- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за такою формулою:
Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг, (6)
де Фв - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;
Фг - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;
Пр - збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;
Прс - збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;
Сн - збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;
Мдг - збитки від втрат майна громадян та організацій;
а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються за такою формулою:
де - зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації; i
- коефіцієнт амортизації i-го виду основних фондів а виробничого призначення;
n - кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;
Lb - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;
б) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення
Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) розраховуються виходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об'єктів за такою формулою:
Де - балансова вартість i-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;
- коефіцієнт амортизації i-го виду фондів невиробничого призначення;
n - кількість видів зазначених фондів, що були повністю зруйновані;
Lb - ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;
в) розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції
Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції провадиться за такою формулою:
Пр= Прn + Прc
Збитки від втрат готової промислової продукції (Прп) розраховуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за такою формулою: Прп = (Сi х qi ),
де Ci - собівартість одиниці і-го виду промислової продукції;
qi - кількість втраченої продукції і-го виду;
m - кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС. Збитки від втрат готової сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних регіонів України за такою формулою:
Прс = (Ц x qi ),
де Цy i - середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні; qi - кількість втраченої сільськогосподарської продукції i-го виду; m - кількість видів втраченої сільськогосподарської продукції;
г) розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції
Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:
Прс = (Si * ki * У * Ц - Зiдод ),
де Si - площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури; ki - середній коефіцієнт пошкодження посівів -ї сільськогосподарської культури;
Уij - середня очікувана прогностична урожайність iтої сільськогосподарської культури в j-му регіоні; i Цij - прогностична середня оптова ціна i-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю;
Зiдод - витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої iтої сільськогосподарської продукції до товарного вигляду;
m - кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції. Розрахунок (Прc) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю;
ґ) розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, проміжної продукції Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, необхідних для виробництва продукції та надання послуг (Сн), розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат за такою формулою:
Сн = (Цiсер * qi),
де Цiсер - середня оптова ціна одиниці ітої сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат;
qi - обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.
Збитки від втрат проміжної продукції (Снпром) підприємств розраховуються виходячи з її собівартості за такою формулою:
Снпром = (Сi * qi) де Ci - собівартість і-го виду проміжної продукції;
qi - кількість втраченої проміжної продукції і-го виду;
д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організацій Збитки від втрат іншого майна (Мдг) розраховуються для організацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян - виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шляхом, за такою формулою:
Мдг = (Рi * Кia * ki * Giорг) + S (Цj с.р. * G jгр), (15)
де Рi - балансова вартість і-го виду втраченого майна організацій;
КIa - коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого майна організацій; ki - індекс зміни цін стосовно часу придбання i-го виду майна; Giорг - кількість втраченого майна організацій i-го виду;
Цj с.р. - середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян; j
G j гр - кількість втраченого майна громадян j-го виду;
m - кількість видів майна, втраченого організаціями;
n - кількість видів майна, втраченого громадянами.
4.5 Розрахунок збитків від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп) окремо у даній методиці не розглядається, тому що для їх визначення повинна бути проведена експертиза. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюватися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих циклів порівнюється із середніми значеннями нормального функціонування за аналогічний період (у разі сезонних робіт - за відповідний сезонний період). Збитком у цьому разі буде розмір неотриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими цінами базового періоду. Якщо виробництво здійснювалося частково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.
4.6 Розрахунок збитків від вилучення або порушення угідь сільськогосподарського призначення Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь внаслідок виникнення НС провадиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим за такою формулою:
Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2.
Збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування (Рс/г1) розраховуються за такою формулою:
Рс/г1 = Н х П,
де Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру унеможливлення використання продуктивності землі) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 4.3);
П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах. Збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності за такою формулою:
Рс/г2 = (1-k) x Н х П, де Н - норматив збитків для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (таблиця 4.3);
П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах;
k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.
Таблиця 4.3 - Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь областей та Автономної Республіки Крим (тис. гривень/гектар)
Регіон |
Види сільськогосподарських угідь |
||
рілля і багаторічні насадження |
сіножаті |
пасовища |
|
Області: |
|||
Вінницька |
502,3 |
261,3 |
228,3 |
Волинська |
466,5 |
226,5 |
198,8 |
Дніпропетровська |
537,6 |
225,6 |
198,4 |
Донецька |
509,1 |
215,6 |
188,9 |
Житомирська |
424,4 |
215,1 |
188,4 |
Закарпатська |
368,2 |
124,6 |
108,7 |
Запорізька |
587 |
269 |
235,5 |
Івано-Франківська |
374,6 |
175,3 |
153,5 |
Київська |
481 |
225,6 |
198,8 |
Кіровоградська |
516,3 |
241,9 |
212,9 |
Луганська |
481 |
225,6 |
198,8 |
Миколаївська |
473,8 |
173,9 |
152,6 |
Одеська |
459,7 |
165,3 |
142,2 |
Полтавська |
502,3 |
240,5 |
211,1 |
Сумська |
495,5 |
276,7 |
241,4 |
Харківська |
523,1 |
250,9 |
220,6 |
Херсонська |
445,7 |
199,3 |
174,4 |
Хмельницька |
509,1 |
247,8 |
218,3 |
Черкаська |
551,7 |
324,8 |
283,5 |
Чернівецька
|
424,4 |
233,3 |
203,4 |
Чернігівська
|
523,1 |
286,3 |
253,6 |
Автономна Республіка Крим |
495,5 |
182,1 |
158,5 |
4.7 Розрахунок збитків від втрат тваринництва Збитки від втрат тваринництва розраховуються виходячи з вартості 1 тонни живої ваги тварини, що зазнала пошкодження внаслідок НС, та загальної ваги постраждалих тварин. Вартісні показники відображають середні регіональні заготівельні ціни на заріз худоби. Розрахунок збитків проводиться за такою формулою:
Мтв = B x N, де Мтв - розмір збитків, тис. гривень; В - вартість 1 тонни живої ваги постраждалої тварини за середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не більше ніж протягом 6 місяців;
N - загальна вага постраждалих тварин.