- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
Нові об’єкті промисловості повинні будуватися з урахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості об’єкту.
Зміст основних вимог:
1. Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстані між будівлями повинні забезпечувати протипожежні розриви з метою виключення можливості перенесення вогню з однієї будівлі на іншу.
Ширина протипожежного розриву , м, визначається по формулі:
, де і - висоти сусідніх будівель, м.
2. Найбільш важливі виробничі споруди потрібно будувати заглибленими або зниженої етажності, прямокутної форми в плані. Це збільшить їх опірність до впливу надмірного тиску(додаткового навантаження). Надійною стійкістю до впливу додаткового навантаження володіють малоповерхові залізобетонні будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці.
Для підвищення стійкості до світлового випромінювання в будівлях, що будуються і спорудах повинні застосовуватися вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівель.
При будівництві підприємств харчової промисловості і продовольчих складів повинна бути передбачена можливість герметизації приміщень від проникнення радіоактивного пилу.
3. У складських приміщеннях повинна бути мінімальна кількість вікон і дверей. Складські приміщення для зберігання горючих та легкозаймистих речовин, /бензин, газ, нафта, мазут/ повинні розміщуватися в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленого типу у кордонів території об'єкта або за її межами.
4. Деякі види унікального технологічного обладнання доцільно розміщувати в найміцніших спорудах /підвальних і підземних цехах/ або застосовувати для їх захисту спеціальні захисні ковпаки.
5. При будівництві і реконструкції підприємств, що має вибухонебезпечні і сильнодіючі отруйні речовини, необхідно передбачати захист ємностей і комунікацій від руйнування надлишковим тиском і конструкціями, що обрушуються, а також заходи, що виключають розлив вибухонебезпечних рідин і НХР.
6. Душеві приміщення і місця для миття машин необхідно проектувати з урахуванням їх застосування для санітарної обробки людей і обеззаражування техніки і автотранспорту.
7. Всі дороги на території об'єкта повинні бути з твердим покриттям і забезпечувати зручне і найкоротше сполучення між виробничими будівлями, спорудами і складами. На територію об'єкта повинне бути не менш двох в'їздів з різних напрямків.
Внутрішньозаводські залізничні шляхи повинні забезпечувати найбільш просту схему руху, займати мінімальну площу і мати випереджувальні дільниці.
8. Системи побутової і виробничої каналізації повинні мати не менш двох випусків в міські каналізаційні мережі і пристрої для аварійних скидів в спеціально обладнані котловани.
8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
Для забезпечення надійного постачання промислового об’єкта електроенергією, водою та газом в комунально-енергетичних системах повинні передбачатись:
Дублювання джерел постачання;
Кільцювання систем;
Прокладка комунікацій під землею;
Створення резервних джерел постачання, або резервних запасів;
Використовування пристроїв для автоматичного вимикання пошкодженої дільниці.
Вимоги до системи електропостачання. Електропостачання є основою будь-якого виробництва. Порушення нормальної подачі електроенергії на об'єкт може привести до повного припинення роботи.
Електропостачання повинно здійснюватися від енергосистем, до складу яких входять електростанції, працюючі на різних видах палива. Великі електростанції потрібно розміщувати на значних відстанях один від одного і від великих міст. Районні понижувальні станції, диспетчерські пункти і лінії електропередач необхідно розміщувати розосереджено і вони повинні бути надійно захищені.
Потрібно передбачати енергопостачання об'єктів промисловості від двох незалежних джерел. При електропостачанні від одного джерела повинне бути не менш двох введень з різних напрямів.
Трансформаторні підстанції повинні бути надійно захищені і їх стійкість повинна бути не нижчим за стійкість самого об'єкта.
Електроенергію до дільниць виробництва потрібно подавати по незалежних електрокабелях, прокладених в землі.
Необхідно створювати автономні резервні джерела електропостачання /пересувні ДЕС на залізничних або автомобільних платформах /.
Вимоги до систем водопостачання. Нормальна робота більшості підприємств залежить від безперебійного постачання технічною і питною водою.
Порушення постачання промислових об'єктів водою може привести до їх зупинки і викликати ускладнення в проведенні робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Для підвищення стійкості постачання об'єктів водою необхідно, щоб система водопостачання базувалася не менш ніж на двох незалежних джерелах, один з яких повинен бути підземним.
На об'єкті мережі водопостачання повинні бути закільцьовані. Водопровідне кільце об'єкта треба підключати до двох різних міських магістралей, а також до підземних і відкритих джерел.
Артезіанські свердловини, резервуари чистої води і шахтні колодязі повинні бути пристосовані для роздачі води в пересувну тару. Резервуари для зберігання і роздачі питної води повинні бути обладнані герметичними люками і системою вентиляції для очищення повітря від пилу.
Стійкість мереж водопостачання підвищується при заглиблені в ґрунт всіх ліній водопроводу і розміщенні пожежних гідрантів і вимикаючих пристроїв на території, яка не може бути завалена при руйнуванні будівель, а також устрій перемичок, що дозволяють відключати пошкоджені лінії і споруди.
На підприємствах також потрібно передбачати очищення і оборотне використання води для технічних цілей, це зменшить потребу в воді і підвищить стійкість водопостачання.
Вимоги до систем газопостачання.
На багатьох промислових об'єктах газ використовується як паливо, а на хімічних підприємствах - і як сировину. При руйнуванні газових мереж, газ може бути причиною вибуху і пожежі. Для надійного постачання газ повинен подаватися на промислові об'єкти по двох незалежних газопроводах.
Газорозподільні станції необхідно розташовувати за межами території об'єкта. На газовій мережі повинні встановлюватися автоматичні вимикаючи пристрої, що спрацьовують від дії надлишкового тиску.
На газопроводах також потрібно встановлювати запірну арматуру і крани, що автоматично перекривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключати аварійні дільниці /об'єкти/ від загальної мережі газопостачання.