7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.

Основні екологічні проблеми, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин області

В межах області виділяють Долинський і Надвірнянський нафтогазопромислові та Калуський гірничорудний райони.

Екологічні проблеми, що виникли в області внаслідок експлуатації родовищ корисних копалин, пов’язані, в основному, з розробкою родовищ нафти і газу, калійної солі та з веденням видобувних робіт кар’єрним способом.

Нафто-газові родовища

Нафтогазовидобувні роботи на родовищах області ведуться уже понад 40 років, а на деяких (Ріпнянське, Битківське) понад 100 років.

В межах Долинського і Надвірнянського нафтогазопромислових районів здійснюється буріння глибоких пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин. Розробка родовищ ведеться з допомогою більше двох тисяч свердловин різного призначення (експлуатаційних, нагнітальних, спостережних). На балансі нафтогазовидобувних управлінь є сотні ліквідованих свердловин. Разом з інфраструктурою облаштування родовищ (трубопроводи, лінії електропередач, дороги, інженерно-технологічні споруди та ін.) вони створюють значне техногенне навантаження на природне середовище.

В межах деяких нафтопромислів існують старі закинуті свердловини (родовище Кубаш, Майдан, Надєжда та інш.) внаслідок природного відновлення пластових тисків, спостерігаються прояви самовиливу нафти і мінералізованих пластових вод, а також викиди газу, що призводить до забруднення на прилеглих територіях грунтів, поверхневих вод, атмосферного повітря, що створює небезпеку виникнення пожеж в прилеглих до родовищ лісових масивах.

Екологічною проблемою, яка супроводжує нафтовидобувні роботи, є проблема ліквідації старих свердловин (близько 200), які бурились, в основному, в 50-60 роках, без цементування затрубного простору. Ліквідація цих свердловин загальноприйнятим методом установки цементних мостів в бурових колонах не дає стовідсотковоі гарантії надійної ізоляції нафтових покладів і в майбутньому можливі самовиливи нафти з ліквідованих свердловин. Ще однією екологічною проблемою нафтовидобувного виробництва є проблема утилізації нафтових шламів.

Родовища калійних солей

В області є 321 родовище 26 видів корисних копалин (нафта, газ, калійні солі, будівельні матеріали  та ін.), понад 300 джерел мінеральних вод, серед яких є аналоги  “Нафтусі”, “Моршинська”, “Єсенутки”. Однак, діяльність у попередні роки, особливо на підприємствах гірничо-хімічного комплексу призвела до погіршення екологічної ситуації у регіоні. Особливе занепокоєння викликає стан ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» у власності якого знаходиться 3 рудники, Домбровський кар’єр, 2 відвали засолених грунтів, 2 хвостосховища та шламонакопичувач, які є небезпечними і спричиняють:

- просідання земної поверхні;

- утворення провальних воронок;

- розвитку карстових процесів і зсувів;

- засолення водних об’єктів та земель. 

На даний час підприємство не працює, відсутнє фінансування, і в результаті цього був фактично затоплений Домбровський кар’єр. Аналізуючи геофізичні дослідження, можна зробити наступні висновки: - на руднику «Калуш», Хотінська дільниця, виділяються аномалії, що підтверджені геофізичними методами;

- на руднику «Ново-Голинь», де були проведені режимні спостереження, аномальні зони співпадають із зонами виявленими в попередні роки. Інтенсивність аномалій зросла, а на деяких опорних профілях з'явились нові аномальні зони. Це пов'язано з початковою стадією просідання земної поверхні. Порівнюючи результати за попередні роки, бачимо, що аномальні зони збільшились і розущільнення гірських порід зростає. Проте, найбільш складною є проблема Домбровського кар’єру. Домбровський кар'єр уведено в експлуатацію у 1967 році, де вперше у світовій практиці калійні солі видобувалися відкритим способом. До недавнього часу кар'єр залишався єдиною діючою сировинною базою для видобутку калійної руди. Балансові запаси калійної руди на 01.01.10 року становили 32 млн. т. Розробка кар'єру передбачалася двома окремими дільницями. Південна - відпрацьована в 1982 р. і на даний час заповнена розсолами. Північна - відроблялася вкрай незадовільно, внаслідок значного відставання розкривних робіт та інших техніко-економічних причин. Гірничі роботи в 2006 році проводилися на Північній ділянці в умовах, коли рівень розсолів над робочим горизонтом перевищував 16,0 м, що складало небезпеку для персоналу, який виконував роботи на цій дільниці. Накопичення розсолів у кар'єрі унеможливило з 2007 року проводити видобувні роботи. На даний час кар'єр фактично кинутий напризволяще, а поклади в ньому активно руйнуються карстовими процесами. Фактично проходить процес його самозатоплення. За 2008 рік внаслідок інтенсивних опадів та фільтрації ґрунтових  вод прилив вод у кар'єр склав майже 3,2 млн. м³.

