- •1 Вступ
- •2 Зміст навчальних занять
- •1.1 Поняття політичної економії, її предмет, метод і функції
- •1.2 Етапи розвитку економічної науки
- •IV етап – історична школа та маржиналізм
- •V етап – сучасна економічна теорія
- •2.1 Суспільне виробництво, його фактори і результативні показники
- •Суспільний продукт і його вартісна структура
- •3.1 Економічні потреби суспільства, їх суть і структура
- •3.2 Закон зростання потреб
- •3.3 Економічні інтереси і їх сутність
- •1. Які чинники є визначальними у виникненні економічних потреб:
- •3. Які із зазначених інтересів належать до суб'єктивних:
- •4. Які з перерахованих потреб не відносяться до духовних:
- •5. Які з перерахованих потреб не відносяться до матеріальних:
- •4.1 Поняття економічної діяльності та її структура
- •4.2 Види економічної діяльності
- •5.1 Промислове виробництво, промисловий капітал і його рух
- •5.2 Витрати виробництва
- •5.3 Сутність промислового прибутку, його норма і маса
- •Собівартість
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття агропромислового комплексу. Особливості сільськогосподарської сфери виробництва
- •2 Поняття земельної ренти види земельної ренти
- •3 Особливості визначення ціни землі
- •Для закріплення матеріалу пропонується обчислити задачі:
- •6.1 Відносини власності і їх структура
- •6.2 Відносини власності на початок 90-х років
- •6.3 Необхідність розвитку всіх форм власності в Україні
- •6.4 Необхідність і основні напрямки приватизації державних підприємств в Україні (додаткова інформація)
- •7.1 Основні риси натурального виробництва
- •7.2 Причини переходу до товарного виробництва. Суспільні поділи праці
- •7.3 Основні риси товарного виробництва
- •7.4 Продукт і товар як економічні категорії
- •7.5 Закон вартості
- •8.1 Розвиток форм вартості
- •8.2 Поява грошей, функції грошей
- •8.3 Закони грошового обігу. Грошова маса
- •8.4 Інфляція як економічна категорія
- •9.1 Поняття ринку та його функції
- •9.2 Структура ринку
- •9.3 Інфраструктура ринку
- •9.4 Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •Висновки:
- •10.1 Поняття конкуренції. Її позитивні і негативні риси
- •10.2 Види конкуренції і конкурентної боротьби
- •10.3 Класифікація монополій, їх позитивні і негативні риси
- •10.4 Антимонопольне законодавство
- •10.5 Види ринкових структур
- •11.1 Поняття домогосподарства
- •11.2 Структура доходів і витрат домогосподарства
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття підприємництва, принципи підприємницької діяльності
- •2 Форми підприємницької діяльності в сучасній Україні
- •3 Поняття підприємства, основні ознаки підприємств
- •4 Види підприємств і їх характеристика
- •12.1 Поняття капіталу. Первісне нагромадження капіталу
- •12.2 Робоча сила як товар. Стадії підвищення продуктивності правці
- •12.3 Основні способи виробництва додаткової вартості. Маса і норма додаткової вартості
- •12.4 Поняття заробітної плати і її види
- •12.5 Форми і системи заробітної плати
- •13.1 Зміст і складові елементи економічної системи суспільства
- •13.2 Типи економічних систем
- •14.1 Сутність державного регулювання економіки
- •14.2 Об’єкти, суб’єкти, принципи, методи і функції державного регулювання
- •14.3 Напрямки політики державного регулювання економіки
- •1. До недоліків ринку можна віднести те, що ринок:
- •2. До функцій держави у змішаній економіці можна віднести:
- •15.1 Поняття відтворення і його типи
- •15.2 Поняття системи національних рахунків
- •15.3 Основні макроекономічні показники
- •Висновки:
- •16.1 Поняття економічного зростання і його типи
- •16.2 Фактори економічного зростання
- •17.1 Поняття економічного циклу і його фази
- •17.2 Види економічних циклів
- •17.3 Причини циклічних коливань. Ефект акселерації
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •18.1 Поняття зайнятості і безробіття
- •18.2 Розрахунок рівня безробіття
- •18.3 Втрати економіки від надмірного безробіття
- •19.1 Поняття розподілу національного доходу
- •19.2 Перерозподіл національного доходу і споживання
- •Споживання і заощадження як функції доходу
- •20.1 Поняття доходів населення і їх структура
- •20.2 Бюджет домогосподарства і рівень добробуту населення
- •20.3 Соціальний захист населення
- •21.1 Поняття світового господарства і його характерні риси
- •21. 2 Процес глобалізації світового господарства
- •За галузевою структурою:
- •За ступенем інтеграції у світове господарство:
- •21.3 Міжнародний поділ праці
- •22.1 Форми міжнародних економічних відносин
- •22.2 Поняття платіжного балансу
- •22.3 Зовнішньоекономічна політика
- •Стимулювання експорту.
- •22.4 Поняття валюти і валютного курсу
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття глобальних проблем. Класифікація глобальних проблем
- •2 Надати характеристику однієї (на вибір) глобальної проблеми
- •3 Перелік рекомендованої літератури
- •4 Додатки
17.1 Поняття економічного циклу і його фази
Економічний цикл – це період часу від початку однієї до початку наступної економічної кризи.
