- •1 Вступ
- •2 Зміст навчальних занять
- •1.1 Поняття політичної економії, її предмет, метод і функції
- •1.2 Етапи розвитку економічної науки
- •IV етап – історична школа та маржиналізм
- •V етап – сучасна економічна теорія
- •2.1 Суспільне виробництво, його фактори і результативні показники
- •Суспільний продукт і його вартісна структура
- •3.1 Економічні потреби суспільства, їх суть і структура
- •3.2 Закон зростання потреб
- •3.3 Економічні інтереси і їх сутність
- •1. Які чинники є визначальними у виникненні економічних потреб:
- •3. Які із зазначених інтересів належать до суб'єктивних:
- •4. Які з перерахованих потреб не відносяться до духовних:
- •5. Які з перерахованих потреб не відносяться до матеріальних:
- •4.1 Поняття економічної діяльності та її структура
- •4.2 Види економічної діяльності
- •5.1 Промислове виробництво, промисловий капітал і його рух
- •5.2 Витрати виробництва
- •5.3 Сутність промислового прибутку, його норма і маса
- •Собівартість
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття агропромислового комплексу. Особливості сільськогосподарської сфери виробництва
- •2 Поняття земельної ренти види земельної ренти
- •3 Особливості визначення ціни землі
- •Для закріплення матеріалу пропонується обчислити задачі:
- •6.1 Відносини власності і їх структура
- •6.2 Відносини власності на початок 90-х років
- •6.3 Необхідність розвитку всіх форм власності в Україні
- •6.4 Необхідність і основні напрямки приватизації державних підприємств в Україні (додаткова інформація)
- •7.1 Основні риси натурального виробництва
- •7.2 Причини переходу до товарного виробництва. Суспільні поділи праці
- •7.3 Основні риси товарного виробництва
- •7.4 Продукт і товар як економічні категорії
- •7.5 Закон вартості
- •8.1 Розвиток форм вартості
- •8.2 Поява грошей, функції грошей
- •8.3 Закони грошового обігу. Грошова маса
- •8.4 Інфляція як економічна категорія
- •9.1 Поняття ринку та його функції
- •9.2 Структура ринку
- •9.3 Інфраструктура ринку
- •9.4 Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •Висновки:
- •10.1 Поняття конкуренції. Її позитивні і негативні риси
- •10.2 Види конкуренції і конкурентної боротьби
- •10.3 Класифікація монополій, їх позитивні і негативні риси
- •10.4 Антимонопольне законодавство
- •10.5 Види ринкових структур
- •11.1 Поняття домогосподарства
- •11.2 Структура доходів і витрат домогосподарства
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття підприємництва, принципи підприємницької діяльності
- •2 Форми підприємницької діяльності в сучасній Україні
- •3 Поняття підприємства, основні ознаки підприємств
- •4 Види підприємств і їх характеристика
- •12.1 Поняття капіталу. Первісне нагромадження капіталу
- •12.2 Робоча сила як товар. Стадії підвищення продуктивності правці
- •12.3 Основні способи виробництва додаткової вартості. Маса і норма додаткової вартості
- •12.4 Поняття заробітної плати і її види
- •12.5 Форми і системи заробітної плати
- •13.1 Зміст і складові елементи економічної системи суспільства
- •13.2 Типи економічних систем
- •14.1 Сутність державного регулювання економіки
- •14.2 Об’єкти, суб’єкти, принципи, методи і функції державного регулювання
- •14.3 Напрямки політики державного регулювання економіки
- •1. До недоліків ринку можна віднести те, що ринок:
- •2. До функцій держави у змішаній економіці можна віднести:
- •15.1 Поняття відтворення і його типи
- •15.2 Поняття системи національних рахунків
- •15.3 Основні макроекономічні показники
- •Висновки:
- •16.1 Поняття економічного зростання і його типи
- •16.2 Фактори економічного зростання
- •17.1 Поняття економічного циклу і його фази
- •17.2 Види економічних циклів
- •17.3 Причини циклічних коливань. Ефект акселерації
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •18.1 Поняття зайнятості і безробіття
- •18.2 Розрахунок рівня безробіття
- •18.3 Втрати економіки від надмірного безробіття
- •19.1 Поняття розподілу національного доходу
- •19.2 Перерозподіл національного доходу і споживання
- •Споживання і заощадження як функції доходу
- •20.1 Поняття доходів населення і їх структура
- •20.2 Бюджет домогосподарства і рівень добробуту населення
- •20.3 Соціальний захист населення
- •21.1 Поняття світового господарства і його характерні риси
- •21. 2 Процес глобалізації світового господарства
- •За галузевою структурою:
- •За ступенем інтеграції у світове господарство:
- •21.3 Міжнародний поділ праці
- •22.1 Форми міжнародних економічних відносин
- •22.2 Поняття платіжного балансу
- •22.3 Зовнішньоекономічна політика
- •Стимулювання експорту.
