1. Які чинники є визначальними у виникненні економічних потреб:

А) свідомість людини Б) фізіологія людини

В) умови суспільного життя Г) клімат країни

Д) професія людини Е) поділ праці

Є) величина заробітної плати

2. Які блага належать до виробничих потреб:

А) метал Б) одяг

В) цемент Г) хліб

Д) побутові послуги Е) виробниче обладнання

Є) житло Ж) меблі

З) бавовна І) вугілля

К) електроенергія Л) вантажний автомобіль

3. Які із зазначених інтересів належать до суб'єктивних:

А) дійсні Б) поточні

В) національні Г) сім'ї

Д) перспективні Е) виробника

Є) регіональні Ж) фінансові

З) групові

4. Які з перерахованих потреб не відносяться до духовних:

А) творчість Б) кохання

В) освіта Г) самовдосконалення

Д) харчування Е) віра

5. Які з перерахованих потреб не відносяться до матеріальних:

А) харчування Б) одяг

В) житло Г) освіта

Д) транспорт Е) ремонтні роботи

Заняття 4

Лекція 4 Поняття економічної діяльності та класифікація її видів

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: сутність економічної діяльності; види економічної діяльності; КВЕД («Класифікацію видів економічної діяльності») в Україні

Вміти: аналізувати сутність економічної діяльності; визначати види економічної діяльності, пояснювати необхідність прийняття КВЕД

Рекомендована література:

[1, с.12-22; 54-62]

[2, с.16-27]

План:

4.1 Поняття економічної діяльності та її структура

4.2 Види економічної діяльності

4.1 Поняття економічної діяльності та її структура

Економічна діяльність - це є процес суспільного виробництва, який спрямований на створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людей. Це ще й виробництво самого життя людей, оскільки при цьому забезпечуються засоби їх фізичного існування, а також реалізація і розвиток їх здібностей.

У процесі виробництва взаємодіють праця і природа.

Праця - людська діяльність, яка спрямована на створення матеріальних і духовних благ для задоволення потреб людей, праця є усвідомленою, з визначеним кінцевим результатом.

Але створення матеріальних благ у певних межах може здійснюватися і без посередньої участі людини (автоматизоване виробництво, хімічний процес, тощо). В цьому випадку праця не зникає, вона переміщується у сферу регулювання, управління.

Виробництво як процес суспільної праці, як відомо з попередньої лекції, складається з фаз: безпосередньо виробництва, розподілу, обміну, споживання, а його результатом є суспільний продукт.

Суспільний продукт створюють у різних галузях економіки

Галузь - це сукупність підприємств і організацій, що характеризуються спільністю ознак виробничо-господарської діяльності.

Кількість і різноманітність галузей змінюється відповідно до рівня економічного розвитку суспільства (промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво, енергетика тощо).

Основним вважається вид економічної діяльності, безпосередньо пов'язаний з процесом виробництва блага або надання послуги.

Допоміжні види економічної діяльності здійснюються переважно у сфері обслуговування виробництва та призначаються для використання тільки цією одиницею (управління підприємством, бухгалтерський облік, транспортування, складування, закупівля, збут, ремонт, технічне обслуговування тощо).

Зайнятими економічною діяльністю вважаються особи віком 15-70 років, які:

- працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві;

- працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;

- особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали

робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особистих обставин.

Зайнятість означає не тільки роботу за заробітну плату (за наймом але також і заради одержання прибутку чи сімейного доходу на власному підприємстві, включаючи виробництво в особистому селянському господарстві (дачній або присадибній ділянці), з метою ринкової реалізації виробленої продукції.

До складу зайнятого населення не включаються особи, які виконують неоплачувану громадську чи добровільну роботу, та особи, які виконують тільки домашні обов'язки. Громадська чи добровільна діяльність не є економічним видом діяльності і має три визначальні риси:

а) вона не повинна оплачуватись;

б) вона виконується за власним бажанням без примусу, на відміну, наприклад, від строкової військової служби;

в) вона виконується для організації, громади чи особи, з якою відсутні родинні зв'язки, поза власного домашнього господарства.