Структуровані вправи

Структуровані вправи дають можливість кожному з учасників відчути на власному досвіді ті чи інші відчуття, засвоїти нові навички поведінки.

Структуровані вправи виконуються всіма учасниками, що поділені на пари або трійки. Тренер дає чітку інструкцію, що саме робитиме кожний учасник вправи. Наприклад: "Учасники 1 приймають будь-яку зручну для них позу. Учасники 2 намагаються "віддзеркалити" цю позу якомога точніше. "Спостерігачі" допомагають учаснику 2, звертають його увагу на деталі пози, що він не помітив". Коли завдання виконане, учасники міняються ролями.

Тренер спостерігає за виконанням інструкції, надає допомогу учасникам групи. Коли всі учасники виконали вправу, можливо проведення обговорення того досвіду, що вони отримали.

Успішність роботи у структурованих вправах залежить від:

• чіткості інструкції;

• роботи кожного разу в іншій парі;

• чітко обмеженого часу (від 3 до 10 хвилин) на виконання вправи.

Інколи увесь тренінг побудований лише на виконанні структурованих вправ та їх обговоренні, інколи – вони займають відносно невеликий час і перевага віддається груповим дискусіям або іншим методам роботи.

Рухові вправи

Рухові вправи обов`язково мають бути присутніми на тренінгах для підлітків. Вони активізують увагу, підвищують рівень активності та довіри в учасників, сприяють створенню невимушеної атмосфери тренінгу.

Рухові вправи можуть виконуватись

• у парах (наприклад, "Сліпий і поводир");

• усіма учасниками групи у колі ("Давимо – висимо");

• всією групою, що хаотично пересувається по приміщенню ("Броунівський рух").

Небажано, коли ці вправи виконує лише кілька учасників, а інші виступають у ролі спостерігачів.

Робота тренера – давати чітку інструкцію, спостерігати за безпекою учасників.

Звичайно кожний блок тренінгу починається і закінчується руховими вправами, також вони допомагають, коли група стомлена або малоактивна.

Незручно, коли відразу після рухової вправи іде лекція (учасникам важко заспокоїтися), але сприяє успішності розташування слідом за цією вправою групової дискусії або структурованих вправ.

Малювання

Використання даного методу надає можливість усвідомити та продемонструвати підсвідоме ставлення учасників до заданої теми. Успішно використовується як на дитячих так і на дорослих групах. Потребує – аркушів паперу різного формату, кольорових олівців та крейди. Інколи можливо використання акварельних малюнків, які мають більш узагальнений та емоційний характер.

Демонстрації.

Часто в ході тренінгу може виникнути потреба продемонструвати ту чи іншу вправу. Її або виконують учасники під керівництвом тренера, або тренер з кимсь з учасників.

Мета. Демонстрації особливо потрібні, коли вправи досить складні і тренеру потрібно, щоб всі учасники зрозуміли їх та могли виконати.

Перед проведенням демонстрації треба пояснити зміст вправи, запропонувати учасникам прийняти участь у демонстрації. Необхідно дати інструкцію групі, на що саме треба звертати увагу під час демонстрації: роботу тренера, емоції клієнта, структуру висловлювань, то що. В деяких випадках учасники під час демонстрації можуть вести таблицю спостереження, а в деяких – емоційно приєднуватись до того, що саме вони бачать.

Тестування.

Тестування під час тренінгу відрізняється від звичайного психологічного тестування тим, що має займати якомога менше часу та бути достатньо цікавим для учасників тренінгу.

Мета. Перевірити актуальний рівень знань та навичок учасників, створити мотивацію навчання, зробити висновки щодо ефективності тренінгу.

Тестування простих знань можна проводити шляхом заповнення друкованих матеріалів. Інший варіант перевірки: виконання завдань, що потребують наявності необхідних навичок:

“Продемонструйте чотири варіанти співбесіди в залежності від потреб клієнта...” Вправи такого типу або можуть виконувати учасники по черзі, а оцінювати тренер, експерти, інші учасники, згідно спеціальній формі. Якщо учасників багато, то вони об’єднуються у трійки, де двоє демонструють навички, а третій фіксує їх успішність у спеціальній формі.

Запитання для самоперевірки.

1. Дайте визначення тренінгу.

2. Чим відрізняються між собою тренінгові, корекційні, розвивальні програми?

3. Які існують вимоги до тренера або ведучого групи?

4. Як формулюється мета та завдання тренінгу?

5. Які є вимоги до приміщення та обладнання?

Творче завдання.

1. Сформулюйте мету та завдання тренінгу.

2. Визначте мету та завдання корекційної або розвивальної програми.

3. На кого розраховано вашу програму?

4. Скільки часу потрібно для її реалізації?

5. Що буде ознакою успішності даної програми?