- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
Захисні властивості сховища можна визначати за дії на нього таких небезпечних факторів надзвичайних ситуацій, як надлишкове навантаження, іонізуюче випромінювання, підвищена температура та ін.
а) Визначення захисних властивостей, якими володіє сховище, за захисту від іонізуючого випромінювання.
Основним показником оцінки є коефіцієнт послаблюючої дії захисної споруди. Потрібно обчислити у скільки разів захисна споруда послабляє дозу опромінення порівняно з тією, яку людина отримає при знаходженні на відкритій місцевості.
Коефіцієнт послаблення радіації КПОСЛ.З.С. одержують обчисленням за формулою: , де hi та di – товщина і-го шару захисного матеріалу та товщина шару половинного послаблення відповідного матеріалу перекриття; КР – коефіцієнт, якій залежить від розташування сховища, визначається за таблицею (наприклад за табл.. 7.1)
Приклад за завданням 7.5 а
Сховище для укриття робітників підприємства вбудовано в будинок, який розташовано в інженерному комплексі. Перекриття сховища складають кілька шарів бетону, глини та грунту. Товщина шарів захисних матеріалів відповідно – 20, 40 та 45 см. Треба обчислити захисну здатність сховища.
Розв’язування:
Коефіцієнт послаблення сховища розрахуємо за формулою: 23 * 23.1 * 26.3 * 25.56 = 2 18 = 262144
де 20 – товщина шару бетону; 5.7 – шар половинного послаблення бетону; 40 – товщина шару глини;
6.3 – шар половинного послаблення глини;
45 – товщина шару ґрунту; 8.1 – шар половинного послаблення ґрунту; КР = 8 – коефіцієнт розташування сховища.
Таблиця 7.1 – Значення КР
№ пп |
Умови розміщення сховища |
КР |
1 |
Окремо розташоване сховище за межами забудови |
1 |
2 |
Окремо розташоване сховище в межах забудови |
2 |
3 |
Вбудоване в окремо розміщеному будинку сховище :
|
2 4 |
4 |
Вбудоване всередині виробничого комплексу або житлового кварталу сховище: - для стін, які виступають над поверхнею землі - для перекриттів |
4 8 |
б) визначення необхідних захисних властивостей сховища при захисту від іонізуючих випромінювань
Розв’язування цього завдання потребує обчислити в скільки разів необхідно послабити дозу випромінювання захисної спорудою( прошарками її захисних матеріалів)
Потрібний коефіцієнт послаблення обчислюють за формулою:
,
де DРЗ МАХ – максимальна доза на відкритій місцевості за термін укриття людей у сховищі. Її розраховують за середнім рівнем радіації за термін перебування людей у сховищі перемноженим на термін перебування (С), годин.
ДДОП.- допустима доза опромінення персоналу об’єкта.
Приклад за завданням 7.5 б: Відомо, що при аварії на АЕС, час початку формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 0.55 год. після аварії. Можливий рівень радіації , якій утвориться на об’єкті на одну годину після аварії - 4.5 рад/годину. Можливий час перебування персоналу об’єкту в сховищі – 3 доби. Треба обчислити потрібні захисні властивості сховища.
Розв’язування:
Захисні властивості сховища за захистом від іонізуючих випромінювань визначаються коефіцієнтом послаблення, яким сховище володіє.
Час початку формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 0.55 год. У зв’язку з тим, що час осідання радіоактивних речовин дорівнює приблизно одній годині, можна прийняти час початку опромінення людей на об’єкті - одна година: tПОЧ.= 1 год. Час закінчення опромінення: tЗАК.= 1 + 72 = 73 год. Рівень радіації на одну годину після аварії дорівнює – tПОЧ = 4.5 р/год. Рівень радіації на час закінчення - tЗАК : Рt = Р1 * К t = 4.5 * 0.213 = 0.9585 р/год.
Середній рівень радіації за час перебування виробничого персоналу у сховищі: Рср = (4.5 + 0.9585)/ 2 = 2.73 р/год.
Доза опромінення на відкритої місцевості за цій же термін:
Д оп. = Рср. * С( у годинах) = 2.73 * 72 = 196.5 р.
Допустима доза опромінення для людини, яка не е працівником АЕС-
Ддоп. = 0.1 * 3 /365 = 0.000822 р.
Коефіцієнт послаблення, яким володіє сховище, становитиме:
КПОС.ПОТР. = 239051