20.3 Соціальний захист населення

Соціальна політика сучасної держави — комплекс соціально-економічних заходів держави, в тому числі місцевих органів вла­ди, організацій, спрямований на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо.

Основні принципи здійснення соціальної політики:

1. зменшення нерівності у розподілі національного ба­гатства;

2. захист рівня життя через застосування різних форм компенсації від підвищення цін і проведення індексації;

3. надання допомоги найбіднішим сім'ям;

4. надання допомоги у разі безробіття;

5. здійснення політики соціального страхування, вста­новлення мінімальної заробітної плати для працюючих;

6. розвиток освіти, охорони здоров'я, навколишнього середовища переважно за рахунок держави;

7. здійснення активної політики, спрямованої на на­буття громадянами кваліфікації.

Соціальний захист населення реалі­зується у таких основних напрямах:

• соціальне страхуван­ня;

• програми працевлаштування та перекваліфікації;

• пра­вове регулювання найманої праці і заробітної плати;

• ін­дексація доходів;

• захист прав споживачів.

Соціальне страхування - є найважливішим еле­ментом системи соціального захисту населення, що форму­ється з пенсійного, медичного страхування і страхування від безробіття та нещасних випадків на виробництві. У розвинутих країнах пенсійне і медичне страхування здійс­нюються шляхом відрахувань від заробітної плати й при­бутків у однакових пропорціях.

Страхові виплати у разі безробіття здійснюються із спе­ціальних страхових фондів. Розмір їх залежить від трива­лості безробіття, а також від специфічних умов певної кра­їни. У першому разі найбільші суми (від 50 до 70% серед­ньої зарплати) виплачуються в перші місяці безробіття на час законодавчо встановленого періоду. Надалі суми ви­плат зменшуються.

Програми працевлаштування та перекваліфікації – у їх виконанні програм беруть участь держава та підприємці.

Щоб створити нові робочі місця, держава бере на себе також ви­конання таких громадських робіт, як будівництво шляхів, каналізації, водоводів тощо. Під час економічної кризи во­на збільшує капіталовкладення у державні підприємства. Програма працевлаштування реалізується також через пільгове оподаткування компаній, які створюють робочі місця.

У загальнонаціональному масштабі сучасна держава з метою зменшення армії безробітних намагається регулю­вати заробітну плату на такому рівні, щоб темпи її зростан­ня були нижчими від зростання продуктивності праці.

Певні результати у здійсненні політики працевлашту­вання може забезпечити скорочення робочого дня.

В Україні законодавчу основу програми захисту насе­лення при переході до соціально орієнтованої ринкової економіки закладено в Законі України «Про зайнятість» і Державній програмі зайнятості. Ця програма передбачає заходи, спрямовані на збереження високого рівня зайнято­сті, вдосконалення її структури та підтримки ринку (з цією метою поступово формуватиметься ринок житла, вдоскона­люватиметься інфраструктура ринку праці, посилювати­меться мобільність робочої сили та ін.), зміну структури ро­бочих місць за рахунок вивільнення частини працівників з неперспективних у перспективні галузі та збільшення зайнятості у сфері нематеріального виробництва, підви­щення загальноосвітнього, кваліфікаційного рівнів робочої сили. Ставиться завдання формування держзамовлення на проведення громадських робіт з метою поліпшення навколишнього середовища, роз­витку мережі шляхів та створення соціальної інфраструк­тури населених пунктів; забезпечення професійної підго­товки та перекваліфікації робочої сили; забезпечення за­йнятості тих громадян, які потребують соціального захисту (молодь, інваліди та ін.); формування інфраструктури рин­ку робочої сили (оснащення відповідною технікою центрів зайнятості, створення інформаційно-довідкової системи зайнятості населення тощо). Проте цей закон виконувався лише частково.

Правове регулювання найманої праці - здійснюється через встано­влення у законодавчому порядку мінімального рівня заро­бітної плати, пенсій, порядку укладення колективних до­говорів щодо умов праці, оплати робочої сили, соціального страхування, відпусток тощо.

Регулювання заробітної плати - здійснюється залежно від сфер діяльності та професій, форм власності і є важливим елементом програми соціального захисту насе­лення.

