- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
Послідовність роботи з приладом
При підозрі на наявність у повітрі НХР (при наявності зовнішніх ознак зараження) надягають протигаз і досліджують повітря за допомогою ИТ. Дослідження роблять спочатку трубками ИТ-44А, потім ИТ-45 і ИТ-36.
При роботі з трубками з червоним кільцем і крапкою спочатку визначають наявність ФОР в небезпечних концентраціях, потім у безпечних.
Для визначення ФОР в небезпечних концентраціях необхідно взяти дві трубки з червоним кільцем і крапкою, вскрити їх з двох кінців (для цього необхідно взяти насос у ліву руку, а трубку в праву, зробити надріз ножем кінців ИТ і обломити їх в отворах), розбити верхні ампулы обох трубок ампуловідкривачом, струснути одночасно 2-3 рази обидві трубки; одну з трубок (дослідну) установити немаркованим кінцем у центральний отвір насоса і прокачати повітря (5-6 хитань), через контрольну трубку повітря не помпувати. Розбити нижні ампулы в обох трубках і одночасно струснути, після чого спостерігати за зміною фарбування наповнювача в контрольній трубці від червоного до жовтого. До моменту утворення жовтого фарбування в контрольній трубці збереження червоного кольору наповнювача дослідної трубки вказує на наявність ФОР. Зміна кольору до жовтого в обох трубках одночасно - на відсутність ФОР в безпечних концентраціях. При визначенні ФОР у безпечних концентраціях порядок робіты залишається той же, але збільшується число хитань насосом (50-60) і нижні ампулы розбиваються не відразу, а через 2-3 хв. після помпування повітря.
При роботі з ИТ-45 (із трьома зеленими кільцями) необхідно вскрити ИТ, розбити ампулу у відповідному ампуловідкривачі, установити трубку немаркованим кінцем у насос, зробити 10-15 хитань насосом, після чого порівняти фарбування нижнього і верхнього шару наповнювача з фарбуванням еталона на касеті. Наявність синього фарбування верхнього шару наповнювача говорить про наявність НХР задушливої дії, червоного фарбування нижнього шару - про наявність НХР загально отрутної дії.
При роботі з ИТ-36 необхідно вскрити трубку, установити трубку немаркованим кінцем у насос, зробити 60 хитань і через 1 хв. порівняти фарбування наповнювача з еталоном на касеті.
Визначення НХР на місцевості, техніці й озброєнні проводиться аналогічно визначенню НХР у повітрі, але з використанням тільки трубок ИТ-44А и ИТ-36, і з застосуванням насадки. Підготовлену до роботи індикаторну трубку вставляють в насос, приєднують насадку до насосу, на лійку насадки одягають захисній ковпачок, притискне кільце повинне бути відкинуте. Насос з ИТ, до якого приєднана насадка з одягненим захисним ковпачком, притискають до досліджуваної поверхні однією стороною, залишаючи невеликий отвір (тобто під кутом 100 - 200) прокачують повітря. Після визначення ОВ захисний ковпачок викидається.
Для визначення НХР у диму необхідно використовувати насадку і протидимовий фільтр, який закріплюється на лійці насадки притискним кільцем.
Для визначення НХР у ґрунті і сипучих матеріалах необхідно прилад підготувати як і для визначення НХР на техніці, потім лопаткою насипати у ковпачок, який надітий на лійку насадки, пробу ґрунту або іншого сипучого матеріалу. Накрити ковпачок протидимовим фільтром, закріпити притискним кільцем, опустити насос насадкою вниз і прокачати через пробу повітря. Після визначення НХР пробу, захисний ковпачок і фільтр викидають.
При низьких температурах індикаторні трубки ИТ-44А, ИТ-36 і ИТ-45 прогрівають з використанням грілки.
АНРИ-01-02”Сосна” - використовується з метою контролю радіаційної обстановки на місцевості, в робочих і житлових приміщеннях, у тому числі:
для вимірювання потужності експозиційної дози;
вимірювання щільності потоку бета - випромінювання;
оцінки об’ємної активності радіонуклідів у речовинах.
Діапазон вимірювання приладу :
потужності дози від 0,1 до 99,99 мкзиверт/годину (від 10 до 9999мкр/год.) ;
щільності потоку бета - частинок - 10 - 5000 част/см2*хв.;
об’ємної активності радіонуклідів - від 10 -7 до 10 -6 Ки/л.
Час виміру (робота таймера) - 20сек.
Живлення від елемента живлення “Корунд”, робоча напруга 9В;
час роботи від одного джерела живлення - 200 год.
Маса приладу 350 г.
Підготовка приладу до роботи :
підключити джерело живлення ;
включити прилад - перемикач в положення “Вкл”. На цифровому табло повинно висвітися “0000” або “0.0.0.0.” (в залежності від положення перемикача роду робіт). Включення приладу супроводжується нетривалим звуковим сигналом. При зниженні напруги елемента живлення нижче 7.0В звуковий сигнал має бути безперервним - тоді треба замінити елемент живлення;
перевірити робочий стан електричної перерахункової схеми, для чого перемикач роду робіт виставити в положення “МД”, натиснути кнопку “контроль” і утримуючи її у натиснутому положенні короткочасно натиснути кнопку “Пуск”. На цифровому табло починається відлік чисел, який закінчується через 20 5 сек. На табло повинно висвітися число 1.024. при перевірці працездатності перетворювача напруги і лічильників необхідно встановити перемикач роду робіт в пол. “МД” і натиснути кнопку “Пуск”.
