- •1 Вступ
- •2 Зміст навчальних занять
- •1.1 Поняття політичної економії, її предмет, метод і функції
- •1.2 Етапи розвитку економічної науки
- •IV етап – історична школа та маржиналізм
- •V етап – сучасна економічна теорія
- •2.1 Суспільне виробництво, його фактори і результативні показники
- •Суспільний продукт і його вартісна структура
- •3.1 Економічні потреби суспільства, їх суть і структура
- •3.2 Закон зростання потреб
- •3.3 Економічні інтереси і їх сутність
- •1. Які чинники є визначальними у виникненні економічних потреб:
- •3. Які із зазначених інтересів належать до суб'єктивних:
- •4. Які з перерахованих потреб не відносяться до духовних:
- •5. Які з перерахованих потреб не відносяться до матеріальних:
- •4.1 Поняття економічної діяльності та її структура
- •4.2 Види економічної діяльності
- •5.1 Промислове виробництво, промисловий капітал і його рух
- •5.2 Витрати виробництва
- •5.3 Сутність промислового прибутку, його норма і маса
- •Собівартість
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття агропромислового комплексу. Особливості сільськогосподарської сфери виробництва
- •2 Поняття земельної ренти види земельної ренти
- •3 Особливості визначення ціни землі
- •Для закріплення матеріалу пропонується обчислити задачі:
- •6.1 Відносини власності і їх структура
- •6.2 Відносини власності на початок 90-х років
- •6.3 Необхідність розвитку всіх форм власності в Україні
- •6.4 Необхідність і основні напрямки приватизації державних підприємств в Україні (додаткова інформація)
- •7.1 Основні риси натурального виробництва
- •7.2 Причини переходу до товарного виробництва. Суспільні поділи праці
- •7.3 Основні риси товарного виробництва
- •7.4 Продукт і товар як економічні категорії
- •7.5 Закон вартості
- •8.1 Розвиток форм вартості
- •8.2 Поява грошей, функції грошей
- •8.3 Закони грошового обігу. Грошова маса
- •8.4 Інфляція як економічна категорія
- •9.1 Поняття ринку та його функції
- •9.2 Структура ринку
- •9.3 Інфраструктура ринку
- •9.4 Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •Висновки:
- •10.1 Поняття конкуренції. Її позитивні і негативні риси
- •10.2 Види конкуренції і конкурентної боротьби
- •10.3 Класифікація монополій, їх позитивні і негативні риси
- •10.4 Антимонопольне законодавство
- •10.5 Види ринкових структур
- •11.1 Поняття домогосподарства
- •11.2 Структура доходів і витрат домогосподарства
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття підприємництва, принципи підприємницької діяльності
- •2 Форми підприємницької діяльності в сучасній Україні
- •3 Поняття підприємства, основні ознаки підприємств
- •4 Види підприємств і їх характеристика
- •12.1 Поняття капіталу. Первісне нагромадження капіталу
- •12.2 Робоча сила як товар. Стадії підвищення продуктивності правці
- •12.3 Основні способи виробництва додаткової вартості. Маса і норма додаткової вартості
- •12.4 Поняття заробітної плати і її види
- •12.5 Форми і системи заробітної плати
- •13.1 Зміст і складові елементи економічної системи суспільства
- •13.2 Типи економічних систем
- •14.1 Сутність державного регулювання економіки
- •14.2 Об’єкти, суб’єкти, принципи, методи і функції державного регулювання
- •14.3 Напрямки політики державного регулювання економіки
- •1. До недоліків ринку можна віднести те, що ринок:
- •2. До функцій держави у змішаній економіці можна віднести:
- •15.1 Поняття відтворення і його типи
- •15.2 Поняття системи національних рахунків
- •15.3 Основні макроекономічні показники
- •Висновки:
- •16.1 Поняття економічного зростання і його типи
- •16.2 Фактори економічного зростання
- •17.1 Поняття економічного циклу і його фази
- •17.2 Види економічних циклів
- •17.3 Причини циклічних коливань. Ефект акселерації
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •18.1 Поняття зайнятості і безробіття
- •18.2 Розрахунок рівня безробіття
- •18.3 Втрати економіки від надмірного безробіття
- •19.1 Поняття розподілу національного доходу
- •19.2 Перерозподіл національного доходу і споживання
- •Споживання і заощадження як функції доходу
- •20.1 Поняття доходів населення і їх структура
- •20.2 Бюджет домогосподарства і рівень добробуту населення
- •20.3 Соціальний захист населення
- •21.1 Поняття світового господарства і його характерні риси
- •21. 2 Процес глобалізації світового господарства
- •За галузевою структурою:
- •За ступенем інтеграції у світове господарство:
- •21.3 Міжнародний поділ праці
- •22.1 Форми міжнародних економічних відносин
- •22.2 Поняття платіжного балансу
- •22.3 Зовнішньоекономічна політика
- •Стимулювання експорту.