Необхідно відмітити, що на даний час, кар’єр є найбільшою депресією і збирає високо мінералізовані розчини, що витікають із інших об’єктів. Після його затоплення і часткового відновлення режиму природного стоку, ці мінералізовані розчини будуть рухатися у напрямку природних дрен та водотоків, тобто в бік русла річки Лімниця, Сівки та в напрямку міста Калуш. 

При відкритій розробці у відвалах Домбровського кар'єру накопичено 26 млн. м³ розкривних порід, з яких більш як 14 млн. м³ соленосні глини. У самому кар'єрі зібралося близько 12,0 млн. м³ висококонцентрованих розсолів із загальною мінералізацією 350 г/л. Поруч (на відстані приблизно 250 м) протікає річка Сівка, води з якої стягуються депресією кар'єру, тому реальною є загроза затоплення кар'єру в короткий проміжок часу. Внаслідок цього розсоли попадуть у підземний водоносний горизонт та в саму річку, що призведе до екологічної катастрофи.

Щодо рудника Ново-Голинь. У 2009 році із хвостосховища №2 в рудник «Ново-Голинь» було відкачано 295 тис м³ розсолів та 190 тис м³ розсолів - з інших об’єктів: разом 485 тис м³. Беручи до уваги те, що наявні на даний час пустоти рудника "Ново-Голинь" можуть вмістити близько 0,4 млн. м розсолів, враховуючи високу ймовірність відкачки розсолів з хвостосховища №2, реальний об'єм відкачки з кар'єру буде незначний. Тому для запобігання проникнення розсолів в водоносні горизонти необхідно перш за все виконати гідроізоляцію кар’єру від проникнення ґрунтових вод та руслових вод зі сторони р.Сівка. Таким чином, проблеми ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» набрали ознак техногенної катастрофи, включаючи і проблеми, пов’язані з екзогенними геологічними процесами, утвореннями карстових просадок, зсувних процесів, які охоплюють значні площі земної поверхні та призводять до утворення вторинних депресивних ділянок.

Протягом 2008-2009 років з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області виділялося біля 700 тис.гривень на заходи з моніторингу довкілля у зоні впливу ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана. До  першочергових заходів з реалізації Національного плану виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі за підтримки проекту ГЕФ та у співпраці з ЮНЕП  в України включено захід „Знешкодження понад 11000 тонн гексахлорбензолу – відходу виробництва у м. Калуші, Івано-Франківської області із застосуванням прийнятних з екологічної та економічної точок зору технологій, а також забезпечення остаточного фізичного закриття даного виробництва” загальною вартістю 15 303,3тис. грн.

На даний час проект Національного плану знаходиться на узгодженні центральних органів влади. У 1973 році на території колишнього Калуського хіміко-металургійного комбінату (КХМК) було введено в дію технологічну лінію з виробництва чотирьохлористого вуглецю (ЧХВ) та перхлоретилену (ПХЕ), власником якої на даний час є ТзОВ “Оріана-Галев”. Проектна потужність виробництва становила 30000 метричних тон на рік із таким асортиментом продукції: 18000 метричних тонн ЧХВ та 12000 метричних тонн ПХЕ. Ця пропорція могла змінюватись відповідно до потреб ринку. До 1993-1994 років виробництво ЧХВ/ПХЕ працювало більш-менш постійно на повну потужність, а на меншу до 1998 року. Хоча виробництво залишалося в працездатному стані, його не використовували з 1998 року. Найбільшу частку продажу складав ЧХВ як сировина для виробництва хладонів у Російській Федерації, меншими обсягами ПХЕ та ЧХВ реалізовували як розчинники в країни колишнього СРСР та за кордон. Останнє захоронення відходів ГХБ проведено у серпні 2000 року. За даними Паспорта місця видалення відходів полігону твердих токсичних відходів, виданого ТзОВ “Оріана-Галев” у 2001 році, на полігоні захоронено 11352,5 т відходів, з них: 

• -11087,6 т ГХБ (перший клас небезпеки);   

• -250,7 т твердих залишків від чистки обладнання (третій клас небезпеки); 

• -14,2 т твердих речовин з центрифуг (третій клас небезпеки).

