих місць можна почати основну дію соціодрами. "Тренери" входять і починають збуджувати групову дискусію. Якщо хтось з учасників виходить зі своєї ролі чи грає її неточно, то ведучий може підійти до цього учасника і дати йому необхідні підказки.

Через десять хвилин роботи "тренерів" ведучий пропонує їм визначити, яку роль грає кожний з учасників групи.

Найчастіше "тренери" ідентифікують роль "знехтуваних" та супротивників, але наражаються на ускладнення при визначенні ролей лідера, експертів та рядових членів групи. Ведучий має повідомити групі, що це типова помилка – сприймати найбільш галасливих за лідерів.

Після цього ведучий пропонує всім учасникам групи, в тому числі "тренерам", відповісти письмово на запитання: "Що нове я впізнав про свою роль?", а потім розповісти про це групі. Опитування краще розпочинати зі "знехтуваних", оскільки саме вони у процесі психодрами відчувають найбільш неприємні емоції, потім опитувати супротивників, рядових членів, експертів і лідера. Це коло обговорення має велике значення, оскільки воно сприяє розвитку номотетичної сензитивності особливого роду, а саме, рольової сензитивності як здатності передбачати думки, почуття і поведінку людини, яка грає певну роль у групі. Учасники пізнають на своєму досвіді, які почуття переживає людина, що грає якусь роль, які вона дає можливості та які висуває обмеження.

"Знехтувані" часто кажуть про почуття образи, розчарування і страху. Вони бояться, що їх будуть примушувати щось робити. Часто у них виникає почуття зменшення свого особистісного і навіть фізичного об`єму, почуття звуження поля зору і "занурення в себе". Один з сучасних варіантів "знехтуваного" – це "гордий вигнанець", який добровільно усувається від групи і її проблем, занурюється у себе і виколисує власні, дорогі йому ідеї. Відторгнення групою раптом дає почуття вивільнення від неї, отримання свободи для індивідуального розвитку, не обмеженого групою. Чоловіки, що виконують цю роль, часто згадують службу в армії та "дідовщину". Один з варіантів цієї ролі – "блазень": "Так, я відторгнений групою, всі з мене знущаються, але завдяки своєї незграбності я постійно в центрі уваги".

"Супротивники" часто вказують на почуття зв`язаності, обмеженості, яке виникає в цій ролі: все слід робити і казати навпаки тому, що хоче лідер і його прихильники.

Часто у прихильників розвивається почуття азарту, безкарності, вседозволеності, нестриманості, що проявляється в різких та неконтрольованих випадах проти найбільш активних рядових членів та "знехтуваних". З іншого боку, роль супротивника вимагає постійного придумування альтернатив груповим рішенням, великої винахідливості та постійного творчого пошуку.

Рядові члени змальовують найрізноманітніші почуття. Часто це почуття єдності, монолітності, незрушеної підтримки того "фронту", до якого вони належать. "Ми єдині, нам весело, ми сильні в своїй єдності і ми переможемо! Щоправда, у захваті єдністю дещо губиш самого себе..."

Часто ті, хто грають цю роль, повідомляють про почуття безвідповідальності (адже рішення приймає хтось інший), безпринципності (погляди змінюються в залежності від настрою лідера), безкарності, повної свободи "емоційно-голосової діяльності", агресивності і навіть жорстокості у ставленні до "знехтуваних".

"Експерти" часто повідомляють про жахливе почуття некомпетентності, судорожний пошук інформації в довгочасовій пам`яті, а також про почуття, що рядові члені групи і супротивники не дають висловитися, пригнічують всі їх спроби дати групі якусь інформацію. Інколи в цій ролі людина відчуває віддаленість і нудьгу: "Нащо весь цей галас, коли і так все ясно". Багато кому важко утримуватися в ролі інформатора, хочеться здійснити вплив на події в групі. З іншого боку, ця роль дає багатьом виконавцям почуття ясності думок, не засмучених участю в загальній сварі, і почуття гордого задоволення від того, що вони можуть потай впливати на рішення лідера і навіть маніпулювати ним.