- •22.4 Поняття валюти і валютного курсу
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття глобальних проблем. Класифікація глобальних проблем
- •2 Надати характеристику однієї (на вибір) глобальної проблеми
- •3 Перелік рекомендованої літератури
- •4 Додатки
IV етап – історична школа та маржиналізм
Найвідомішими представниками історичної школи стали німецькі економісти Вільгельм Рошер (1817—1894), Бруно Гільдебранд (1812—1878), Вернер Зомбарт (1863—1941), Макс Вебер (1864—1920) та ін. Вони наголошували, що політична економія повинна вивчати не відношення людей до речей, а відносини між самими людьми. Вважаючи, що ринок неспроможний забезпечити стійку рівновагу економічної системи, ці економісти виступали за активне втручання держави в економіку, вбачаючи в цьому єдину умову її ефективного функціонування.
Для виживання суспільства необхідно, на їх думку, надавати бідним верствам більше благ, створених завдяки прогресу. Вчені вважали психологічні та етичні фактори не менш важливими, ніж економічні, обстоювали доцільність широкого підходу до вивчення економічного і соціального життя. Маржиналізм (від французького «marginal» — граничний) як напрям політичної економії виникає в середині XIX ст. і в 70-ті роки поширюється. Його засновниками були австрійський економіст Карл Менгер (1840— 1921), англійський — Вільям Джевонс (1835—1882), швейцарський — Леон Вальрас (1834—1910).
Основою маржиналізму є концепція граничної корисності, згідно з якою ринкова ціна товару визначається не суспільно необхідними витратами праці, а ступенем насичення потреби у ньому, корисністю останньої одиниці запасу певного виду товарів. Згодом такий підхід був втілений у концепції витрат виробництва, ціни, розподілу тощо.
V етап – сучасна економічна теорія
Неокласична економічна теорія – має об'єктом дослідження поведінку людини, що як продавець робочої сили, споживач чи підприємець намагається максимізувати свій дохід, звести до мінімуму затрати (чи зусилля). Ця теорія виникла в 70-ті роки XIX ст. Головним об'єктом її вивчення є досягнення оптимального режиму господарювання окремих економічних одиниць в умовах вільної конкуренції, шляхів досягнення рівноваги цієї системи за обмеженого втручання держави. Основною категорією аналізу прихильники неокласичної економічної теорії вважають граничну корисність, поєднують її з концепцією витрат виробництва, протиставляючи теорії трудової вартості. Загальні принципи концепції граничної корисності були розвинуті К. Вікселем і Дж.-Б. Кларком. Згідно з цією концепцією вартість є результатом виробничої діяльності, в ході якої кожний з виробничих факторів (праця, земля, капітал) здійснює свій внесок в її утворення, а величина вартості вимірюється граничною корисністю одного з цих факторів при незмінній величині двох інших.
Монетаризм (від англійського «monеу» — гроші) як економічна концепція виник у середині 50-х років XX ст. у США. Згідно з цією концепцією грошова маса в обігу відіграє визначальну роль при формуванні економічної кон'юнктури та встановленні причинно-наслідкових зв'язків між зміною кількості грошей і величиною валового національного продукту. Основоположник монетаризму, глава чиказької ніколи політичної економії, Мілтон Фрідмен (нар. 1912) виступає проти активного втручання держави в економіку, проти державних заходів стимулювання попиту. На його думку, державне регулювання економіки малоефективне через затримки між зміною грошових показників і реальних факторів виробництва, тому його слід замінити автоматичним приростом грошової маси в обігу.
Неолібералізм — сукупність поглядів, основним змістом яких є заперечення необхідності втручання держави в економічне життя й розуміння механізму стихійного ринку як єдиного ефективного регулятора господарських процесів, що базується на приватній власності. За державою лишається функція охорони існуючої системи. Ідеї економічного лібералізму ґрунтовно розробив А. Сміт. Методологічною основою неолібералізму є принцип індивідуалізму, згідно з яким повинна існувати природна свобода людини від суспільства, а відстоювання інтересів окремими індивідами приводить до задоволення суспільних інтересів, до суспільного добробуту. Сучасні послідовники економічного лібералізму (американські вчені Л. Мізес та Ф. Хаєк), тобто неолібералісти-консерватори, виступають навіть проти робочого законодавства (регулювання тривалості робочого дня, встановлення мінімальної зарплати тощо).
