Література:

1. Бейліс О. С. Новітня історія Югославії (1918-1974 рр.) –К.,1975.

2. Войнич Д. Об экономических преобразованиях в Югославии во второй половине XX века // Новая и новейшая история . 2008.№2.

3. Волков В.К.,,Новый мировой порядок” и балканський кризис 90-х годов //Новая и новейшая история . 2002.№2.

4. Гиренко Ю.С. Сталин-Тито.-М..1991.

5. Гуськова Е.Ю. история югославского кризиса (1990-2000).-М.,2001.

6. Джилас М. Лицо тоталитаризма.-М.,1992.

7. Кріль М.М. Історія країн Центрально-Східної Європи .- К.,2008.

8. Лешиловская И.И. Исторические корни югославского конфликта // Вопросы истории.1994.№5.

9. Тягуненко Л.В. Союзная Республика Югославия на рубеже XX I века // Новая и новейшая история . 2001.№3.

10. Яровий В.Новітня історія центрально європейських та балканських країн. XX століття . – К.,2005.

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

На початку розгляду історії Югославії у другій половині XX ст. необхідно зосередити увагу на конфлікті ,, Сталін-Тіто” : його причинах, характері і наслідках як для Югославії так і для всього ,, соціалістичного табору”.

Серед проблем розвитку Югославії у 50 -ті - 70-ті роки центральне місце займає реалізація концепції ,, самоврядного соціалізму”. Слід проаналізувати передумови , сутність і результати запровадження економічної моделі югославського соціалізму. Не менший інтерес представляє характеристика політичного режиму Й. Тіто і особливості його національної політики.

З початком 80-х років югославська модель соціалізму вступила в період кризи, яка в кінцевому ітозі завершилася розпадом СФРЮ і тривалим , широкомасштабним етнічним конфліктом між сербами та іншими югослов’янськими народами. Необхідно дослідити причини, характер, етапи і наслідки міжетнічного конфлікту на території колишньої соціалістичної Югославії.

Серед питань, що стосуються історії південнослов’янських народів останнього десятиліття виділяються Косовська проблема і демократична революція в Сербії 2000 року . Опрацювання літератури , яка представлена в рекомендованому списку в повній мірі дозволить розглянути історію народів Югославії у II половині XX - на початку XXI ст.

Критерії оцінювання самостійної роботи студентів.

Самостійне опрацювання студентами окремих тем і питань навчального курсу оцінюється помодульно. В кожному модулі передбачається отримання певної кількості балів за виконання самостійної роботи (від 0 до 20 балів). Оцінка самостійної роботи студентів здійснюється в ході перевірки конспектів опрацьованих самостійно тем і питань навчального курсу.

Основними критеріями оцінювання є:

• повне або часткове розкриття тем і питань винесених на самостійне опрацювання;

• рівень охоплення та опрацювання рекомендованої літератури;

• наявність аналізу та узагальнення історичного матеріалу;

• вміння пояснювати історичні факти, оцінювати події та явища;

• наявність власної думки , оцінок щодо історичних проблем та подій;

• мовна культура викладення матеріалу;

• використання додаткової літератури.

8. Методи навчання.

Лекції ,семінарські заняття , самостійна робота з історичними документами , історичною літературою , картами , довідниками , підготовка рефератів та ІНДЗ, робота в мережі Інтернет.

9. Методи оцінювання.

Оцінювання рівня знань та активності студентів під час семінарських занять, поточне тестування, оцінювання самостійної роботи студентів , проведення підсумкового заліку та екзамену. Оцінювання рівня знань студентів відбувається помодульно. В рамках кожного модуля за всі види роботи можна отримати максимально 50 балів.

Розподіл балів , що присвоюються студентам.

Заліковий кредит I

У модулі I оцінюється :

Робота на семінарах – 0-15 б;

Самостійна робота - 0 - 15 б;

Поточне тестування – 0 -20 б;

У модулі II оцінюються :

Робота на семінарах – 0-20 б;

Самостійна робота - 0 – 10 б;

Поточне тестування – 0 - 20 б.

Заліковий кредит II

У модулі I оцінюється:

Робота на семінарах – 0-20 б;

Самостійна робота - 0 – 10 б;

Поточне тестування – 0 -20 б;

У модулі II оцінюються :

Робота на семінарах – 0-10 б;

Самостійна робота - 0 - 20 б;

Поточне тестування – 0-20 б.

Визначення оцінок рівня знань студентів в рамках одного модуля за національною шкалою

Кількість набраних балів	Оцінка за модуль	Кількість набраних балів	Оцінка за модуль
45-50	5	35	3,4
44	4,85	34	3,25
43	4,6	33	3,1
42	4,45	32	2,95
41	4,3	31	2,8
40	4,15	30	2,65
39	4	29	2,5
38	3,85	28	2,35
37	3,7	27	2,2
36	3,55	26	2

Підсумкова оцінка рівня знань студентів в рамках залікового кредиту визначається сумою модульних оцінок з врахуванням кількості навчальних годин, відведених під модулі.