Заробітна плата найманих робітників регулюється за допомогою колективних договорів і тарифних угод. Шир­ше коло питань регулюють колективні договори. У них, крім оплати робочої сили, фіксуються тривалість робочого дня та відпусток, певні гарантії щодо умов праці, доплати за надурочні роботи, надання додаткового харчування та ін. У тарифній угоді обумовлюються мінімальний рі­вень заробітної плати у певних галузях і мінімальні гаран­тії рівня заробітної плати працівників різної кваліфікації. Тарифна угода за участю представників підприємств і тру­дящих укладається за посередництва держави і засвідчує­ться Міністерством праці. Це є гарантом її виконання. На час дії тарифної угоди страйк вважається незаконним засобом розв'язання трудових спорів.

Індексація грошових доходів відповідно до рівня цін - надзвичайно важлива ланка системи соціального захи­сту населення. Вона практикується в усіх розвинутих кра­їнах, але недостатньо в Україні.

Захист прав споживачів - діє як одна з ланок соці­ального захисту населення. Згідно з прийнятим в Україні Законом «Про захист прав споживачів» держава повинна гарантувати належну якість продукції, торговельного та інших видів обслуговування, безпеку продукції, достовір­ну інформацію про її кількість, якість і асортимент, відш­кодування збитків, заподіяних продукцією неналежної якості, позов до суду та інших уповноважених державних органів для захисту порушених прав та ін. Цей закон діє лише частково через відсутність відповідного механізму його реалізації, слабке фінансове забезпечення та ін.

Основні поняття і терміни:

Доходи населення — це сукупність коштів і витрат для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.

Номінальні доходи — це величина нарахованих виплат і натуральних видач.

Реальні доходи — це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги.

Бюджет домогосподарства (сім’ї) – це план надходжень і витрат окремої родини, складається з двох частин — дохідної і витратної.

Соціальна політика сучасної держави — комплекс соціально-економічних заходів держави, в тому числі місцевих органів вла­ди, організацій, спрямований на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо.

Питання для самоконтролю:

1. Що з перерахованого не входить до поняття «оплата праці»:

А) винагорода за виконану роботу Б) оплата відпустки

В) гонорар Г) оплата за святкові дні

2. Що з перерахованого не входить до поняття «трансферт»:

А) пенсія Б) стипендія

В) аліменти Г) дивіденди

3. Доходи населення від власності не включають:

А) проценти за вкладами вкладникам кредитних організацій

Б) виплати доходу за державними та іншими цінними паперами

В) заробітну плату

Г) доходи населення від продажу нерухомості на вторинному ринку житла

4. Доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги це:

А) номінальні доходи Б) реальні доходи

В) натуральні доходи Г) мінімальні доходи

5. Про що йдеться мова: комплекс соціально-економічних заходів держави, в тому числі місцевих органів вла­ди, організацій, спрямований на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо:

А) соціальна політика Б) соціальне страхування

В) індексація доходів Г) захист прав споживачів

6. Основні принципи здійснення соціальної політики:

А) зменшення нерівності у розподілі національного ба­гатства

Б) захист рівня життя через застосування різних форм компенсації від підвищення цін і проведення індексації

В) надання допомоги найбіднішим сім'ям

Г) надання допомоги у разі безробіття

Д) здійснення політики соціального страхування, вста­новлення

мінімальної заробітної плати для працюючих

Е) розвиток освіти, охорони здоров'я, навколишнього середовища

переважно за рахунок держави

Ж) здійснення активної політики, спрямованої на на­буття громадянами

кваліфікації

З) вірні усі відповіді

7. Що з перерахованого не є напрямком соціального захисту:

А) соціальне страхуван­ня

Б) програми працевлаштування та перекваліфікації

В) пра­вове регулювання найманої праці і заробітної плати

Г) ін­дексація доходів

Д) захист прав споживачів

Е) пошук роботи через оголошення в газеті

8. Який з напрямків соціального захисту передбачає ви­конання таких заходів: організацію громадських робіт, таких як будівництво шляхів, каналізації, водоводів тощо; збільшення капіталовкладень у державні підприємства; пільгове оподаткування компаній, які створюють робочі місця:

А) програма працевлаштування та перекваліфікації

Б) правове регулювання найманої праці

В) регулювання заробітної плати

Г) соціальне страхування населення

9. Який з напрямків соціального захисту передбачає ви­конання таких заходів: встано­влення у законодавчому порядку мінімального рівня заро­бітної плати, пенсій, порядку укладення колективних до­говорів щодо умов праці, оплати робочої сили, соціального страхування, відпусток тощо:

А) програма працевлаштування та перекваліфікації

Б) правове регулювання найманої праці

В) регулювання заробітної плати

Г) соціальне страхування населення

10. Який напрямок соціального захисту регулюється за допомогою колективних договорів і тарифних угод:

А) програма працевлаштування та перекваліфікації

Б) правове регулювання найманої праці

В) регулювання заробітної плати

Г) соціальне страхування населення

Заняття 27

Практична робота 4

Тема: Аналіз бюджету домогосподарства. Побудова кривої Лоренца

Мета роботи: навчитись аналізувати фінансово-економічну діяльність домашнього господарства, розглянути процес розподілу доходів серед різних соціальних верств, навчитися будувати криву Лоренца.

Теоретичний мінімум

Сім’ї відіграють провідну роль в економіці країни. Вони надають основні ресурси на ринок і є головними споживачами товарів і послуг.

Домашнє господарство – економічна одиниця, яка здійснює споживання благ і надає ресурси суспільному господарству шляхом продажу.

Бюджет родини – це фінансовий план родини, який є врахуванням доходів і витрат за певний період часу.

Рівень доходу родини залежить від ряду факторів: рівня доходу родини, в якій людина народилася (стартові можливості); природжених здібностей людини і вміння їх реалізувати; рівня освіти, удачливості тощо.

Номінальний дохід – сума грошей, отриманих громадянином чи родиною за певний період часу.

Реальний дохід – кількість товарів і послуг, яке можна отримати на номінальний дохід.

Різниця в рівні доходів на душу населення або на одного зайнятого називається диференціацією доходів. Фактичний розподіл доходів характеризує крива Лоренця, яка показує, яка частка сукупного доходу припадає на кожну групу населення, що дозволяє судити про рівень економічної нерівності даної країни в цілому.

Для побудови кривої Лоренця все населення країни, залежно від отриманого доходу поділяють на приблизно рівні п’ять груп (≈20% кожна). Для кожної групи визначається частка отриманого доходу. По вісі абсцис відкладають відсоток сімей (всього 100%), по вісі ординат – відсоток доходу (всього 100%). Будується пряма абсолютної рівності – з початку координат до точки з координатами (100; 100). Ця пряма показує абсолютно рівний розподіл доходів в державі: 10% сімей мають 10% доходу, 50% сімей мають 50% доходу і т.п. Відносно абсолютної рівності будують криву Лоренца за даними, що характеризують реальний стан в розподілі доходів населення держави. Крива Лоренца нагадує лук (Графік ПР 4.1). Чим далі крива відхиляється від абсолютної рівності, тим більше ступінь нерівності в розподілі доходів.

В ідсоток доходу

100

Крива Лоренца

Абсолютна рівність

0 100 Відсоток сімей

Графік ПР 4.1 – Крива Лоренца

Хід роботи

1. Виберіть із загального переліку в таблиці ПР 4.1: І варіант – домогосподарства; ІІ варіант – суб’єкти, що не є домогосподарствами, позначте їх знаком «+»:

Таблиця ПР 4.1 – Економічні суб’єкти економіки

	Родина Петренків: Михайло Іванович – водій, Марина Дмитрівна – лікар; діти: Костянтин – студент, Юлія – учениця середньої школи
	Родина Мірошників: Іван Тихонович і Клавдія Юхимівна – фермери, з ними проживає пенсіонерка Варвара Сергіївна, матір Івана Тихоновича, яка приймає активну участь в господарському житті родини
	Софія Едуардівна – приватний нотаріус
	Ігор Володимирович – пенсіонер, проживає один у власному сільському будинку
	Вадим – студент коледжу, проживає окремо від батьків у гуртожитку
	Катя, Аня і Алла – студентки університету, спільно орендують квартиру, спільно оплачують комунальні послуги і витрати на продукти харчування

