- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
6.1.2 Режими функціонування єдс цз
Залежно від існуючої або прогнозованої обстановки, масштабу НС у межах конкретної території за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради встановлюється один з таких режимів функціонування ЄДС ЦЗ: повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, воєнного стану.
Режим повсякденного функціонування ЄДС ЦЗ встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (в тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.
Режим підвищеної готовності ЄДС ЦЗ встановлюється в разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (у тому числі бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки, за наявності загрози виникнення НС.
Режим надзвичайної ситуації ЄДС ЦЗ встановлюється у разі виникнення та під час ліквідації наслідків НС.
Режим надзвичайного стану встановлюється відповідно до [7 ].
Режим воєнного стану, порядок підпорядкування ЄДС ЦЗ військовому командуванню визначаються відповідно до [8 ].
6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
У режимі повсякденного функціонування органи управління, сили і засоби ЄДС ЦЗ:
забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;
розробляють і виконують науково-технічні програми щодо запобігання надзвичайним ситуаціям і зменшення можливих втрат;
здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки і захисту населення під час НС;
забезпечують підготовку органів управління до дій у надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуаціях, організовують навчання населення з поводження із засобами захисту в таких ситуаціях;
створюють і поновлюють матеріальні резерви для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
проводять постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій.
У режимі підвищеної готовності органи управління ЄДС ЦЗ:
надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення ЦЗ, в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;
формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС,
готують пропозиції щодо її нормалізації;
посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення НС та їх маштабів;
розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах НС;
приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення НС;
здійснюють заходи із запобігання виникненню НС.
У режимі НС органи ЄДС ЦЗ:
визначають межі території, на якій виникла НС;
організовують захист населення і територій в умовах НС;
організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків НС, залучають необхідні сили і засоби;
здійснюють безперервний контроль за розвитком НС, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;
оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток НС, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.
У режимі функціонування у надзвичайному стані здійснюються заходи у відповідності до закону
Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені законом обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.
Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких НС, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.
Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим. Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.
Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більш як ЗО діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більше як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії надзвичайного стану набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.
Під час надзвичайного стану держава може вживати заходів, передбачених законом, відступаючи від своїх зобов'язань за Конституцією лише настільки, наскільки це вимагається гостротою стану, за умови, що такі заходи не є несумісними з іншими зобов'язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації на основі національності, мови, статі, релігії чи соціального походження.
Такими заходами можуть бути:
встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан;
обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;
посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів;
заборона страйків.
Згідно з існуючою законодавчою базою в Україні одночасно функціонує три системи протидії надзвичайним ситуаціям. Система цивільної оборони, Єдина державна система запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру і Єдина системи цивільного захисту (ЦЗ)
Для завершення створення в Україні єдиної системи цивільного захисту Урядом затверджена Державна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки.
Реалізувати програму передбачається у 2 етапи. Протягом першого етапу (2009-2010 роки) планується створення сил швидкого реагування і доукомплектування технікою, спеціальним обладнанням, приладами і засобами індивідуального захисту сил цивільного захисту.
Другий етап (2011-2013 роки) Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту передбачає створення у складі МНС сучасних центрів управління під час надзвичайних ситуацій. Планується запровадження системи моніторингу, прогнозування і запобігання надзвичайним ситуаціям, створення банку даних про потенційну загрозу надзвичайних ситуацій транскордонного характеру. Окрім того, передбачено переоснащення авіації МНС сучасною технікою багатоцільового призначення з урахуванням вимог міжнародних стандартів. Авіаційні підрозділи матимуть медичне обладнання для надання невідкладної медичної допомоги і транспортування постраждалих до лікувальних закладів. На об'єктах підвищеної небезпеки будуть створені локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і системи оповіщення населення.
Цивільний захист – це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації наслідків НС, які загрожують життю та здоров‘ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
Сили і засоби ЦЗ: особовий склад і працівники органів та підрозділів ЦЗ, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, природного, та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Сили цивільного захисту:
– оперативно-рятувальна служба ЦЗ;
– державна авіаційна пошуково-рятувальна служба;
– державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба;
– пожежно-рятувальні підрозділи;
– формування рятування на воді;
– аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби міністерств і відомств;
– комунальні аварійно-рятувальні служби та формування місцевих органів влади;
– служби цивільної оборони та невоєнізовані формування об‘єктів господарювання;
– формування особливого періоду;
– підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.