Інституціоналізм як один із напрямів західної економічної думки виник наприкінці XIX — на початку XX ст. і заперечував обумовленість розвитку людського суспільства виробничими відносинам, рушійною силою визнавав психологічні, соціально-правові фактори. Засновниками інституціоналізму були американські науковці Торстейн Веблен (1857—1929), Джон Коммонс (1862—1945), Джон Гобсон (1858—1940) та ін. на думку інституціоналістів, у процесі розвитку суспільства відбувається процес природного відбору інститутів, система яких (держава, корпорації, норми етики, моралі, звичаї, права тощо) утворює своєрідну культуру і визначає тип цивілізації. Самі інститути с особливими формами життя (зокрема господарського), людських зв'язків і відносин, що мають сталий характер, формують у суспільстві духовні якості.
Кейнсіанство - один із провідних напрямів сучасної економічної теорії назву отримав від імені відомого англійського економіста Джона Кейнса (1883— 1946), який усвідомлював, що без активного втручання держави в розвиток соціально-економічних процесів, без істотного розширення функцій держави капіталізм неспроможний надалі існувати, неможливо «уникнути повного руйнування існуючих економічних форм». Кейнс одним із перших у західній економічній науці обґрунтував макроекономічний підхід до аналізу соціально-економічних процесів, оперуючи такими категоріями, як національний доход, сукупні інвестиції, споживання, зайнятість, нагромадження та ін., розглядав їх у взаємодії і функціональних зв'язках. На відміну від своїх попередників, Кейнс стверджував, що рівноваги в економічній системі неможливо досягти через механізм вільної конкуренції, рухливість капіталу тощо, оскільки рівновага є рідкісним випадком в економіці. Щоб наблизитися до неї, необхідно, насамперед, регулювати попит шляхом підвищення ефективності інвестиційних процесів з боку підприємств і держави (головну роль у цьому процесі він відводив державі — ефект мультиплікатора). Розширення функцій держави, на думку Кейнса, необхідне для боротьби зі зростанням безробіття, кризами, для раціонального використання трудових ресурсів. Збільшення приватних інвестицій держава повинна регулювати здешевленням кредиту. Від загальної суми інвестицій залежать обсяг національного доходу, зростання зайнятості, урівноваження попиту і пропозиції. Тому Кейнс вважав за доцільне збільшувати державні витрати навіть на військові цілі. Ці заходи прискорили розвиток економіки, послабили гостроту й глибину економічних криз, соціальну напруженість у суспільстві. Водночас, таке стимулювання попиту призвело у 70-ті роки XX ст. до високого рівня інфляції, поглиблення диспропорцій в економіці й на ринку праці, зростання дефіциту державного бюджету тощо. Чимало послідовників Кейнса висловлюються за необхідність довгострокового регулювання економіки у формі національного планування, за активнішу участь держави в структурній перебудові економіки, в координації економічної політики у міжнародному масштабі (посткейнсіанство).
Основні поняття і терміни:
Політична економія наука, яка вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання різноманітних товарів і послуг, соціально-економічний спосіб виробництва, його економічні закони, рушійні сили суспільного розвитку.
Питання для самоконтролю:
Які з перерахованих проблем не вивчає політична економія:
А) об’єктивні економічні закони Б) суб’єктивні економічні закони
В) суспільні відносини Г) виробничі відносини
Яка з економічних шкіл стала першим етапом у становленні політичної економії:
А) меркантилізм Б) школа фізіократів
В) класична політекономія Г) марксистська політекономія
Що з перерахованого не є функцією політичної економії:
А) методологічна Б) теоретична
В) практична Г) матеріалістична
Яка з функцій політичної економії спрямована на формування певного стереотипу поведінки людей, вирішення існуючих соціально-економічних проблем:
А) методологічна Б) теоретична
В) виховна Г) ідеологічна
Яка з перерахованих економічних шкіл є найстарішою:
А) маржиналізму Б) меркантилізму
В) кейнсіанська Г) монетаризму
Представники якої економічної школи вважали за доцільне державне регулювання економічних процесів:
А) маржиналізму Б) меркантилізму
В) кейнсіанської Г) монетаризму
Заняття 2
Лекція 2 Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт
В результаті вивчення теми студенти повинні:
Знати: сутність виробництва і його роль в економічній системі; основні форми суспільного виробництва; основні фактори суспільного виробництва і їх трактування представниками різних економічних шкіл; як визначати ефективність виробництва; сутність і вартісну структуру суспільного продукту
Вміти: аналізувати сутність виробництва, визначати його роль в економічній системі; характеризувати форми виробництва, доводити його суспільний характер; аналізувати чинники суспільного виробництва, відрізняти їх трактування різними економічними школами; визначати вартісну структуру суспільного продукту
Рекомендована література:
[1, с.12-22; 54-62]
[2, с.16-27]
План:
Поняття виробництва, його суспільний характер. Основні фактори суспільного виробництва
Суспільний продукт і його вартісна структура