- •Isbn 966-7821-31-5
- •Тема 6
- •Тема 7
- •§ 3. Журнальна коректура як синтез книжкової та газетної
- •§ 4. Газетна коректура: в лабетах часу
- •Тема 7.
- •§ 1. З історії фаху
- •1.1. Коректура — ровесниця видавничої справи
- •1.2. Середньовічна Русь: роль справників у книготворенні
- •1 .3. Коректура у часи Відродження
- •1.4. Виокремлення коректорського ремесла
- •1.5. Розгалуження й ускладнення коректорської діяльності в XIX ст.
- •1.6. Коректура XX ст. Створення офіційних документів щодо коректури
- •§ 2. Сучасний стан коректорської справи в україні
- •2.1. «Універсалізація» посад коректора та редактора
- •2.4. Коректура і видавничий ринок
- •2.5. Фахова підготовка коректорів
- •Тема 2
- •§ 1. Традиційна і комп'ютерна
- •§ 2. КоректУрнии відбиток
- •§ 4. Коректорське читання
- •Тема 3_
- •§ 1. Поняття про техніку коректурних знаків
- •2 Алгоритми використання коректурних знаків
- •§ 5. Внесення виправлень редактором і вичитувачем технічного складання
- •§ 4. Коректура за допомогою споаучних аіній
- •§ 6. Коректура друкарських форм
- •Тема 4
- •§ 1. Проблема кореляції
- •§ 2. Засоби контролю правопису в текстовому редакторі microsoft word
- •§ 1. «Pyta» - найвідоміший засіб комп'ютерної коректури
- •§ 4. Проблемні аспекти програми «рута»
- •Тема 5
- •§ 2. Основні правила складання
- •Типові порушення
- •§ 3. Особливості окремих видів складання
- •Тема 6
- •§ 1. Основні правила верстання
- •§ 2. Вимоги до окремих видів верстання
- •§ 1. Типові порушення технічних
- •16. Пісня принцеси науката
- •Тема 7
- •§ 1. Постановка пробаеми
- •§ 2. Книжкова коректура — видавнича класика
§ 4. Проблемні аспекти програми «рута»
Ще в середині 1990-х pp. у навчальному посібнику «Основи комп'ютерної журналістики» (К., 1995) В. Іванова, О. Me-лещенка, В. Різуна мовилося:
Поки що нездійсненною мрією журналістів залишаються той коректори текстів, які поряд з великим по можливості орфо-графічним словником містили б словники тлумачні, терміна-логічні, словники синонімів, антонімів, скорочень, фразеологізмів, крилатих виразів, іншомовних слів тощо. Якби комусь вдалося в одній програмі вмістити стільки словників одночасно, ця людина, точніше колектив (одній людині зробити подібне просто не під силу!), здійснив би інтелектуальний подвиг!
Через десятиліття по тому доводиться констатувати: такий інтелектуальний подвиг досі не звершений. Програма «РУТА», при усій її ефективності, має вразливі сторони, що не дає підстав вважати її панацеєю проти друкарських помилок. Отож, зосередьмося на цих проблемах.
Передовсім, відзначимо обмеженість її бази даних: лексична картотека Інституту української мови НАН України, за даними енциклопедії «Українська мова» (К., в-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2000, с. 284) налічує понад 6 млн карток. Для порівняння нагадаємо: лексичний ресурс програми — це понад 160 тис. основ. І «РУТА», зрозуміло, розпізнає тільки ті лексичні одиниці, що їй «відомі», решта ж сприймаються нею як помилкові.
По-друге, програма не здатна адекватно працювати зі складними словами — утвореними способом основоскладан-ня чи словоскладання, на кшталт «аркушевідбиток», «техскладання», «самототожність» тощо. Більшість подібних слів вона пропонує розбити на два.
По-третє, деякі слова занесені у словник програми з орфографічними помилками. А також підменю «Рута Парадигма Слова» пропонує повні парадигми лексем, що насправді ними не володіють. Для прикладу, дієслово «дудіти» не має форми 1-ої ос. теп. ч., а довідка «РУТА» пропонує «дуджу»;
128
_ ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРОГРАМИ «РУТА»
множи-
яи-
По-четверте, програма не сприймає семантику на рівні (Ьразовому та надфразовому, тому не всі її підказки щодо
лістичних j граматичних виправлень насправді виявляються слушними.
По-п'яте, не орієнтується у випадках омонімії та пароно-мазії. Так, їй важко сприйняти, в якому значенні вжите v певному контексті слово «посібник» — як «вид навчальної літератури» чи «той, хто допомагає комусь (у здійсненні переважно злочинних дій)». Або інший приклад: слово «кон'юнктура» («сукупність взаємопов'язаних умов, певне становище») програмою сприймається як, можливо, помилкове, а для виправлення пропонується «кон'єктура» (у значенні «виправлення або відновлення зіпсованого тексту»).
З оглядом на суттєвість зазначених проблем, ризикнемо ствердити: цілковита відмова від традиційної коректури на користь комп'ютерної стане можливою аж ніяк не найближчим часом, адже ще надто великою залишається робота з удосконалення лінгвістичних комплексів. І звершити її можна лише скоординованими зусиллями спеціалістів різних напрямів: програмістів, лінгвістів, коректорів та ін.
Література до теми
Берлинер 3. М., Глазьірина И. Б., Глазьірин Б. 3. Microsoft Word 2002. Самоучитель. — М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001.-304 с.:ил.
Городенко Л. Типологія інтернет-видань // Друкарство. — 2004. — №5. — С. 25-28.
Іванов В. Ф., Мелещенко О, К., Різун В. В. Основи комп'ютерної журналістики: Навч. посібник. — К., 1995. — 244 с.
Коссак О., Юрчак І. Текстовий процесор Word 2000. БаК, 2001. —152 с.
ема
«студентство» здобуває не властиву
їй форму
«студентства»
Л.:
129
Лисенко В. Електронні видання України: етап становлю ня // Друкарство. — 2004. — № 4. — С 41- 43.
Партико 3. В. Комп'ютеризація видавничого процесу: Навч посібник. — К.: Вища шк., 1996. — 207 с: іл.
Пещак М. М. Нариси з комп'ютерної лінгвістики: Монографія. — Ужгород: Закарпаття, 1999. — 200 с.
Порадник користувача. ПроЛінг Офіс для Windows. ~_ Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. — 80 с.
Різун В. В. Основи комп'ютерного набору і коректури: Підручник. — К.: Либідь, 1993. — 172 с.
Тюлюкин В. А. Текстовьіе редактори и издательские систе-мьі: Учебное пособие. — Екатеринбург: Изд-во Уральского госу-дарственного зкономического университета, 2000. — 83 с.
Шевченко В. Е. Лексика комп'ютерних редакційно-видавничих систем. Англо-український словник. — К.: Видавничо поліграф. центр «Київський університет», 2000. — 112 с.
Шиб Й. Word 7.0: сотни полезньїх рецептов: Пер. с нем. — K.:BHV, 1996.— 336 с.
ШтернІ. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. Енцикл. словник для фахівців з теоретич. гуманіт. дисциплін та гуманіт. інф-ки. — К.: «АртЕк», 1998. — 336 с. — (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).