8.3. Використання відходів як вторинної сировини

Таблиця 8.3.6 Динаміка використання відходів

№ з/п	Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
1	Обсяги утворення відходів, тис.т	12,4	9,8	7,0	4,3
2	Обсяги використання відходів, тис.т	5,3	4,4	2,1	0,3
3	Рівень використання, %	42,7	44,8	30,0	7,1

8.4. Транскордонні перевезення відходів.

З метою забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки у здійсненні експорту, імпорту та транзиту відходів та враховуючи рекомендації Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням Кабінет Міністрів України постановив затвердити категорії небезпечних відходів, ввезення яких в Україну забороняється, та Положення про контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням.

Транскордонне – будь-яке переміщення відходів з району, який перевезення перебуває під національною юрисдикцією однієї країни, у район чи через район, який перебуває під національною юрисдикцією іншої країни, або у район чи через район, який не перебуває під юрисдикцією будь-якої країни, за умови, що таке перевезення стосується, принаймні, двох країн;

Контроль за транскордонним перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням базується на процедурі письмового повідомлення компетентних органів заінтересованих країн про будь-яке транскордонне перевезення відходів і отримання від них письмової згоди (дозволу) до здійснення перевезення.

В 2009 році небезпечні відходи з інших країн на територію Івано-Фанківської області не ввозились.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами

З прийняттям 5 березня 1998 р. Верховною Радою України Закону України “Про відходи” Україна стала на шлях до загальносвітової практики законодавчого врегулювання відносин у сфері поводження з відходами. Цей Закон регулює відносини у сфері поводження в основному з твердими відходами.

Законом вивчено основні принципи і напрямки державної політики у сфері поводження з відходами та повноваження всіх рівнів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з твердими (промисловими і побутовими ) відходами в Україні.

Програма поводження з ТПВ передбачає створення умов для забезпечення Україні, розроблена Держжитлокомунгоспом, затверджена постановою Кабінету Міністрів від 4 березня 2004 р. № 265, містить напрямки розвитку системи поводження з ТПВ в Україні на період 2005 – 2011 рр. Повного збирання, перевезення, утилізації, знешкодження та захоронення ТПВ і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини шляхом організації роздільного збирання окремих компонентів ТПВ, застосування компостування їх органічної частини, піролізу, спалювання та інших способів поводження з відходами.

Враховуючи сьогоднішні фінансові та технічні можливості Івано-Франківської області, неспроможність негайного залучення значних коштів на вирішення проблем очищення території населених пунктів України, реалізація існуючих програм має здійснюватися поступово.

Цей процес має починатися так званим перехідним періодом, тобто з упровадження таких заходів, здійснення яких потребує мінімуму коштів та часу, але дасть змогу вже через 3 – 5 років значною мірою вирішити проблеми збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів iз зменшенням транспортних витрат, потреб у збиральній техніці, пальному, дозволить поліпшити естетичний та екологічний стан житлових масивів, збільшити терміни експлуатації діючих звалищ та рекультивувати завершені експлуатацією, зменшити обсяг твердих відходів, що надходять на полігони та переробку тощо.

Серед повноважень місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування – організація видалення і роздільного збирання ТПВ, створення необхідних умов для залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини тощо. Більша частина посилань на необхідність упровадження системи селективного збирання ТПВ знаходиться в програмних документах. Що ж до законів, то маємо лише узагальнений підхід без визначення конкретики, без розроблення дієвого механізму реалізації програмних положень .

Здійснення цих заходів дозволить призупинити загострення екологічної кризи та нормалізувати санітарно-епідеміологічну ситуацію у населених пунктах Івано-Франківської області, після чого можна перейти до створення сучасної ефективної системи збирання, вивезення, переробки та ліквідації побутових відходів.

Відповідно до Закону України “Про відходи” організація збору і видалення твердих побутових відходів, у т.ч. відходів дрібних виробників, створення полігонів для їхнього захоронення, а також організація роздільного збору корисних компонентів твердих побутових відходів відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Незважаючи на те, що Мінприроди головним чином зосереджено на промислових/небезпечних відходах, існує співпадання повноважень по важливим завданням державних органів залишається наукове і науково-технічне забезпечення розширення Вторинного ресурсокористування як генерального напряму політики ресурсозбереження. З цією метою необхідно забезпечити фінансування відповідних науково-дослідних робіт, створити ресурсно-технологічний банк даних вторинних ресурсів та посилити рганізаційну та координаційну роботу уповноважених органів.

Конче потрібно змінити загальнодержавну політику стосовно поводження з відходами, ключовим елементом якої має стати створення єдиної системи управління всіма видами відходів з відповідним законодавчим урегулюванням.

Головним завданням системи управління відходами є зменшення кількості побутових відходів.

Реалізація наведених заходів сприятиме впровадженню такої системи господарювання, за якої економічне зростання не супроводжуватиметься деградацією природи. Для досягнення позитивних результатів у сфері поводження з відходами необхідним є здійснення вагомих управлінських, організаційних, нституціональних та господарських/комерційних заходів. Це можливо лише за умови чіткого розмежування та розподілу обов’язків між різними зацікавленими сторонами.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області в 2009 році для регулювання поводження з відходами видано 265 дозволів та лімітів на утворення та розміщення відходів.