2. Встановіть відповідність між даними в лівій і правій частинах таблиці ПР 4.2

Таблиця ПР 4.2 – Доходи економічних суб’єктів

	Грошові відрахування родини на державні потреби	1	Державні дотації на виробництво сільськогосподарської продукції
	Державні виплати родині	2	Оплата за автомобіль, придбаний родиною
	Дохід, отриманий домогосподарством за використання трудових ресурсів	3	Отримання заробітної плати батьком
	Державні виплати підприємству	4	Податкові виплати родини
	Грошові відрахування підприємства на державні потреби	5	Отримання пенсії дідусем
	Плата домогосподарства за придбаний товар	6	Сплата податків підприємством

3. Заповніть таблицю ПР 4.3, розподіливши на власний розсуд бюджет родини з трьох осіб, яка отримує сукупний дохід: І варіант 4500 гривень на місяць; ІІ варіант 3200 гривень на місяць:

Таблиця ПР 4.3 – Структура бюджету домогосподарства

Статті витрат	Витрати
	До підвищення		Після підвищення
1	2		3
	грн.	%	грн.	%
Плата за квартиру і комунальні послуги
Харчування
Оплата телефонних розмов
Проїзд в транспорті
Покупка товарів повсякденного користування (мило, пральний порошок, зубна паста, шампунь тощо)
Покупка одягу
Кошти, відкладені на великі покупки (побутова техніка, відпочинок тощо)
Виплати по кредитам
Оплата за навчання
Лікування
Прикраси, предмети розкоші
Непередбачені виплати (дарунки на день народження тощо)

0. Уявіть, що сукупний дохід родини збільшився: І варіант – до 6000 гривень; ІІ варіант – до 5200 гривень. Внесіть зміни в розподілі доходу в колонку 3 таблиці ПР 4.3.

1. Проаналізуйте отримані дані. Зробіть відповідні висновки:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3.3.Порівняйте отримані Вами результати із законом Енгеля: із зростанням сукупного доходу родини питома вага витрат на продукти харчування зменшується; на одяг, взуття, комунальні послуги, товари повсякденного вжитку змінюються мало; на коштовні, високоякісні товари і предмети розкоші – зростає. Поясність, як Ви розумієте дію Закону Енгеля:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Проаналізуйте дані таблиці ПР 4.4 щодо розподілу грошових доходів населення країн А, Б, В, Г.

Таблиця ПР 4.4 – Дані для побудови кривої Лоренца

Групи населення	Частина доходів груп населення у %
	Країна А	Країна Б	Країна В	Країна Г
20% найбіднішого населення	2,5	5,9	7,0	5,0
20% тих, хто живе на межі бідності	8,5	10,3	11,5	12,0
20% - середній клас	18,0	16,5	17,0	15,5
20% тих, хто має дохід вище середнього	31,0	24,7	24,8	21,0
20% - багатії	40,0	42,6	39,7	46,5
2% - найбагатші люди держави	2,5	5,3	3,9	4,2

4.1. Побудуйте криві Лоренца: І варіант – для країн А і Б; ІІ варіант – для країн В і Г (в одній системі координат):

В ідсоток доходу

1 00

0 Відсоток сімей

100

4.2. Зробіть висновки щодо розподілу доходів в цих країнах:

________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновки:

1. Охарактеризуйте роль домашніх господарств в економіці держави:

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Чому витрати домашніх господарств на продукти харчування у % будуть зменшуватись із зростанням сукупного доходу родини?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які висновки щодо розподілу грошових доходів населення країни дозволяє зробити крива Лоренца?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Заняття 28

Лекція 21 Світове господарство і його еволюція. Міжнародний поділ праці

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: сутність і структуру світового господарства; особливості інтеграції економіки України у світове господарство; причини міжнародного поділу праці і його види

Вміти: аналізувати сутність і структуру світового господарства, особливості процесу інтернаціоналізації виробництва; визначати проблеми інтеграції економіки України у світове господарство; визначати необхідність міжнародного поділу праці, його види

Рекомендована література:

[1, с.583-611]

[2, с.436-452]

План:

21.1 Поняття світового господарства і його характерні риси

21.2 Процес глобалізації світового господарства

21.3 Міжнародний поділ праці.