Методичні рекомендації по вивченню теми.

В українських та російських наукових колах приділялося досить багато уваги постсоціалістичній трансформації Польщі. Тому в історичній та економічній літературі Росії та України цей процес достатньо розкритий та проаналізований. Опрацювання представлених в списку літератури джерел дозволить повністю розкрити тему.

В той же час для того, щоб всебічно та об'єктивно розкрити та проаналізувати польський досвід проведення політичних та економічних реформ на шляху постсоціалістичної трансформації в ході розкриття теми необхідно дати відповідь на наступні питання:

1.Чому польські комуністи виявилися першими у країнах Східної Європи, хто сів за стіл переговорів з опозицією, пішов їй на поступки і в результаті втратив владу ?

2.Завдяки чому в Польщі спрацював ,,шоковий” варіант переходу до ринку?

3.На початку 90-х років багато, хто вважав, що Польща і Україна мали однакові стартові умови на початку постсоціалістичної трансформації. Однак Польща змогла успішно провести необхідні реформи і стати частиною цивілізованої Європи, а Україна ні.Чому ?

4.Завдяки чому Польщі вдалося реалізувати курс на євроінтеграцію? Чи виграло від цього польське суспільство?

5.Протягом 90-х років XX – на початку XXI століття в Польщі праві та ліві незмінно змінювали один одного у влади. Чим можна пояснити незмінність в цей період реформаторського курсу?

6.Протягом усього періоду постсоціалістичного розвитку Польща виступала на міжнародній арені в ролі своєрідного адвоката. Чому ? Що взагалі може використати Україна із польського досвіду ?

Критерії оцінювання студентських виступів, повідомлень на семінарських заняттях.

Враховується:

• рівень осмислення навчального матеріалу;

• рівень сформованості аналітичних вмінь і концептуальних підходів;

• повнота розкриття питання, логіка викладу , культура мовлення;

• використання додаткової літератури;

• порівняння, зв'язок із практикою, висновки.

Загальні критерії оцінювання:

Бали	Критерії оцінювання
,,Відмінно” - 5	Досконале знання та розуміння понятійного апарату з тієї чи іншої теми , вільне оперування різноманітними класифікаціями. Відповідь на поставлені запитання повна, насичена глибокими та розгорнутими судженнями. . Викладання матеріалу має логічний, доказовий, послідовний характер. Студент володіє способами концентрованого викладу матеріалу. Демонструє творче застосування знань при переформатуванні запитання. У відповіді майже не трапляються мовленнєві помилки.
,,Добре” - 4	Відповідь майже повна , має усвідомлений та достатньо розгорнутий характер. Понятійна основа базується на обраній класифікації. Відповідь структурована , проте наявні окремі помилки у послідовності викладу. Недостатньо виваженою та аргументованою є доказова база. Студент вільно оперує знаннями,може застосовувати їх у новій навчальній ситуації. У відповіді трапляються окремі мовленеві помилки.
,,Задовільно” - 3	Відповідь неповна,фрагментарна. Знання мають недостатньо стійкий та послідовний характер. Вони застосовуються переважно для розв'язання завдань репродуктивного характеру. У відповідях відсутні посилання на фундаментальні дослідження з певної проблеми. Відповідь має формальний характер. Відсутня чіткість, структурованість відповіді. Студент використовує лише окремі знання у новій навчальній ситуації . У відповіді наявні фактичні та мовленнєві помилки.
,,Незадовільно” - 2	Студент неспроможний відтворити інформацію у певній послідовності. Оперує лише загальними фразами. Відтворює лише окремі фрагменти , називає лише розрізненні факти , дає відповідь у формі висловлювання ( судження ) . Наявні грубі фактичні та мовленневі помилки.

Оцінювання участі студентів у семінарських заняттях здійснюється помодульно. В кожному модулі передбачається отримання студентами певної кількості балів ( від 0 до 20) за виступи та повідомлення на семінарських заняттях. Оцінювання цієї роботи здійснюється на основі активності студентів на семінарських заняттях та отриманих ними на них оцінок.