Незалежно від причин і тривалості, кожен економічний цикл складається з чотирьох фаз:
Спад (криза, рецесія). Надвиробництво і подальше падіння обсягів виробництва. Затоварювання, зменшення обсягів оптової і роздрібної торгівлі, масове банкрутство, скорочення зайнятості. Зменшення платоспроможного попиту, зниження реальної заробітної плати. Нарощування взаємних неплатежів, недостатність кредитних ресурсів, зростання процентної ставки, недостатність грошової маси, масове знецінення основного капіталу, затухання інвестиційних процесів, падіння курсів акцій, біржова паніка.
Дно (депресія, застій). Найнижча точка спаду циклу - депресія - критична точка в економіці. Виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня. Спостерігається найбільша кількість банкрутств, дуже висока процентна ставка, відсутні нові інвестиції. Поступово починають зменшуватися товарні запаси.
Пожвавлення. Починає оновлюватися капітал, модернізується виробництво, відновлюються інвестиції, активізується попит. Виробництво, зайнятість та споживання зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості, і виробництво не почне працювати на повну потужність. Коли виробництво досягає передкризового рівня, економіка входить до фази піднесення (піку).
Пік (піднесення, експансія, бум). В економіці спостерігається повна зайнятість і виробництво працює на повну потужність. Спостерігається масове оновлення капіталу, розширення виробництва, зростання прибутку та заробітної плати. Рівень цін має тенденцію до підвищення, відчувається недостатність ресурсів, а зростання ділової активності припиняється.
Все це призводить до «перегріву» економіки, виникнення диспропорцій та створення передумов для входження економіки у новий економічний цикл. Графік економічного циклу представлено на рис. 17.1.1.
Рівень економічної активності
Пік
Депресія
0 Роки
Рисунок 17.1.1 – Економічний цикл
17.2 Види економічних циклів
Не всі коливання ділової активності пояснюються дією економічних циклів. Є сезонні коливання ділової активності, наприклад, значне підвищення купівельного попиту напередодні свят: Нового року, 8 Березня, Великодня тощо. Також до сезонних коливань схильні такі галузі, як: сільське господарство, будівництво, автомобільний транспорт тощо.
З точки зору факторів економічних циклів виділяють два основних підходи до визначення причин циклів.
Перший пов'язують з зовнішніми (екзогенними) факторами, які перебувають за межами економічної системи:
політичні й випадкові події (війни, революції, перевороти, «перебудова» в СРСР та перехідний період у нових незалежних державах);
зміни чисельності населення (міграція);
поява значних наукових і технічних винаходів і нововведень (автомобіль, залізниці, комп'ютери);
відкриття нових земель та родовищ корисних копалин;
виникнення сонячних плям;
погодно-кліматичні зміни тощо.
Другий - з внутрішніми (ендогенними) факторами, які притаманні даній економічній системі, такими як:
нестабільність споживчих витрат;
нестабільність інвестиційних витрат;
зміна цін на ресурси (нафту, газ та інші види сировини);
діяльність держави у сфері регулювання економіки (зміни у кредитногрошовій, податковій політиці) тощо.
Синтез або комбінація зовнішніх та внутрішніх факторів і стають причинами економічних циклів.
Види економічних циклів:
Короткі цикли (3-4 роки) - пов'язані з відновленням економічної рівноваги на споживчому ринку. При формуванні тривалого дефіциту здійснюється перепрофілювання виробництва, створюється нова структура економіки, нова пропорційність. Досліджували короткі цикли американці Веслі Мітчелл (1874-1948) і Джозеф Китчин (1861-1932). Економісти монетаристської школи короткі або малі цикли визначають як грошові цикли.
Середні цикли (промислові) (8-12 років) - пов'язані зі зменшенням попиту на устаткування і споруди. Сам попит, його величина і направленість залежать від впровадження нових технічних та технологічних засобів виробництва, що відбувається через механізм переливу капіталу з наступним інвестуванням. Причини виникнення середніх циклів уперше описав французький економіст Клемент Жугляр (1819-1908).
Довгі цикли (Кондратьєва) (45-60 років) - їх головна рушійна сила - радикальні зміни у технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова. Автором цієї теорії був російський економіст Микола Кондратьєв (1892-1938).
М. Кондратьєв у великих циклах (хвилях) виділяв дві фази:
1 фаза - висхідна хвиля (25-30 рр.) - це довгострокове піднесення, що виникає на базі нових наукових відкриттів, змін технології. її супроводжують значні соціальні коливання (війни, революції);
2 фаза - низхідна хвиля (20-25 рр.), криза виникає тоді, коли стара структура економіки вступає в конфлікт з потребами нової технології, але ще не готова до змін.
Підйом першого циклу він пов'язував з промисловою революцією в Англії; підйом другого - з розвитком залізничного транспорту; третього - з винаходами та впровадженнями електроенергії, телефону, радіо; четвертого - з автомобілебудуванням. П'ятий цикл сучасні економісти пов'язують з розвитком електроніки, генної інженерії, мікропроцесорів.
Хвилі великих циклів Кондратьєва впливають і на інші цикли. Якщо хвиля висхідна, то Інші цикли характеризуються незначними депресіями і інтенсивними піднесеннями. Якщо хвиля низхідна, то відбуваються зворотні явища.
Також виділяють аграрні, сировинні, електроенергетичні, екологічні кризи.