- •Розділ п’ятий
- •5. Гальмівні системи
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Класифікація гальмівних систем:
- •Конструкція гальмівних систем:
- •5.1. Гальмівні механізми
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Класифікація:
- •5.1.1. Барабанні гальмівні механізми
- •Конструкції барабанних гальмівних механізмів:
- •Барабан; 2- фрикційна накладка; 3- колодка; 4- опорний захистний диск; 5- гальмівний циліндр; 6- стяжні пружини; 7-ексцентрик.
- •Принцип дії
- •5.1.2. Дискові гальмівні механізми
- •Призначення
- •Призначення
- •Принцип дії
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Призначення
- •5.2. Гальмівні приводи систем
- •Призначення Слугують для швидкої, ефективної пропорційної передачі зусиль (сигналу) від органу керування водія до коліс. Вимоги
- •Класифікація
- •Конструкція приводів гальмівних механізмів
- •5.2.1. Гідравлічний привід гальмівних механізмів
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Конструкція головного гальмівного циліндра
- •Принцип дії головного гальмівного циліндра
- •Підсилювачі гальмівних гідроприводів
- •Призначення
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Призначення
- •Принцип дії
- •5.2.2. Пневматичний привід гальмівних механізмів
- •Призначення
- •Конструкція пневматичного приводу:
- •Принцип дії
- •Компресори
- •Гальмовий кран
- •Принцип дії
- •5.2.3. Електропневматичний привід гальмівних механізмів
- •Призначення
- •5.2.4. Електрогідравлічний привід гальмівних механізмів Призначення
- •Принцип дії
- •5.2.5. Електричний привід гальмівних механізмів
- •5.2.6. Механічний привід гальмівних механізмів
- •Принцип дії гальм накату
- •5.3. Стоянкові гальмові системи
- •Призначення
- •Класифікація:
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •Конструкція
- •Принцип дії
- •5.4. Додаткові гальмові системи (гальма – уповільнювачі)
- •Корпус; 2- лопатне колесо.
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Класифікація:
- •Конструкція рульового керування
- •6.1. Схеми способів рульового керування
- •Конструкція активного рульового керування
- •Принцип дії
- •Схеми рульового керування з електрогідравлічними підсилювачами
- •Схеми рульового керування з електричними підсилювачами
- •6.5. Рульові механізми
- •Класифікація рульових механізмів
- •Рейкові рульові механізми
- •Ролик, 2- черв’як.
- •6.6. Рульовий привід
- •Призначення
- •6.7. Підсилювачі рульового керування
- •Призначення
- •Вимоги:
- •Класифікація:
- •Роздділ сьомий
- •7. Автоматичні електронні системи керування автомобілем Призначення електронних систем керування
- •Вимоги:
- •Класифікація електронних систем керування:
- •Конструкція електронних систем керування
- •Принцип дії
- •7.1. Органи керування
- •7.2. Електронне керування з використанням проводів
- •Принцип дії
- •7.3. Перелік автоматичних електронних систем керування:
- •7.3.1. Електронні гальмівні системи: abs, ba, dbc, ebs, ebv, нас, hah. Призначення
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •7.3.2. Антибуксувальні системи: asr, asc, esr, etc, tcs, stc, tracs, trc, tcv Призначення
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •7.3.3. Електронні системи рульового керування
- •7.3.4. Інші електронні системи керування
- •Призначення системи vsc
- •Принцип дії
- •Принцип дії
- •Призначення
- •Принцип дії
- •7.3.5. Електронні системи керування перетворювачами енергії
- •Призначення
- •7.3.6. Електронні системи керування трансмісією а) Електронні системи керування коробкою передач
- •Принцип дії
- •Б). Електронні системи керування диференціалом
- •В). Системи керування ходовою системою
- •7.3.7. Електронні системи керування обладнанням салону
- •7.3.8. Електронні системи забезпечення безпеки руху
- •Конструкція системи
- •7.3.9. Електронні блоки керування - ебк (ecu)
- •Класифікація ебк за функціональним призначенням:
- •7.3.10. Датчики електронних систем керування Класифікація:
- •За технологією:
- •За призначенням:
- •За конструкцією:
- •Класифікація актуальних технологій автомобільних датчиків по типу, призначенню та технології:
Конструкція
Будь який підсилювач складається з слідкуючих та виконуючих пристроїв.
Виконуючий пристрій може бути створено у вигляді мембранної або поршневої вакуумної камери.
Слідкуючий пристрій склада.ться з мембрани, важелів і двох клапанів-вакуумного та атмосферного. Вакуумний підсилювач, у якого привід до слідкуючого пристрою гідравлічний, називають гідровакуумним, при механічному приводі вакуумним.
