- •1 Вступ
- •2 Зміст навчальних занять
- •1.1 Поняття політичної економії, її предмет, метод і функції
- •1.2 Етапи розвитку економічної науки
- •IV етап – історична школа та маржиналізм
- •V етап – сучасна економічна теорія
- •2.1 Суспільне виробництво, його фактори і результативні показники
- •Суспільний продукт і його вартісна структура
- •3.1 Економічні потреби суспільства, їх суть і структура
- •3.2 Закон зростання потреб
- •3.3 Економічні інтереси і їх сутність
- •1. Які чинники є визначальними у виникненні економічних потреб:
- •3. Які із зазначених інтересів належать до суб'єктивних:
- •4. Які з перерахованих потреб не відносяться до духовних:
- •5. Які з перерахованих потреб не відносяться до матеріальних:
- •4.1 Поняття економічної діяльності та її структура
- •4.2 Види економічної діяльності
- •5.1 Промислове виробництво, промисловий капітал і його рух
- •5.2 Витрати виробництва
- •5.3 Сутність промислового прибутку, його норма і маса
- •Собівартість
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття агропромислового комплексу. Особливості сільськогосподарської сфери виробництва
- •2 Поняття земельної ренти види земельної ренти
- •3 Особливості визначення ціни землі
- •Для закріплення матеріалу пропонується обчислити задачі:
- •6.1 Відносини власності і їх структура
- •6.2 Відносини власності на початок 90-х років
- •6.3 Необхідність розвитку всіх форм власності в Україні
- •6.4 Необхідність і основні напрямки приватизації державних підприємств в Україні (додаткова інформація)
- •7.1 Основні риси натурального виробництва
- •7.2 Причини переходу до товарного виробництва. Суспільні поділи праці
- •7.3 Основні риси товарного виробництва
- •7.4 Продукт і товар як економічні категорії
- •7.5 Закон вартості
- •8.1 Розвиток форм вартості
- •8.2 Поява грошей, функції грошей
- •8.3 Закони грошового обігу. Грошова маса
- •8.4 Інфляція як економічна категорія
- •9.1 Поняття ринку та його функції
- •9.2 Структура ринку
- •9.3 Інфраструктура ринку
- •9.4 Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •Висновки:
- •10.1 Поняття конкуренції. Її позитивні і негативні риси
- •10.2 Види конкуренції і конкурентної боротьби
- •10.3 Класифікація монополій, їх позитивні і негативні риси
- •10.4 Антимонопольне законодавство
- •10.5 Види ринкових структур
- •11.1 Поняття домогосподарства
- •11.2 Структура доходів і витрат домогосподарства
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття підприємництва, принципи підприємницької діяльності
- •2 Форми підприємницької діяльності в сучасній Україні
- •3 Поняття підприємства, основні ознаки підприємств
- •4 Види підприємств і їх характеристика
- •12.1 Поняття капіталу. Первісне нагромадження капіталу
- •12.2 Робоча сила як товар. Стадії підвищення продуктивності правці
- •12.3 Основні способи виробництва додаткової вартості. Маса і норма додаткової вартості
- •12.4 Поняття заробітної плати і її види
- •12.5 Форми і системи заробітної плати
- •13.1 Зміст і складові елементи економічної системи суспільства
- •13.2 Типи економічних систем
- •14.1 Сутність державного регулювання економіки
- •14.2 Об’єкти, суб’єкти, принципи, методи і функції державного регулювання
- •14.3 Напрямки політики державного регулювання економіки
- •1. До недоліків ринку можна віднести те, що ринок:
- •2. До функцій держави у змішаній економіці можна віднести:
- •15.1 Поняття відтворення і його типи
- •15.2 Поняття системи національних рахунків
- •15.3 Основні макроекономічні показники
- •Висновки:
- •16.1 Поняття економічного зростання і його типи
- •16.2 Фактори економічного зростання
- •17.1 Поняття економічного циклу і його фази
- •17.2 Види економічних циклів
- •17.3 Причини циклічних коливань. Ефект акселерації
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •18.1 Поняття зайнятості і безробіття
- •18.2 Розрахунок рівня безробіття
- •18.3 Втрати економіки від надмірного безробіття
- •19.1 Поняття розподілу національного доходу
- •19.2 Перерозподіл національного доходу і споживання
- •Споживання і заощадження як функції доходу
- •20.1 Поняття доходів населення і їх структура
- •20.2 Бюджет домогосподарства і рівень добробуту населення
- •20.3 Соціальний захист населення
- •21.1 Поняття світового господарства і його характерні риси
- •21. 2 Процес глобалізації світового господарства
- •За галузевою структурою:
- •За ступенем інтеграції у світове господарство:
- •21.3 Міжнародний поділ праці
- •22.1 Форми міжнародних економічних відносин
- •22.2 Поняття платіжного балансу
- •22.3 Зовнішньоекономічна політика
- •Стимулювання експорту.