П ісля закінчення вимірювань через 20 5 сек. на табло повинно висвітитися число , близьке до природного фону гама - випромінювання (1020 мкр/год). При висвітлення на цифровому табло числа менше 5 мкр/год. прилад вважати не справним.
Порядок роботи :
Прилад може працювати в 4-х режимах :
1
Рисунок 3.4 – АНРИ-
01-02 «Сосна»
2. Режим вимірювання потужності дози;
3. Режим вимірювання щільності потоку бета - часток;
4. Режим вимірювання обємної активності.
а) В режимі “Пошуку” контроль радіаційного забруднення місцевості здійснюється за кількістю звукових сигналів. Перемикач роду робіт в положенні “Т”. Включити прилад перемикачем живлення і короткочасно натиснути кнопку “Пуск”. Прилад починає відлік імпульсів, число яких висвічується на цифровому табло. Через десять імпульсів прилад буде подавати звуковий сигнал. Час відліку звукових сигналів оператор задає самостійно за допомогою секундоміра або годинника. При природному фоні випромінювання прилад повинен подавати 1 - 6 звукових сигналів на хвилину. З підвищенням потужності дози гама - випромінювання пропорційно зростає частота звукових сигналів.
б) Робота в режимі вимірювання потужності дози починається з переводу перемикача роду робіт в положення “МД”. Включити прилад перемикачем живлення і натиснути короткочасно (один раз) кнопку “Пуск”. При цьому на табло повинні зявитися крапки після кожного розряду “0.0.0.0.” і починається відлік імпульсів. Через 20 5 сек відлік закінчиться, а на цифровому табло фіксується число з однією комою, наприклад, 0,012. Це значення буде відповідати потужності експозиційної дози гама - випромінювання, виміряної в мр/год.
в) Для вимірювання щільності потоку бета - випромінювання з забрудненої поверхні необхідно зробити не менш 2-х вимірювань. Перший вимір роблять із закритою задньою стінкою, підносячи прилад на 0,5 - 1 см до забрудненої поверхні і натискаючи кнопку “Пуск” (перемикач роду робіт в положенні “МД”). Другий вимір здійснюють при відкритій задній стінці - аналогічно першому. Значення щільності потоку бета – часток розраховується за формулою : g = Ks (N+ - N), част./см2*хв.., де Ks - коефіцієнт перерахунку 0.5 част./см2хв.имп. Не забруднений поверхні відповідає число 8 – 12 часток з квадратного сантиметра за хвилину.
г) Роботу в режимі оцінки обємної активності бажано проводити в місцях з малими значеннями фону гама - випромінювання (менше - 0.02 мр/год.). В чисто вимиту суху кювету налити до відмітки чисту питну воду. Відкрити задню стінку приладу і встановити його на кювету. Перемикач роду робіт в пол. “Т”, включити прилад, натиснути кнопку “Пуск” і виконати вимір обємної активності чистої води протягом 10хв 5сек (Nф). Заповнити кювету досліджуємою речовиною і повторити вимір (NФ+N) протягом того ж часу. Оцінка значення обємної активності розраховується за формулою:
А = Кn (Nф+N)/T - Nф /T, де Т – час виміру у хвилинах, Кn – коефіцієнт перерахунку. Значення коефіцієнта перерахунку Кn орієнтовно дорівнює значенню 8*10-9 Ки*хв/л.имп., воно наведено на задній стінці приладу.
Якщо в результаті вимірів і розрахунків з‘явиться величина, менша ніж
2*10-7 Ки/л, що відповідає різниці свідчень приладів при двох вимірах (Nф+N) - Nф 250 імпульсів, то необхідно повторити вимірювання речовини, що досліджується, збільшивши час вимірювання до T = 30 хв.+ 10с. і повторити обчислення.
К
Рисунок 6.6 - комплект
дозиметрів ДП – 22В
Рисунок 3.4 – Комплекти індивідуальних дозиметрів ДП 22 В та ДП - 24
Принцип дії дозиметра подібний до дії найпростішого електроскопа. В процесі зарядження дозиметра візирна нитка з електроскопа відхиляється від внутрішнього електроду під впливом сил електростатичного відштовхування. Відхилення нитки залежить від прикладеної напруги, яку при зарядженні регулюють, і підбирають так, щоб зображення візирної нитки співпадало з нулем шкали лічильного пристрою. При дії гама - випромінювання на заряджений дозиметр в робочому об’ємі камери виникає іонізаційний струм. Іонізаційний струм зменшує початковий заряд конденсатора і камери, відповідно - потенціал внутрішнього електрода.
Зміна потенціалу внутрішнього електроду приводить до зменшення сил електростатичного відштовхування між візирною ниткою та електродом електроскопа. В результаті візирна нитка зближується з електродом, а зображення її переміщується по шкалі лічильного пристрою. Тримаючи дозиметр напроти світла і спостерігаючи через окуляр за ниткою, можна в будь - який момент провести відлік отриманої експозиційної дози випромінювання. Дозиметр ДКП-50 забезпечує вимірювання індивідуальних доз гама - випромінювання в діапазоні від 2 до 50 р. Саморозрядження дозиметра в нормальних умовах не перевищує двох поділок за добу (4р).