Гідровакуумний підсилювач відрізняється від вакуумного тим, що рідина до нього надходить під тиском, створеним в головному гальмівному циліндрі внаслідок прикладання зусилля до гальмівної педалі.
Головний циліндр розміщують у більшості конструкцій разом з підсилювачем і рідко окремо.
Конструкція найбільш розповсюдженого вакуумного підсилювача наведена на рис. 5.54. У корпусі 2 підсилювача, закритому кришкою 4 знаходиться корпус клапана 22 і діафрагма 23, що розділяє підсилювач на дві половини: вакуумну А та атмосферну Г. У корпусі клапана розміщений повітряний фільтр 15 для очищення повітря, яке входить в підсилювач, штовхач 14 з поршнем 5, гумовим клапаном 9, пружинами 16,17 і опорними чашками 10, 11. Шариковий наконечник штовхача закріплений на поршні 5. Поршень фіксується в корпусі 22 упорною пластиною 20, що утримується буртом діафрагми 23 від випадання.
Зі сторони головного циліндра в корпусі клапана розміщений еластичний буфер 21 і шток 3, який діє на поршень головного циліндра.
Отвір штока 3 герметизований ущільнювачем 25, а отвір у кришці 4 для проходу корпуса 22 клапана ізольований ущільнювачем 18 та захищений гумовим ковпачком 12.
Вакуумний шланг 32 з’єднує вакуумну порожнину А підсилювача з впускним колектором двигуна. У наконечнику 30 шланга встановлений клапан 31, який відкриває отвір , якщо тиск у вакуумній порожнині А підсилювача буде більшим, ніж тиск у впускному колекторі двигуна.
Принцип дії
При працюючому двигуні у впускному трубопроводі створюється розрідження, яке через порожнину у шлангу передається в порожнину А підсилювача.
Коли педаль гальм відпущена, поршень 5 знаходиться у правому крайньому положенні і притиснутий до клапана 9 пружиною 17 і перешкоджає проникненню повітря у порожнини А і Г. Тиск у порожнинах А і Г однаковий і корпус 22 клапана з діафрагмою притиснутий пружиною 24 до кришки 4. Між сідлом клапана на корпусі 22 і клапаном 9 є зазор і вакуумна порожнина А підсилювача через канал Б з’єднана з атмосферною порожниною Г.
При натисканні на педаль гальма штовхач 14 переміщується разом з поршнем 5 і рухливою частиною клапана 9, притискує клапан до сідла на корпусі 22. При цьому порожнини А і Г роз’єднуються. Переміщуючись далі, штовхач відводить поршень 5 від клапана 9 і повітря через фільтр 15, зазор, що утворився між клапаном 9 і поршнем 5, по каналу В надходить у порожнину Г. В цей час створюється різний тиск у різних порожнинах. У порожнині Г створюється атмосферний тиск, а у порожнині А зберігається розрідження.
Різниця тисків у порожнинах А і Г створює додаткову силу, що пересуває корпус 22 клапана з діафрагмою 23 і діє через корпус клапана на краї буфера 21 і далі на шток 3. Зусилля від ноги водія та педалі передається через штовхач 14, поршень 5 і середню частину буфера 21 також на шток 3.
Під дією цих двох сил шток переміщає поршні головного циліндра.
При утриманні педалі у середньому положенні подовж деякого часу, то під дією різниці тисків у порожнинах А і Г корпус клапана 22 і притиснутий до нього пружиною 17 клапан 9 просунеться далі до зіткнення з краєм зупиненого поршня 5. При цьому надходження повітря в порожнину Г припиниться і подальший рух корпуса 22 клапана призупинеться. Шток 3 просунеться менше, ніж корпус 22 клапана, за рахунок пружної деформації буфера 21. Якщо у цьому положенні трохи відпустити педаль, то поршень 5 відсуне клапан 9 від корпуса 22, тиск у порожнині Г зменшиться і зворотна пружина 24 зі штоком 3 відтисне корпус 22 до зіткнення з клапаном 9.
При розгальмуванні зворотня пружина відтягує педаль зі штовхачем 14 і поршнем 5 у вихідне положення. Клапан 9 відтискується поршнем 5 від корпуса клапана 22, повітря з порожнини Г відсмоктується у порожнину А і тиск у цих порожнинах вирівнюється.
Корпус 22 клапана з діафрагмою 23 відтискається зворотною пружиною 24 і штоком у вихідне положення.
При відмові від роботи підсилювача, то на шток 3 через буфер 21, поршень 5 і штовхач 14 буде діяти лише зусилля водія.
Рис. 5.55. Конструкція підсилювача гальмівного приводу автомобіля
Ауді А8
Рис. 5.56. Вакуумний підсилювач гальм з елементами електронного керування
Рис. 5.57. Вакуумний насос гальмівної системи