Класифікація захисних споруд

За місткістю є декілька класифікацій (у дужках наведені дані іншої класифікації): - малої місткості - місткість 150 – 300 (300-600) чол.; - середній місткості - 300 – 600 (600-2000) чол.; - великій місткості - понад 600 (понад 2000) чол.
за призначенням: для захисту населення; для розміщення органів управління - для розміщення медичних установ	за захисними властивостями: сховища; - протирадіаційні укриття; - найпростіші укриття (щілини, окопи, траншеї).
за термінами будівництва: - ті, що зводяться завчасно(побудовані завчасно); - швидко збудовані.	за місцем розташування: вбудовані; окремо розташовані; у метрополітенах; - у гірських виробітках.

7.3 Сховища

Сховища забезпечують найбільш надійний захист людей від усіх вражаючих чинників надзвичайних ситуацій (надлишкового тиску, високих температур; шкідливих газів у зонах пожеж; вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин; обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруд і т.д.).

По ступеню захисту сховища розділяють на класи ( в залежності від величини надлишкового тиску, що витримують його захисні конструкції):

Сховища 1 класу здатні витримувати надлишковий тиск - Рф  500кПа;

2 класу - Рф до 300кПа;

3 класу - Рф до 200кПа;

4 класу - Рф до 100кПа;

5 класу - Рф до 50кПа

Основні вимоги до сховищ

Сховища мають зводитися з урахуванням таких основних вимог:

1. Забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше 2-х діб.

2. Будуватися на ділянках місцевості, що не піддаються затопленню.

3. Бути віддаленими від ліній водостоку і напірної каналізації (віддаленість не менш 15 метрів ). Не допускається прокладка транзитних інженерних комунікацій через сховища.

4. Мати входи і виходи з тим же ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок завалу - аварійні виходи.

5. За габаритами - висота основних приміщень - не менше 2,2 м і не більш 3.5м, рівень підлоги повинен бути вище рівня ґрунтових вод не менше 20 см.

Сховища мають бути обладнані вентиляцією, санітарно-технічними пристроями, засобами очищення повітря від отруйних речовин, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів.

Сховища повинні забезпечувати створення необхідних санітарно-гігієнічних умов для тих, що вкриваються. Основні показники цих умов:

• вміст вуглецю не більш 1%, (ГДК - 3%);

• температура не вище 23С˚ ( гранично припустима 31˚С);

• вологість повітря - відносна вологість не більш 70% ( гранично припустима 80%).

У сховищах виділяються основні і допоміжні приміщення.

Основна відмінність основних і допоміжних приміщень у сховищах полягає в тому, що основні приміщення повинні бути обов’язково розташовані в зоні герметизації сховища, допоміжні приміщення допускається розміщати за межами зони герметизації.

Приміщення сховища, де розташовуються люди, які укриваються, щільно герметизуються з тим, щоб у них не проникало заражене радіоактивними, отруйними та сильнодіючими речовинами і бактеріологічними засобами повітря. Герметичність основних приміщень сховища можна досягти підвищеною щільністю стін, перекриттів, замазуванням у них усіляких тріщин, отворів, а також застосуванням стрічкових та пластичних обклеювальних матеріалів (бітуму, руберойду, толю, поліетиленової пливкі) задля герметизації огороджуючих конструкцій із зовнішньої сторони. Крім того, не можливість проникання забрудненого повітря всередину приміщення досягається утворенням підпору - не великим надмірним тиском повітря ( 3 - 5 мм водного стовпчика) всередині сховища.

До основних приміщень відносять:

• приміщення для тих, що укриваються;

• приміщення для пунктів управління;

• -”- для медпунктів;