"Лідери" можуть змальовувати свою роль як приємну, так і як неприємну для них. Деяким учасникам ця роль дає відчуття внутрішньої правоти і повної свободи, почуття безпеки та незрушеної підтримки з боку "послужливого хору" рядових членів групи. З іншого боку, в цій ролі людина може відчувати неприємне почуття власної несвободи, вимушеності реагувати якимось чином на все, що б ні трапилося, неможливість хоча б хвилину побути поза зоною загальної уваги. Деякі учасники зазначають, що ця роль покладає занадто великий вантаж відповідальності і по суті робить їх самотніми: "Я все визначаю в групі, але поговорити, власне, і немає з ким, я зовсім один".

Після циклу обговорення ролей необхідно виконати "деролізацію". Кожний член групи вголос промовляє: "Я не "знехтуваний", я – Тетяна", чи "Я – не групова роль експерта, я – Євген".

При використанні цієї вправи в ході підготовки тренерів, що ведуть групи соціально-психологічного тренінгу, підсумковим є обговорення ролі "тренерів". Учасники групи відповідають на питання про те, що в поведінці "тренерів" їм здалося конструктивним. "Тренери" можуть і не "деролізуватися", якщо вони хочуть інтеріоризувати цю роль.

На всіх факультетах на магістратурі існує така дисципліна як «Психологія та педагогіка вищої школи». Одним з завдань цього курсу є підвищення морально – етичної компетенції майбутніх викладачів, навичок вирішення складних ситуацій. З метою тренування цих навичок була розроблена рольова гра «Варіант».

Учасники. Група студентів магістратури.

Обладнання – роздруковані кейси, беджі.

Легенда гри. У Земноморії відкрито магічний університет, де навчаються та викладають представники різних народів: гноми, ельфи, орки, джини, люди. В кожного народу є свої найважливіші цінності:

Краса (для ельфів)	Економічна вигода (для джинів)	Свобода проявів (Для темних магів)
Сила (для орків)	Логіка (для гномів)	Моральність (для світлих магів)

Кожен з вас належить до якогось народу, та займає своє місце в університеті. (Учасникам роздаються відповідні беджі).

Ельф Студент	Орк Студент	Світлий Маг Студент
Ельф Студент	Орк Студент	Світлий Маг Студент
Ельф Аспірант	Орк Викладач	Світлий Маг Аспірант
Ельф Викладач	Орк Декан	Світлий Маг Викладач
Ельф Декан	Орк Завідувач Кафедрою	Світлий Маг Методист
Гном Студент	Темний Маг Студент	Джин Студент
Гном Студент	Темний Маг Студент	Джин Студент
Гном Аспірант	Темний Маг Аспірант	Джин Викладач
Гном Викладач	Темний Маг Викладач	Джин Декан
Гном Архиваріус	Темний Маг Викладач	Джин Завідувач Кафедрою

Перший етап гри. Об’єднайтеся у групи, щоб всі учасники належали до одного народу. Пригадайте та обговоріть свою найважливішу цінність. В університеті трапляються складі, а іноді і неприємні випадки, ви маєте ознайомитись з ними, прийняти рішення, що робити, виходячи зі своїх цінностей, та передати опис ситуації іншій групі. Час на обговорення 5 – 7 хвилин на один кейс.

Кейси.

Аперитив «Кафедральний»

Наша кафедра дуже згуртована, і вона звикла відзначати всі урочисті події – свята, дні народження, обговорення дисертацій…

Студенти помічають занадто «веселих» викладачів, але ж і відмовляти колегам якось не зручно. Що робити?

«Прогул»

Я витратив так багато сил для вступу в інститут, але вже у жовтні радість від навчання зменшилася. Я випадково проспав одну пару… А далі бачити цього викладача стало соромно, та й що йому поясниш. А тепер дізнався, що й на модульній контрольній в мене «0» балів. Що робити?!