На цей час власником  полігону токсичних відходів є ТзОВ “Оріана-Галев”. Працівники Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області в ході проведених аналізу ситуацій та обстежень полігону твердих токсичних технологічних відходів (ТТТВ) ВАТ «Оріана-Галев» встановили, що при затарюванні та захороненні відходів гексохлорбензолу (ГХБ) не дотримувався технологічний процес їх захоронення. Так ГХБ захоронявся в негерметичні 200-літрові металічні бочки, а часто і насипом, відходи, як правило, затоплювались водою.

Держуправління має підстави вважати, що тара в якій захоронювались відходи, враховуючи агресивне соляне середовище самих відходів, довготривале їх перебування в водному середовищі розгерметизована і реальний об’єм відходів в перемішку з глинисто-гравійною сумішшю буде в декілька разів більший.

При такій ситуації вважаємо за доцільне провести детальні дослідження стану захоронення відходів ГХБ, та врахувати їх в процесі розробки методів, специфіки та вартості подальшої утилізації.   

Для стабілізації екологічної рівноваги, виходу ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» з кризи, а також забезпечення відновлення виробництва калійних добрив пропонуємо:

1. З метою зменшення водопритоку у вироблені простори Домбровського кар’єру зі сторони річки Сівка і з галькового горизонту першочергово здійснити технічні заходи по укріпленню та гідроізоляції Північного борту кар’єру.

2. Терміново розробити і впровадити заходи для зменшення динаміки приросту кількості розсолів у Домбровському кар’єрі:

- відновити та вдосконалити мережу водовідведення з кар’єру, провести гідроізоляцію канав та водозбірників;

- забезпечити окреме збирання в кар’єрі прісних та слабо мінералізованих вод від високомінералізованих;

- провести екранування соляного масиву в кар’єрі водоупірними та водонепроникними матеріалами з метою недопущення його руйнування;

- побудувати установку з переробки розсолів (чи їх випарювання), розглянути питання про залучення інвесторів для використання розсолів кар’єру в якості сировини для відновлюваного магнієвого виробництва.

3. Провести укріплення і тампонування тіла дамб хвостосховищ №2 і №1.

4. Для запобігання виникнення техногенно-екологічних ситуацій з катастрофічними наслідками над шахтними полями Калуш-Голинського калійного родовища необхідно удосконалити систему та провести комплексний екологічний моніторинг території в зоні впливу ДП "Калійний завод", що дозволить:

• прогнозувати та простежувати динаміку просідання денної поверхні над шахтними полями відпрацьованих рудників і об'єктів, що знаходяться в зоні впливу гірничих виробок;

• простежувати ступені засолення підземних вод водоносного горизонту зони активного водообміну та визначати розповсюдження ареалу засолення;

• визначати ступені та оцінку активізації процесу карстоутворення над шахтними полями відпрацьованих рудників і дамб хвостосховищ з видачею конкретних заходів і рекомендацій по зменшенню негативних наслідків даного процесу прилеглим населеним пунктам і об'єктам народного господарства;

• створити комп'ютерний банк геологічних даних для прогнозу розвитку небезпечних техногенно-екологічних явищ;

5. Провести герметизацію основи і поверхні сховища гексахлорбензолу;

6. Провести ліквідацію глибоких затоплених провальних воронок в м. Калуш;

7. Розробити технологію можливості утилізації розсолів Домбровського кар'єру та хвостосховищ та відновлення виробництва калійних добрив.

Найбільш оптимальним способом розв’язання двох завдань – охорони природного середовища і раціонального використання надр – в зоні діяльності ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» є їх паралельне вирішення.

Для забезпечення стабільного і повного фінансування комплексу природоохоронних заходів вкрай важливо прискорити процедуру санації ВАТ «Оріана».