- •1 Вступ
- •2 Зміст навчальних занять
- •1.1 Поняття політичної економії, її предмет, метод і функції
- •1.2 Етапи розвитку економічної науки
- •IV етап – історична школа та маржиналізм
- •V етап – сучасна економічна теорія
- •2.1 Суспільне виробництво, його фактори і результативні показники
- •Суспільний продукт і його вартісна структура
- •3.1 Економічні потреби суспільства, їх суть і структура
- •3.2 Закон зростання потреб
- •3.3 Економічні інтереси і їх сутність
- •1. Які чинники є визначальними у виникненні економічних потреб:
- •3. Які із зазначених інтересів належать до суб'єктивних:
- •4. Які з перерахованих потреб не відносяться до духовних:
- •5. Які з перерахованих потреб не відносяться до матеріальних:
- •4.1 Поняття економічної діяльності та її структура
- •4.2 Види економічної діяльності
- •5.1 Промислове виробництво, промисловий капітал і його рух
- •5.2 Витрати виробництва
- •5.3 Сутність промислового прибутку, його норма і маса
- •Собівартість
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття агропромислового комплексу. Особливості сільськогосподарської сфери виробництва
- •2 Поняття земельної ренти види земельної ренти
- •3 Особливості визначення ціни землі
- •Для закріплення матеріалу пропонується обчислити задачі:
- •6.1 Відносини власності і їх структура
- •6.2 Відносини власності на початок 90-х років
- •6.3 Необхідність розвитку всіх форм власності в Україні
- •6.4 Необхідність і основні напрямки приватизації державних підприємств в Україні (додаткова інформація)
- •7.1 Основні риси натурального виробництва
- •7.2 Причини переходу до товарного виробництва. Суспільні поділи праці
- •7.3 Основні риси товарного виробництва
- •7.4 Продукт і товар як економічні категорії
- •7.5 Закон вартості
- •8.1 Розвиток форм вартості
- •8.2 Поява грошей, функції грошей
- •8.3 Закони грошового обігу. Грошова маса
- •8.4 Інфляція як економічна категорія
- •9.1 Поняття ринку та його функції
- •9.2 Структура ринку
- •9.3 Інфраструктура ринку
- •9.4 Закони попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •Висновки:
- •10.1 Поняття конкуренції. Її позитивні і негативні риси
- •10.2 Види конкуренції і конкурентної боротьби
- •10.3 Класифікація монополій, їх позитивні і негативні риси
- •10.4 Антимонопольне законодавство
- •10.5 Види ринкових структур
- •11.1 Поняття домогосподарства
- •11.2 Структура доходів і витрат домогосподарства
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття підприємництва, принципи підприємницької діяльності
- •2 Форми підприємницької діяльності в сучасній Україні
- •3 Поняття підприємства, основні ознаки підприємств
- •4 Види підприємств і їх характеристика
- •12.1 Поняття капіталу. Первісне нагромадження капіталу
- •12.2 Робоча сила як товар. Стадії підвищення продуктивності правці
- •12.3 Основні способи виробництва додаткової вартості. Маса і норма додаткової вартості
- •12.4 Поняття заробітної плати і її види
- •12.5 Форми і системи заробітної плати
- •13.1 Зміст і складові елементи економічної системи суспільства
- •13.2 Типи економічних систем
- •14.1 Сутність державного регулювання економіки
- •14.2 Об’єкти, суб’єкти, принципи, методи і функції державного регулювання
- •14.3 Напрямки політики державного регулювання економіки
- •1. До недоліків ринку можна віднести те, що ринок:
- •2. До функцій держави у змішаній економіці можна віднести:
- •15.1 Поняття відтворення і його типи
- •15.2 Поняття системи національних рахунків
- •15.3 Основні макроекономічні показники
- •Висновки:
- •16.1 Поняття економічного зростання і його типи
- •16.2 Фактори економічного зростання
- •17.1 Поняття економічного циклу і його фази
- •17.2 Види економічних циклів
- •17.3 Причини циклічних коливань. Ефект акселерації
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •В якому з варіантів вірно характеризується коефіцієнт акселератор:
- •18.1 Поняття зайнятості і безробіття
- •18.2 Розрахунок рівня безробіття
- •18.3 Втрати економіки від надмірного безробіття
- •19.1 Поняття розподілу національного доходу
- •19.2 Перерозподіл національного доходу і споживання
- •Споживання і заощадження як функції доходу
- •20.1 Поняття доходів населення і їх структура
- •20.2 Бюджет домогосподарства і рівень добробуту населення
- •20.3 Соціальний захист населення
- •21.1 Поняття світового господарства і його характерні риси
- •21. 2 Процес глобалізації світового господарства
- •За галузевою структурою:
- •За ступенем інтеграції у світове господарство:
- •21.3 Міжнародний поділ праці
- •22.1 Форми міжнародних економічних відносин
- •22.2 Поняття платіжного балансу
- •22.3 Зовнішньоекономічна політика
- •Стимулювання експорту.
- •22.4 Поняття валюти і валютного курсу
- •Методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •1 Поняття глобальних проблем. Класифікація глобальних проблем
- •2 Надати характеристику однієї (на вибір) глобальної проблеми
- •3 Перелік рекомендованої літератури
- •4 Додатки
22.1 Форми міжнародних економічних відносин
Існують наступні форми міжнародних економічних відносин:
міжнародна торгівля;
міжнародний рух капіталу;
міжнародна трудова міграція;
міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво;
валютні відносини (регулювання валютних курсів);
економічна інтеграція (ЄС, СНД).
