- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області
- •1. 2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська тес:
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних русурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі їх складових
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Івано-Франківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області
- •5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Івано-Франківської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення грунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Сировина для виробництва будівельних матеріалів
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природнє середовище
- •12.1. Транспортна система України
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •- Державна екологічна інспекція в області;
- •Мінприроди України(Державне управління онпс, Державна екологічна інспекція в області)
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку:
- •Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно:
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2 Громадські рухи
- •Про поводження з твердими побутовими відходами;
- •Про екологічну ситуацію на території області;
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги.
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку
9. Екологічна безпека
9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
На території області яка займає 2,4 відсотка (13,972 тис.км2) площі України формується 8,6 відсотків загального об’єму вод у ріках України, зосереджено 6,3 % площі земель лісового фонду держави і 9,0 відсотків загального запасу деревини.
На території області знаходиться 231 родовище 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги “Нафтусі”, “Моршинської”, “Єсентуки”.
В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом, ґрунтами, гірськими породами, кліматом, водами та іншими компонентами, які знаходяться у тісному взаємозв’язку і взаємодії. Це – збережені унікальні кедрово-смерекові ліси і зарості сосни гірської (жерепу) у природному заповіднику “Горгани”, природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших тиса ягідного (релікт третичного періоду) у ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвірський”, збережені степові угруповання на “Касовій горі” (біля м.Бурштина), “Чортовій горі” (біля м.Рогатин), в урочищі “Масьок” (Городенківського р-ну).
Ширина гірської зони Карпат в межах Івано-Франківської області близько 40 км, довжина досягає 150 км. В межах області проходить Головний Європейський вододіл, з якого спускаються ріки басейну Чорного моря (Дністер, Прут).
Висока вологість клімату Івано-Франківщини сприяє розвитку густої річкової мережі, яка становить 0,71-1,5 км/км2
Більша частина рік північно-східної частини належить до басейну Дністра (Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська і Надвірнянська). В південно-східній частині протікають річки Прут і Черемош, які впадають в Дунай. Ріки мають гірський і напівгірський характер. Кількість рік і потоків становить понад 8 тисяч. Паводки спостерігаються не тільки в період весняного сніготанення, але і в літній час за рахунок злив. Особливо загрозливі паводки спостерігаються в передкарпатській частині Дністра.
Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів.
На території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4 відсотки території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Функціонують 134 очисні споруди, 27 великих полігонів складування твердих побутових відходів; хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін.
Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища.
До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать:
Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей виробництва і споживання та розвитку територій.
Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу, системи інтегрального управління природними ресурсами, недотримання екологічно обґрунтуваних норм використання ресурсів.
Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем, порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів на водозборах рік.
Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових стічних вод.
Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування: системність – безперервність – невиснажливе використання – відтворення – збереження – охорона.
Забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та імовірності затоплення території.
Не впроваджується система управління навколишнім природним сетредовищем згідно стандарту ISO-1400 (ДСТУ-14000-97).
Розорювання земель на ерозійно небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.
Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень.
Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків.
На території області сформувались 4 природно-територіальні комплекси з різним ступенем антропогенізації:
промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський) – сильно урбанізовані, екологічно небезпечні території;
промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський) – урбанізовані із значним впливом на довкілля;
аграрно - промислові (Рогатинсько-Галицький, Тлумацько-Снятинський) – екологічні проблеми пов’язані з деградацією земель (ерозія, зменшення родючості ґрунтів);
лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський).
До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”) Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, хутрофірма “Тисмениця”) та Долинського (ВАТ “Шкіряник”, ТзОВ “Уніплит”) районів.
Ефективна регіональна екологічна політика вимагає спільних зусиль органів державної виконавчої влади, природо- і правоохоронних органів, громадськості.