- •22.4 Поняття валюти і валютного курсу
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття глобальних проблем. Класифікація глобальних проблем
- •2 Надати характеристику однієї (на вибір) глобальної проблеми
- •3 Перелік рекомендованої літератури
- •4 Додатки
12.3 Основні способи виробництва додаткової вартості. Маса і норма додаткової вартості
Створення додаткової вартості — основна мета капіталістичного способу виробництва. Тому пошук капіталістом усе нових методів збільшення додаткової вартості є закономірним процесом.
Величина додаткової вартості залежить від величини додаткового робочого часу, додаткової праці. Ця залежність зумовлює два основні способи (методи) збільшення розмірів додаткової вартості: абсолютна додаткова вартість і відносна додаткова вартість.
Абсолютна додаткова вартість - ґрунтується на абсолютному подовженні робочого дня за межі необхідного робочого часу. Робочий день — час доби, протягом якого робітник працює на підприємстві чи в установі. Якщо б робочий день не перебільшував необхідного робочого часу, додаткова вартість взагалі б не вироблялась.
Методом збільшення виробництва абсолютної додаткової вартості є також підвищення інтенсивності праці. Підвищення інтенсивності праці за незмінного робочого дня означає абсолютне збільшення витрат робочої сили, оскільки більш інтенсивна праця тієї самої тривалості по суті дорівнює робочому дню більшої тривалості за попередньої інтенсивності праці. Тому підвищення інтенсивності праці є прихованою формою подовження робочого дня, тобто виробництва абсолютної додаткової вартості.
Відносна додаткова вартість — додаткова вартість, яка виробляється шляхом скорочення необхідного робочого часу та збільшення додаткового робочого часу внаслідок зростання продуктивності суспільної праці.
Надлишкова додаткова вартість є різновидом відносної додаткової вартості, її виробництво зумовлене підвищенням продуктивності праці на окремому підприємстві вище звичайного рівня у галузі. Впровадження продуктивніших машин і технологій на окремому підприємстві зумовлює зниження індивідуальної вартості вироблених на ньому товарів порівняно з їх суспільною вартістю.
Надлишкова додаткова вартість — додаткова вартість, створена шляхом зниження індивідуальної вартості товару на окремому підприємстві відносно рівня його суспільної вартості. Із впровадженням такої самої техніки і технології на інших підприємствах галузі надлишкова додаткова вартість зникає.
Між структурними складовими авансованого капіталу і вартістю виробленого товару існують певні залежності, які позначають поняттями «норма додаткової вартості» і «маса додаткової вартості».
Норма додаткової вартості — відношення додаткового робочого часу до необхідного робочого часу, виражене у відсотках.
Позначають її символом m´. Оскільки додатковий робочий час втілюється в додатковій вартості, а необхідний робочий час еквівалентний вартості робочої сили, тобто змінному капіталу, то норма додаткової вартості може бути представлена і як виражене у відсотках відношення додаткової вартості до змінного капіталу.
Тому формула норми додаткової вартості має вигляд (12.3.1):
m´ = ∙100% (12.3.1)
Норма додаткової вартості показує, в якій пропорції робочий час поділяється на необхідний і додатковий, а новостворена вартість — на вартість, що дорівнює величині змінного капіталу, і додаткову вартість. Тому норма додаткової вартості є вираженням міри експлуатації найманої праці: вона показує, скільки часу протягом робочого дня найманий працівник працює на себе і скільки на капіталіста.
Маса додаткової вартості — абсолютна величина додаткової вартості, що створюється певним авансованим капіталом.
Позначають її символом М. Залежить вона від розмірів функціонуючого змінного капіталу і норми додаткової вартості (формула 12.3.2):
М = V ∙ m´ (12.3.2)
Отже, формула маси додаткової вартості означає, що вона прямо пропорційно залежить не тільки від абсолютної величини змінного капіталу, а й від норми додаткової вартості: чим вища норма додаткової вартості, тим більший абсолютний розмір створюваної додаткової вартості.