- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області
- •1. 2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська тес:
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних русурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі їх складових
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Івано-Франківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області
- •5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Івано-Франківської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення грунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Сировина для виробництва будівельних матеріалів
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природнє середовище
- •12.1. Транспортна система України
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •- Державна екологічна інспекція в області;
- •Мінприроди України(Державне управління онпс, Державна екологічна інспекція в області)
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку:
- •Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно:
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2 Громадські рухи
- •Про поводження з твердими побутовими відходами;
- •Про екологічну ситуацію на території області;
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги.
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку
3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 1992р. визначено систему заходів, спрямованих на стабілізацію концентрації парникових газів з метою уникнення негативного антропогенного впливу на кліматичну систему. Сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стали 189 країн.
У 1996 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) та у 2004 році Кіотський протокол до неї. Як країна з перехідною економікою, Україна стала стороною і взяла зобов’язання стабілізувати викиди ПГ у період 2008 – 2012 років на рівні 1990 року.
У 2005 році Кабінет Міністрів схвалив Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (Розпорядження № 346-р). Планом передбачено перелік заходів з наступними пріоритетними кроками: створення національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; проведення щорічної інвентаризації антропогенних викидів та абсорбції парникових газів; створення інфраструктури для реалізації проектів, спрямованих на зменшення обсягу антропогенних викидів ПГ (проекти спільного впровадження); створення національної системи торгівлі дозволами на викиди.
Указом Президента України (№ 1239, 2005) Мінприроди було визначено координатором заходів щодо виконання зобов’язань України за РКЗК ООН та її Кіотського протоколу. З метою забезпечення виконання цих зобов’язань постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007р. № 612 утворено Національне агентство екологічних інвестиції України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Урядом через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Основним завданням Нацекоагентства є:
участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату;
виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та впровадження механізмів, передбачених Кіотським протоколом до неї, в тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону довкілля, залучення інвестицій в охороні навколишнього природного середовища;
створення та забезпечення функціонування національної системи оцінки та обліку антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
Відповідальними за вжиття заходів, які б зменшували вплив суб’єктів господарювання на зміну клімату, є Національне агентство екологічних інвестицій України та місцеві державні адміністрації.
Скорочення викидів парникових газів – головний інструмент протидії. Не важливо, де відбувається скорочення викидів, ефект спостерігається для загальної концентрації парникових газів в атмосфері Землі.
3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
В Івано-Франківській області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це, насамперед. комунальні підприємства – Івано-Франківський полігон твердих побутових відходів, комунальні очисні споруди міст Івано-Франківська, Коломиї, Галича, Рогатина, Надвірної, Городенки; підприємства теплоенергетики (Бурштинська ТЕС), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ “Івано-Франківськцемент”.
Для прогнозування викидів парникових газів необхідно розробити спеціальну методику на рівні центральних органів виконавчої влади.