3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження

Мережа об’єктових постів радіаційного та хімічного спостереження створюється на базі установ та частин Міністерства внутрішніх справ, залізничних станцій, відділень зв'язку, аеропортів, морських та річкових портів, підприємств, колективних сільськогосподарських підприємств та інших організацій.

У бойову готовність пости спостереження приводяться за вказівками управлінь з питань надзвичайних ситуацій (НС). Організація спостереження за радіоактивним та хімічним зараженням на об'єктових постах спостереження здійснюється керівниками підприємств, установ та організацій.

Пости радіаційного спостереження встановлюються на території об'єкта у безпосередній близькості від пункту управління керівника об'єкта.

Радіаційне та хімічне спостереження за відповідним режимом діяльності здійснюється:

• диспетчерськими службами;

• постами радіаційного та хімічного спостереження.

Радіаційне та хімічне спостереження має забезпечувати:

• максимальне охоплення території, де здійснюється діяльність населення;

• оперативний збір та узагальнення даних про радіаційну та хімічну обстановку;

• своєчасне оброблення отриманих даних (здійснення відповідних розрахунків про можливі масштаби небезпеки тощо);

• кваліфікований аналіз та оцінку обстановки для прийняття рішень про реагування щодо впровадження заходів захисту населення.

Радіаційне та хімічне спостереження здійснюється з метою своєчасного отримання органами управління єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру та їхніми структурними підрозділами інформації про забруднення довкілля та їхніми структурними підрозділами інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень про реагування на впровадження заходів захисту населення.

Перелік зовнішніх ознак використання противником хімічної зброї:

розливи авіаційних хімічних бомб, снарядів, мін, ракет та інших боєприпасів;

• поява швидкозникаючої хмари або темної смуги за літаком;

• наявність крапель мастила, плям, бризок, калюж на місцевості або у вирвах;

• зав'ялість рослинності або зміна її кольору;

• подразнення органів дихання, зору або носоглотки;

• зниження гостроти зору або втрата його;

• сторонній запах, не характерний для даної місцевості;

• відхилення від норми поведінки своїх товаришів або порушення в них рухомих функцій.

Бактеріологічної зброї:

• наявність на місцевості залишків бомб, снарядів з поршневими та іншими пристроями для утворення хмари аерозолей;

• наявність комах, кліщів та гризунів у місцях падіння авіабомб та контейнерів;

• наявність на місцевості незвичайного копичення комах та гризунів;

• глухі розриви боєприпасів з утворенням хмари диму або туману;

• наявність у місцях розривів боєприпасів, рідин або порошкоподібних речовин на ґрунті, рослинності та на інших речах, а також великих боєприпасів, відсутність запаху та інших ознак ОР.

Місце розгортання поста спостереження повинно мати добрий огляд у призначеному для спостереження районі, не виділятись на загальному фоні. Треба враховувати наявність засобів зв'язку, які дозволяють передавати результати спостереження і можливість швидкого оповіщення населення про небезпеку радіаційного та хімічного зараження. Не рекомендується розташовувати пости на узліссі або використовувати для цього дзвіниці, різні висотні будівлі, тому що дані характеру зараження при цьому будуть неточні. Інженерне обладнання поста включає в себе створення найпростішої захисної споруди (перекрита траншея, щілина), яка забезпечує захист спостерігачів.

Обсяг заходів щодо здійснення радіаційного та хімічного спостереження залежить від режимів функціонування єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.