§ 4. Проблемні аспекти програми «рута»

Ще в середині 1990-х pp. у навчальному посібнику «Осно­ви комп'ютерної журналістики» (К., 1995) В. Іванова, О. Me-лещенка, В. Різуна мовилося:

Поки що нездійсненною мрією журналістів залишаються той коректори текстів, які поряд з великим по можливості орфо-графічним словником містили б словники тлумачні, терміна-логічні, словники синонімів, антонімів, скорочень, фразео­логізмів, крилатих виразів, іншомовних слів тощо. Якби комусь вдалося в одній програмі вмістити стільки словників одночасно, ця людина, точніше колектив (одній людині зробити подібне просто не під силу!), здійснив би інтелектуальний подвиг!

Через десятиліття по тому доводиться констатувати: та­кий інтелектуальний подвиг досі не звершений. Програма «РУТА», при усій її ефективності, має вразливі сторони, що не дає підстав вважати її панацеєю проти друкарських поми­лок. Отож, зосередьмося на цих проблемах.

Передовсім, відзначимо обмеженість її бази даних: лексич­на картотека Інституту української мови НАН України, за да­ними енциклопедії «Українська мова» (К., в-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000, с. 284) налічує понад 6 млн карток. Для порівняння нагадаємо: лексичний ресурс програми — це понад 160 тис. основ. І «РУТА», зрозуміло, розпізнає тільки ті лексичні одиниці, що їй «відомі», решта ж сприймаються нею як помилкові.

По-друге, програма не здатна адекватно працювати зі складними словами — утвореними способом основоскладан-ня чи словоскладання, на кшталт «аркушевідбиток», «техскладання», «самототожність» тощо. Більшість подібних слів вона пропонує розбити на два.

По-третє, деякі слова занесені у словник програми з ор­фографічними помилками. А також підменю «Рута Парадиг­ма Слова» пропонує повні парадигми лексем, що насправді ними не володіють. Для прикладу, дієслово «дудіти» не має форми 1-ої ос. теп. ч., а довідка «РУТА» пропонує «дуджу»;

128

_ ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРОГРАМИ «РУТА»

множи-

яи-

По-четверте, програма не сприймає семантику на рівні (Ьразовому та надфразовому, тому не всі її підказки щодо

лістичних j граматичних виправлень насправді виявля­ються слушними.

По-п'яте, не орієнтується у випадках омонімії та пароно-мазії. Так, їй важко сприйняти, в якому значенні вжите v певному контексті слово «посібник» — як «вид навчальної літератури» чи «той, хто допомагає комусь (у здійсненні пере­важно злочинних дій)». Або інший приклад: слово «кон'юнк­тура» («сукупність взаємопов'язаних умов, певне становище») програмою сприймається як, можливо, помилкове, а для ви­правлення пропонується «кон'єктура» (у значенні «виправ­лення або відновлення зіпсованого тексту»).

З оглядом на суттєвість зазначених проблем, ризикнемо ствердити: цілковита відмова від традиційної коректури на користь комп'ютерної стане можливою аж ніяк не найближ­чим часом, адже ще надто великою залишається робота з удосконалення лінгвістичних комплексів. І звершити її мож­на лише скоординованими зусиллями спеціалістів різних нап­рямів: програмістів, лінгвістів, коректорів та ін.

Література до теми

Берлинер 3. М., Глазьірина И. Б., Глазьірин Б. 3. Microsoft Word 2002. Самоучитель. — М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001.-304 с.:ил.

Городенко Л. Типологія інтернет-видань // Друкарство. — 2004. — №5. — С. 25-28.

Іванов В. Ф., Мелещенко О, К., Різун В. В. Основи комп'ютер­ної журналістики: Навч. посібник. — К., 1995. — 244 с.

Коссак О., Юрчак І. Текстовий процесор Word 2000. БаК, 2001. —152 с.

ема «студентство» здобуває не властиву їй форму

«студентства»

Л.:

129

КОМП'ЮТЕРНА КОРЕКТУРА ТЕКСТУ_

Лисенко В. Електронні видання України: етап становлю ня // Друкарство. — 2004. — № 4. — С 41- 43.

Партико 3. В. Комп'ютеризація видавничого процесу: Навч посібник. — К.: Вища шк., 1996. — 207 с: іл.

Пещак М. М. Нариси з комп'ютерної лінгвістики: Моно­графія. — Ужгород: Закарпаття, 1999. — 200 с.

Порадник користувача. ПроЛінг Офіс для Windows. ~_ Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. — 80 с.

Різун В. В. Основи комп'ютерного набору і коректури: Підручник. — К.: Либідь, 1993. — 172 с.

Тюлюкин В. А. Текстовьіе редактори и издательские систе-мьі: Учебное пособие. — Екатеринбург: Изд-во Уральского госу-дарственного зкономического университета, 2000. — 83 с.

Шевченко В. Е. Лексика комп'ютерних редакційно-видавни­чих систем. Англо-український словник. — К.: Видавничо поліграф. центр «Київський університет», 2000. — 112 с.

Шиб Й. Word 7.0: сотни полезньїх рецептов: Пер. с нем. — K.:BHV, 1996.— 336 с.

ШтернІ. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енцикл. словник для фахівців з теоретич. гуманіт. дисциплін та гуманіт. інф-ки. — К.: «АртЕк», 1998. — 336 с. — (Трансфор­мація гуманітарної освіти в Україні).