- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Івано-Франківської області
- •1. 2. Соціальний та економічний розвиток Івано-Франківської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в Івано-Франківській області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська тес:
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання
- •3.2. Регіональна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних русурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів
- •4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- •5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі їх складових
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень Івано-Франківської області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області
- •5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Івано-Франківської області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •6.3 Якість ґрунтів.
- •6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.
- •6.3.2. Забруднення грунтів.
- •6.4. Охорона земель
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Сировина для виробництва будівельних матеріалів
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів.
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природнє середовище
- •12.1. Транспортна система України
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •- Державна екологічна інспекція в області;
- •Мінприроди України(Державне управління онпс, Державна екологічна інспекція в області)
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку:
- •Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та оцінено негативно:
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.8. Екологічний аудит.
- •13.9. Екологічне страхування.
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.
- •Науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2 Громадські рухи
- •Про поводження з твердими побутовими відходами;
- •Про екологічну ситуацію на території області;
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.
- •13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом.
- •13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги.
- •13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво.
- •Виконавці розділів і підрозділів доповіді, відповідальні за її підготовку
Основними заходами, спрямованими на покращення якості атмосферного повітря, є: Бурштинська тес:
заміна електрофільтра на енергоблоці № 7 – термін до 2009 року;
заміна електрофільтрів на блоках № 2,3 та впровадження технологій сіркоочистки– термін до 31.12.2015 року;
заміна електрофільтрів на блоках № 5-8 та впровадження технологій сіркоочистки – термін до 31.12.2015 року;
заміна електрофільтрів на блоках № 1,4 та впровадження технологій сіркоочистки на блоках № 1, 4, 9-12 – термін до 31.12.2015 року.
ВАТ “Івано-Франківськцемент” - проведена реконструкція цементного виробництва, що суттєво зменшила викиди в атмосферу оксидів азоту та оксиду сірки, а викиди пилу становитимуть не більше 30 мг/м3.
ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” - встановлено гідроочистку дизельного палива, що зменшить викиди в атмосферу.
3. Зміна клімату
Багаторічний моніторинг за станом атмосферного повітря виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, які прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом наступного сторіччя на 2-5°C.
В Івано-Франківській області встановлюється перелік підприємств, які здійснюють викиди парникових газів та своєю діяльністю впливають на клімат. Це, насамперед, комунальні підприємства – Івано-Франківський полігон твердих побутових відходів, комунальні очисні споруди міст Івано-Франківська, Коломиї, Галича, Рогатина, Надвірної, Городенки; підприємства теплоенергетики (Бурштинська ТЕС), транспорту, сільське господарство, підприємства з видобування і транспортування газу, ВАТ “Івано-Франківськцемент”.
Із загальної кількості викидів в повітря області 89% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату.
Роботи із зменшенням викидів парникових газів розпочаті на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», Бурштинській ТЕС та ВАТ «Івано-Франківськцемент».
На виконання вимог Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар, та «Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004 -2030 роки» за даний період на підприємстві КП «Івано-Франківвськводоекотехпром» проведено тендер на розробку техдокументації по зменшенню викидів парникових газів в атмосферу за рахунок будівництва лінії переробки осаду стічних вод з використання біогазу.
В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів.
Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, є океан і наземна біомаса.
Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату.