- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
6.1.1 Організаційна структура єдс цз
Структуру ЄДС ЦЗ становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ.
Очолює ЄДС ЦЗ Начальник цивільного захисту України - Прем'єр-міністр України. Загальне керівництво ЄДС ЦЗ здійснює Кабінет Міністрів України, а безпосереднє керівництво діяльністю ЄДС ЦЗ покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту - МНС України. Міністр МНС є заступником начальника цивільного захисту України.
Функціональні підсистеми ЄДС ЦЗ створюються центральними органами виконавчої влади (міністерствами та відомствами) для організації роботи, пов'язаної із запобіганням НС та захистом населення і територій в разі їх виникнення. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності функціональних підсистем ЄДС ЦЗ визначаються положеннями про ці підсистеми, затвердженими відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із МНС України.
Територіальні підсистеми ЄДС ЦЗ створюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання та ліквідації наслідків НС техногенного, природного та військового характеру в межах відповідних територій. Організація, завдання, склад сил і засобів, порядок діяльності територіальних підсистем визначаються положеннями, які затверджуються МНС України за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у відповідності до порядку створення і функціонування територіальних підсистем, затвердженого наказом МНС України №145 від 03.11.2004 .
Територіальні органи управління МНС України:
забезпечують на відповідній території координацію діяльності, спрямованої на реалізацію державної політики у сфері ЦЗ;
здійснюють державний нагляд за техногенною і пожежною безпекою;
контролюють планування та реальність розроблення документів з питань ЦЗ, готовність до практичного виконання завдань запобігання і ліквідації НС органів управління місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності;
керують виконанням заходів запобігання та реагування на НС;
здійснюють методичне керівництво виконанням заходів щодо захисту населення і територій від НС, контролюють їх здійснення;
виконують інші функції відповідно до повноважень, визначених нормативно-правовими актами з питань НС і пожежної безпеки.
Керівництво територіальними підсистемами ЄДС ЦЗ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Начальниками територіальних підсистем ЄДС ЦЗ за посадою є відповідно Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим та голови відповідних державних адміністрацій. Керівники територіальних органів МНС України за посадою є заступниками відповідних начальників територіальних підсистем ЄДС ЦЗ.
Безпосереднє керівництво територіальними підсистемами ЄДС ЦЗ здійснюють територіальні органи управління МНС України та структурні підрозділи з питань ЦЗ державних адміністрацій та виконавчих органів рад. Кожний рівень ЄДС ЦЗ має координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань ЦЗ, сили і засоби, резерви матеріальних і фінансових ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.
Координуючими органами ЄДС ЦЗ є Рада національної безпеки і оборони України в межах, передбачених законом [3] та Кабінет Міністрів України, який утворює Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (комісія з питань ТЕБ та НС) і визначає порядок утворення комісій з питань ТЕБ та НС регіональних, місцевих та об'єктових рівнів [25].
У разі необхідності, для ліквідації наслідків НС можуть бути утворені спеціальні комісії загальнодержавного, регіонального, місцевого та об'єктового рівнів [34].
Державні, регіональні, місцеві та об'єктові комісії (залежно від рівня НС) здійснюють координацію і забезпечення дій органів управління та сил ЄДС ЦЗ у ході запобігання і реагування на НС або на загрозу її виникнення.
Постійними органами управління ЄДС ЦЗ на загальнодержавному рівні є МНС України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у межах своїх повноважень, що належать до сфери ЦЗ.
На регіональному та місцевому рівнях, у межах своїх повноважень, у сфері ЦЗ - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, у складі яких відповідно до Указу Президента [19] створені спеціальні структурні підрозділи з питань НС та територіальні органи управління МНС України.
На об'єктовому рівні - структурні підрозділи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання або спеціально призначені особи з питань НС.