9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.

Вплив хімічного зараження на виробничу діяльність об'єкта виявляється шляхом дії на людей, а також хімічного зараження поверхні обладнання, сировини, продукції виробництва небезпечними хімічними речовинами. Усе це може привести до поразки людей та необхідності проведення обеззаражування, тобто до зниження стійкості роботи підприємства.

Критерієм стійкості промислового об'єкта до дії хімічного зараження є гранично допустимі втрати робітників та службовців, при яких об'єкт ще не припиняє випуск готової продукції. Ця величина втрат є границею стійкості об'єкта до хімічного зараження (В_г).

Умови стійкості: якщо очікувані втрати (В) перевищують границю стійкості, тобто В>В_Г , об'єкт не стійкий до роботи в умовах хімічного зараження; якщо навпаки - стійкий.

Послідовність оцінки:

1. Розраховують можливі масштаби зон хімічного зараження і виявляють, чи попадає об'єкт у зону хімічного зараження.

2. Розраховують час початку зараження як час підходу хмари зараженого повітря до об’єкту - t_підх, хв.

3. Визначають тривалість вражаючої дії НХР у даних умовах(t_ур).

4. Визначають можливі втрати (В) робітників та службовців з урахуванням використання засобів колективного та індивідуального захисту.

Якщо кількість виробничого персоналу, які зберегли працездатність, в змозі забезпечити роботу об'єкта і випуск продукції, то об'єкт вважається стійким до хімічного зараження .

У висновках з оцінки стійкості об'єкта зазначається:

- чи попадає об'єкт в зону хімічного зараження ;

- чи стійкий об'єкт до хімічного зараження ;

- доцільні способи захисту робітників та службовців.

Можливі заходи щодо підвищення стійкості об'єкта:

- будівництво захисних споруд (сховищ);

- накопичування та зберігання відповідних типів засобів індивідуального захисту;

- підготовка до проведення евакуаційних заходів у стислі терміни;

- навчання робітників та службовців діям за сигналами оповіщення, а також способам надання само- та взаємодопомоги.

Таблиця 9.7 - Потужність дози випромінювання на вісі зони зараження у залежності від типу реактора, виходу активності, швидкості вітру, СВСП і відстані від міста аварії на одну годину після аварії

Відстань від міста аварії, км	Тип реактора – РВПК
	Вихід активності, %
	10	30	50
Конвекція, швидкість 5 м/с.
2	2.7	7.0	7.7
3	2.15	6.3	7.7
4	1.9	5.7	6.5
5	1.7	5.1	6.0
6	1.55	4.5	5.5
7	1.4	3.9	5.1
9	1.15	3.9	4.7
11	0.95	3.1	4.3
13	0.75	2.4	3.6
15	0.65	1.6	3.0
Ізотермія, швидкість 5 м/с.
2	6.0	8.5	31
3	5.5	8.2	21.8
4	5.1	7.8	19.7
5	4.5	7.6	18.5
6	4.2	7.3	17.3
7	3.8	7.1	16.2
9	3.1	6.5	14.3
11	2.6	5.9	12.5
13	2.2	5.4	10.8
15	1.55	4.85	9.35
Ізотермія, швидкість 10 м/с
2	6.85	8.25	8.5
3	6.5	7.85	8.1
4	6.15	7.3	7.7
5	5.8	6.8	7.4
6	5.6	6.5	7.1
7	5.3	6.1	6.7
9	4.7	5.35	6.2
11	4.2	4.65	5.6
13	3.8	3.9	5.1
15	3.45	3.35	4.6

Таблиця 9.8 - Коефіцієнти перерахунку потужності дози опромінювання на різний час після аварії

Т, год.	Кт	Т, год.	Кт	Т, год.	Кт	Т, год.	Кт
0.5	1.32	4.5	0.545	8.5	0.427	16	0.33
1	1	5	0.525	9	0.417	20	0.303
1.5	0.85	5.5	0.508	9.5	0.408	1доба	0.282
2	0.76	6	0.49	10	0.4	2	0.213
2.5	0.7	6.5	0.474	10.5	0.39	3	0.182
3	0.645	7	0.465	11	0.385	4	0.162
3.5	0.61	7.5	0.447	11.5	0.377	5діб	0.146
4	0.575	8	0.434	12	0.37	6діб	0.137

Таблиця 9.9 – Значення коефіцієнту за розташуванням сховища - К_Р

№ пп	Умови розміщення сховища	КР
1	Окремо розташоване сховище за межами забудови	1
2	Окремо розташоване сховище в межах забудови	2
3	Вбудоване в окремо розміщеному будинку сховище : для стін, які виступають над поверхнею землі для перекриттів	2 4
4	Вбудоване всередині виробничого комплексу або житлового кварталу сховище: - для стін, які виступають над поверхнею землі - для перекриттів	4 8