- •22.4 Поняття валюти і валютного курсу
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття глобальних проблем. Класифікація глобальних проблем
- •2 Надати характеристику однієї (на вибір) глобальної проблеми
- •3 Перелік рекомендованої літератури
- •4 Додатки
9.1 Поняття ринку та його функції
Згідно із сучасним розумінням ринок є формою організації економічних відносин між господарюючими суб'єктами. Це механізм, що поєднує покупця та продавця на засадах договірних стосунків.
Ринок — сукупність економічних відносин між господарюючими суб'єктами щодо організації виробництва та обміну товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.
Сутність ринкових відносин полягає у поверненні (відшкодуванні) витрат продавцями (виробниками товарів і торговцями), отриманні ними прибутку, а також у задоволенні платоспроможного попиту покупців на засадах вільних угод, можливості еквівалентного обміну та конкуренції. Матеріальною основою цих відносин є рух товарів, послуг і грошей. Він не зважає на соціально-економічний статус його головних суб'єктів (продавців і покупців), сутність соціально-економічної системи, в якій вій функціонує.
Сутність ринку виявляється через його функції:
узгодження обсягів, асортименту виробництва і споживання; підтримання;
збалансованості попиту і пропозиції;
встановлення суспільної цінності виробленого продукту і затрат праці;
економічне стимулювання ефективності виробництва;
стимулювання НТП, що підвищує ефективність функціонування всієї економічної системи;
регулювання економічних мікро- і макропропорцій у виробництві, обміні, розвитку окремих регіонів, областей, територій та ін.;
забезпечення у відтворювальному процесі суспільного продукту прямого (виробництво — ринок — споживач) і зворотного зв'язку (споживач — ринок — виробництво).
Ці функції свідчать, що ринок є сукупністю економічних відносин між різноманітними суб'єктами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг, у яких визначається їх вартість, виявляється конкуренція між виробниками, забезпечується пропорційність
розвитку народного господарства, неперервність суспільного відтворення, цілісність економічної системи, вплив споживачів на виробництво.
Закони ринку відображають внутрішньо необхідні, сталі, суттєві взаємозв'язки між суб'єктами ринку, на основі яких розгортається їх діяльність. До основних законів ринку відносять закон вартості, закон попиту, закон пропозиції, закон конкуренції, закони грошового обігу.
Закон вартості - основний закон, що регулює ринок. Згідно з ним обмін товарів здійснюється на основі вартісної еквівалентності, яка визначається суспільно необхідними витратами абстрактної праці на їх виробництво
Закон попиту - згідно з ним зниження або підвищення ціни зумовлює відповідну зміну величини попиту. Залежність між ціною і попитом є обернено пропорційною.
Закон пропозиції - він обумовлює прямо пропорційний зв'язок між зміною ринкової ціни на товар і відповідним зростанням обсягу пропозиції.
Закон конкуренції – згідно з ним, наявність на ринку великої кількості відокремлених продавців (виробників) породжує між ними конкуренцію — змагання за ринки збуту з метою отримання вищих доходів.
Закони грошового обігу - згідно з цими законами кількість грошей та сума цін товарів і послуг в обігу мають бути збалансованими.
Ігнорування законів ринку виводить з рівноваги економічну систему, породжує складні проблеми у сфері виробництва, обігу, споживання, нерідко призводить до соціальних і політичних потрясінь, подолання яких вимагає неабияких зусиль суб'єктів політичних та економічних відносин, передусім держави.