- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
Радіоактивне зараження впливає на виробничу діяльність об'єкта шляхом дії на людей. Загроза захворювання людей променевою хворобою може викликати необхідність зупинки або обмеження функціонування об’єкту на певний час, протягом якого рівні радіації зменшатися до величин небезпечних для людей.
За критерій стійкості роботи промислового об'єкта в умовах радіоактивного зараження приймається допустима доза радіації (Ддоп), яку можуть одержати люди під час роботи на зараженій місцевості.
Вихідними даними будуть:
- тип ядерного реактору та його потужність(q, мВт);
- кількість зруйнованих реакторів;
- час і місце аварії;
- відстань об'єкту від місця аварії (R,km);
- метеорологічні умови на час аварії(швидкість середнього вітру в приземному шарі, хмарність, (Vсв,км/год);
- напрямок середнього вітру (береться в бік об'єкта - в такому випадку об'єкт
опиниться на осі сліду радіоактивної хмари з максимальним рівнем радіації);
- допустима доза радіації Ддоп, Р(визначають відповідно до закону України «Про захист людини від іонізуючих випромінювань»).
Послідовність оцінки стійкості об'єкта до радіоактивного зараження така.
1. Виявляється максимальний рівень радіації, якій очікується на об'єкті на одну годину після аварії (Р1max).
За відповідною таблицею(таблиця 9.7)для заданих типу ядерного енергетичного реактору, його потужності та швидкості середнього вітру знаходять рівень радіації на одну годину після аварії на осі сліду на відстані Rx , який приймається за Р1max.
2. Розраховується доза радіації, яку можуть одержати люди під час роботи зміни (tр=12год) в цеху і при перебуванні у сховищі за формулою:
Допр. = (Р1max* Кtн + Р1max* Кtk)* Т/(2* Косл),
де Кtk і Кtн коефіцієнти, знаходять за таблицею 9.8(7.5);
Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації будівлею, захисною спорудою, (таблиця 7.6), при відсутності табличних значень Кпосл. його можна розрахувати за формулою:
,
де КР – коефіцієнт розташування сховища(таблиця 9.9);
di – шар половинного послаблення захисного матеріалу;
hi – товщина шару захисного матеріалу;
tn- час початку роботи в зоні зараження після аварії, год ;
tK- час закінчення роботи , год.
Початок роботи tn визначається за формулою:
де tвип- час випадання радіоактивних речовин із хмари радіоактивних речовин складає в середньому 1 год.
Час закінчення роботи tK=tn+tp, год.(tр- тривалість роботи робочої зміни )
3. Порівнюється доза допустима з дозою, що отримує особовий склад за час роботи в зоні при перебуванні в цехах або в захисних спорудах .
4. Аналізують результати оцінки і роблять висновки чи є стійким об'єкт до радіоактивного зараження чи ні(якщо Допр. <Ддоп - стійкий; якщо Допр. >Ддоп - не стійкий);
- забезпечує або ні сховище надійний захист виробничого персоналу;
- забезпечують або ні захисні якості цеху безперервну роботу зміни на протязі встановленого часу.
Пропонуються заходи з підвищення стійкості роботи об'єкта в умовах радіоактивного зараження :
- підвищити ступінь герметизації будівель (споруд) в яких працюють люди;
- підготувати системи вентиляції до роботи в режимі очистки повітря від радіоактивного пилу;
- застосовувати режими радіаційного захисту людей в умовах радіоактивного зараження місцевості.
Приклад за завданням:
У 11.30 скоїлася аварія на АЕС. Тип аварійного реактору РВПК – 1000, зруйнований один реактор, вихід активності 10%. Відстань об’єкту від місця аварії 13км, персонал працює у три поверхових виробничих будинках. Є можливість укриття робітників у сховищі. Коефіцієнт послаблення сховища 500раз. Метеорологічні умови на час аварії: хмарність суцільна, швидкість вітру 3м/с, напрямок вітру у бік об’єкту. Оцінити стійкість цеху в даних умовах.
Розв’язування:
- категорія стійкості – ізотермія, швидкість перенесення хмари – 5м/с.
- максимальний рівень радіації на одну годину – 2.6 р/г.
- час початку формування сліду на об’єкті 0.65 години; так як час випадіння радіоактивних речовин з хмари не менш одній години, вважаємо час початку опромінення – 1 година.
- ДДОП.- допустима доза опромінення персоналу об’єкта. Її визначають у відповідності до Закону «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань». Для персоналу об’єктів, на яких здійснюється практична діяльність з джерелами іонізуючих випромінювань, доза опромінення за рік не повинна перевищувати 2 бер(рад), а при виникненні аварійної ситуації вона може збільшуватися до 5 бер.
- Розрахуємо дозу опромінення за робочу зміну( 8 годин) при перебуванні в цеху і у сховищі.
Дбуд. = (Р1max* Кtн + Р1max* Кtk)* Т/(2* Косл) = (2,6* 1 + 2,6 * 0,417)*8/ (2* 6) = 2.456 Р
Д сх. = (2,6* 1 + 2,6 * 0,417)*8/ (2* 500) = 0,0295 Р = 29,5 мР
Висновки: 1. Цех в умовах радіоактивного зараження стійкий, оскільки доза, що отримає виробничий персонал за час роботи в зоні зараження у виробничому приміщенні протягом зміни не перевищує допустиму дозу при аварійному опроміненні( Дбуд. < Ддоп.)