«Хвіст у маринаді»

Вона мене ненавидить! Я намагаюсь здати цей клятий предмет вже в третє. Викладач знаходить щось таке, про що я й не думав. Вона щоразу запитує щось нове, а я не можу передбачити, що їй ще заманеться. Може дати хабара?

«Морква попереду».

Що його робити з цим студентом? На святкуванні дня факультету – він танцює, на конференції – виступає, навіть статтю у фаховому журналі має! Всі гарний хлопець, є лише одна біда – на моїх парах його не було жодного разу за семестр. По модулях – жодної оцінки. За правилами він має бути недопущений до іспиту, але…

Суп з казана.

Я куратор другого курсу. Всім факультетом ми вирушили в одноденний похід до лісу. Машу і так не дуже – то полюбляють у групі. За тиждень до походу вона сама визвалася принести 15 літровий казан, щоб зварити каші на всю групу. Але прийшла без нього – каже, мама не дала! Так і лишилися без гарячого. І дівчину жаль, і замовчати все неправильно…

«Робочий сніданок»

Мій бос призначив на завтра в обід нараду всього колективу. Він підкреслив, що справа дуже важлива, і треба бути ВСІМ. А в мене ж випробний строк ще не минув, мене і так взяли на роботу на четвертому курсі не дуже охоче. А тут дзвонить староста і «радує», що на той же час декан проводить модульну контрольну. Що робити?!

Другий етап. Учасники мають коротко розповісти своє розуміння ситуації та варіанти її вирішення, спираючись на базові цінності свого народу.

Третій етап. Об’єднайтеся у підгрупи: студенти, викладачі та аспіранти, керівництво університету. Прочитайте ситуації, знайдіть варіанти рішень, передайте іншій підгрупі.

«Замовлення»

Я викладач. До захисту дипломів у спеціалістів лишилося три дні і нарешті «найстаранніший» студент все ж приніс диплом. Я почав читати, і бачу, що тільки що інший викладач читав такий самий, але свого студента! А ці ж ледарі навіть не подивились, що замовили те саме…

«Голод»

В університеті здавна, з часів голоду сторічної давнини, склалася традиція, що після магічних випробувань та отримання звання «Магістрів магії», вчорашні студенти годують викладачів вишуканими стравами. Але одного року розумна та палка джінія подумала: «Що вони оцінюють не наші вміння, а їдло?! Чому ми маємо їх годувати?» Вона задала ці запитання настільки голосно, що про це дізналося все місто і так само здивувалося застарілій традиції. Що має вчинити керівництво університету? А студенти, що звикли годувати?

«Раптове кохання»

Прийшла любов! А чи вічна вона? Ви закохані палко, нестримно, але він ваш викладач. І вам здається відповідають взаємністю, але... Проходить кілька місяців і його почуття проходять. Чи ваша це провина? Від чого це залежить? І чи правда, що від любові до ненависті всього один крок? А може це взагалі хтось когось «використовував»?

Четвертий етап. Учасники мають коротко розповісти своє розуміння ситуації та варіанти її вирішення.

Обговорення. Які з ситуацій знайомі студентам?

Які варіанти рішень здалися доречними, чому?

На які цінності спиралися студенти, викладачі, керівництво? Чому?

Запитаня для самоперевірки.

1. Чому бажано використання ігрових технологій у навчальному процесі?

2. Які є етапи створення моделюючої навчальної гри?

3. Хто має проводити цю гру?

4. Які є часові обмеження для використання гри у навчальному процесі?

Творчі завдання.

1. Розробіть моделюючу гру для якогось уроку зі знайомого вам предмету.

2. Розробіть рольову гру для якогось уроку зі знайомого вам предмету.

3. Розробіть ігрову оболонку для якогось уроку зі знайомого вам предмету.

4. Пристосуйте знайому вам гру для застосування у навчальному процесі.