Міжнародна (світова) торгівля - форма міжнародних економічних відносин, що ґрунтується на міжнародному поділі праці, спеціалізації окремих країн на виробництві окремих товарів і послуг та обміні ними.
Міжнародна торгівля:
розширює місткість внутрішнього ринку і встановлює зв'язки національного ринку зі світом;
долає обмеженість національної ресурсної бази;
збільшує масштаби виробництва, які обмежені виробничими можливостями;
це засіб розвитку спеціалізації країни, зростання продуктивності використання ресурсів, збільшення обсягів виробництва;
забезпечує отримання додаткового доходу за рахунок різниці національних та інтернаціональних витрат виробництва.
До причин розвитку міжнародної торгівлі можна віднести нерівномірність у розподілі і забезпеченості економічними ресурсами, ефективне виробництво різноманітних технологій або комбінація ресурсів в окремих країнах. Також міжнародна торгівля розвивається тому, що дає вигоду країнам, які беруть у ній участь.
Класик політичної економія Д. Рікардо обґрунтував теорію порівняльної переваги.
Під порівняльною перевагою розуміють здатність країни виробляти той чи інший товар з дещо нижчими альтернативними витратами порівняно з іншими країнами.
Обсяг міжнародної торгівлі характеризується динамікою показників експорту, імпорту товарів та послуг і чистого експорту, їхнім відношенням до валового національного продукту.
Міжнародний рух капіталу - особлива форма міжнародних економічних відносин.
Вивезення капіталу - вилучення частини капіталу з процесу національного обігу і включення у виробничий процес або в обіг у різних формах в інших країнах з метою отримання прибутку.
Мета міграції (вивозу) капіталу - отримати більше прибутку за рахунок переваг, пов'язаних з використанням інтернаціонального фактора виробництва порівняно з національними умовами господарювання.
Характерні риси сучасного вивезення капіталу:
зростання масштабів експорту підприємницького капіталу;
вивіз капіталу спрямований переважно між високорозвиненими державами;
зростає роль країн, що розвиваються, як експортерів капіталу (Венесуела, Мексика, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та ін.);
вивіз капіталу став формою включення країн, що розвиваються, до міжнародного поділу праці в галузях електроніки, машинобудування, науки, інформатики та перетворення їх у світових лідерів з напрямків сучасного світового виробництва (Південна Корея, Малайзія, Сінгапур);
змінюється галузева структура вивозу капіталу - зростання темпів прямих іноземних інвестицій в сфери новітніх технологій та інфраструктури;
в останні десятиріччя міграція капіталу створила умови для інтенсивного розвитку транснаціональної форми інтернаціоналізації виробництва через транснаціональні корпорації.
Транснаціональні корпорації (ТНК) - основні суб'єкти світогосподарських зв'язків на сучасному етапі, це фірми, які займаються підприємницькою діяльністю переважно за межами країни, в якій вони зареєстровані, а найчастіше в декількох країнах, де розміщені їхні філії виробництва. В світі нараховується більше 20 тисяч ТНК.
До основних форм вивозу капіталу відносять позичковий та підприємницький капітал у вигляді прямих та портфельних інвестицій.
Поряд з міграцією капіталів важливою складовою світових економічних відносин є міжнародна міграція робочої сили.
Міжнародна міграція робочої сили - переміщення працездатного населення, яке шукає роботу, зі своєї країни в інші.
Підприємці зацікавлені використовувати іноземних робітників, оскільки вони погоджуються на всілякі умови праці та низьку зарплату, що не бажають виконувати місцеві жителі.
Причини міжнародної трудової міграції поділяють на економічні та неекономічні.
До економічних причин міжнародної трудової міграції відносять:
зниження попиту на некваліфіковану робочу силу;
зростання попиту на висококваліфікованих спеціалістів у США, Західній Європі;
міждержавні розбіжності в заробітній платі;
диференціація попиту на робочу силу (потреба як на кваліфікованих, так і на некваліфікованих працівників);
відмінності у рівнях життя та зайнятості населення в різних країнах;
нерівномірність інвестиційних процесів.
До неекономічних причин міжнародної трудової міграції відносять:
демографічні;
політично-правові;
культурні;
національні;
релігійні;
психологічні;
екологічні.
Розрізняють такі форми міжнародної трудової міграції:
тимчасова;
сезонна;
маятникова;
безповоротна;
нелегальна міграція.
Сучасні тенденції міжнародної трудової міграції:
внаслідок розвитку інтернаціоналізації виробництва;
зростання міграції з країн із перехідною економікою;
активізація міграції із однієї високорозвиненої країни в іншу;
збільшується частина так званої «молодої міграції»;
загрозливі наслідки для країн, що розвиваються, має посилення тенденції «втечі мозків»;
зростає маятникова міграція між країнами;
збільшення обсягів нелегальної міграції та ін.
Міжнародне науково-технічне співробітництво виступає в таких основних формах:
створення спільних науково-дослідних центрів, лабораторій з метою більш раціонального використання новітніх технологій, „ноу-хау", прогресивних ідей у галузях науки, техніки, маркетингу, освіти тощо;
консультації та координація дій у галузі науково-технічної політики;
спільні дослідження світового досвіду в галузях організації виробництва і праці;
організація підготовки кваліфікованого персоналу дослідників.
У другій половині XX століття у світовому господарстві почав інтенсивно формуватися ринок новітніх технологій. Сучасна науково-дослідна діяльність у межах світової економіки сприяє подальшому розвитку світового науковотехнічного співробітництва та міжнародного підприємництва.