Тема 4

КОМП'ЮТЕРНА КОРЕКТУРА ТЕКСТУ

П РОБЛЕМА КОРЕЛЯЦІЇ ТРАДИЦІЙНОЇ ТА КОМП'ЮТЕРНОЇ КОРЕКТУР

ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ПРАВОПИСУ В ТЕКСТОВОМУ РЕДАКТОРІ MICROSOFT WORD

"РУТА" - НАЙВІДОМІШИЙ ЗАСІБ КОМП'ЮТЕРНОЇ КОРЕКТУРИ

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРОГРАМИ "РУТА"

КОМП'ЮТЕРНА КОРЕКТУРА TEKCTY_

ПРОБЛЕМА КОРЕЛЯЦІЇ ТРАДИЦІЙНО! ТА КОМП'ЮТЕРНОЇ КОРЕКТУР

Нині, до класичних, перевірених віками, засобів і способу здійснення коректури (які зводяться до «живого» коректора,, кого читання і виправлення паперових відбитків), додалися нові технічні. З'явилася комп'ютерна коректура Л коректура, в якій процеси виправлення авторського чивидавни-чого оригіналу відбуваються в електронній його версії і з вико­ристанням можливостей відповідного програмного забезпечення.

§ 1. Проблема кореляції

ТРАДИЦІЙНОЇ ТА КОМП'ЮТЕРНОЇ КОРЕКТУР

Витоки комп'ютеризації редакційно-видавничого про­цесу сягають ще середини минулого століття. А з початку 1980-х pp. почалося активне впровадження НВС (настільних видавничих систем) у редакційно-видавничу практику, і це призвело до її докорінних змін. Штрихами окреслимо ті мож­ливості, які відкрила видавцеві комп'ютеризація.

По-перше, з явилася можливість оперативно складати і виправляти (редагувати, коректувати) текст, а, при потребі, перекладати його.

По-друге, в ході редакційно-видавничого процесу (особ­ливо це характерно для випуску журналу) авторам з інших на­селених пунктів часто надають для читання коректури не тверду її копію (роздруківку), а надсилають електронною поштою файл. Опрацювавши його, автор відсилає в редакцію список необхідних виправлень. До речі, на практиці чинять ще й по-іншому: автор може й продиктувати ці виправлення по телефону.

По-третє, комп'ютерна техніка викликала до життя новітні більд-редакції, які спеціалізуються на підготовці фо­томатеріалів для видання — справжні фото, з яких виготовля­лися т. зв. кліше, відійшли у минуле. Відсканована фотоплівка відтворюється комп'ютером, даючи можливість тонувати, кадрувати зображення, робити колажі тощо.

112

По-четверте, верстальні програми QuarkXPress і j eMaker дають можливість реалізовувати найскладніші ішення макета, здійснювати переверстання.

По-п'яте, фотоформи нині випускають майже усі видавни-

а _та редакції, адже добротний лазерний принтер забезпе-необхідну якість. А необхідність мати в редакції фото­складальну машину різко відчувається лише у випадках вели­кого формату видання (як правило, йдеться про газету).

Нарешті, мережа Інтернет дає доступ до інформації, при­швидшує її пошук, а також відкриває можливості реклами і збуту друкованої продукції.

Та повернімося до обробки тексту в аспекті коректури. Сучасна комп'ютерна лінгвістика активно провадить розроб­ки у галузі т. зв. лінгвістичного забезпечення — створення автокоректорів та авторедакторів, комп'ютерних словників, автоматизованих правописних і стилістичних довідників, формалізованих граматик, що входять у підсистеми для ма­шинного аналізу й синтезу текстів. Отже, програмні ресурси з коректури належать до масиву лінгвістичного забезпечення

НВС.

Часом їх називають спеллерами: в англійській мові spell означає «вимовляти по буквах». Виникає паралель з уже відо­мим нам політерним принципом коректорського читання, хоч, зрозуміло, опрацювання тексту в традиційній і комп'ютерній коректурі має суттєві відмінності, про що йти­меться далі.

Програмні засоби з коректури тексту постійно удоскона­люються і дають можливість усувати орфографічні та пункту­аційні помилки, «ляпи» складання, повтори слів, перевіряти уніфікованість написання певних імен, назв, чисел тощо. Ко­ристь від цього — очевидна та беззаперечна. Але це й викли­кає заяви про передчасну смерть професії коректора. Чи не найрадикальніше сформулював цю думку дослідник 3. Пар-тико у книжці «Загальне редагування» (Л., 2001, с. 265):

...процес коректури потрібен пише в тих випадках, копи для ви­дання використовують традиційний видавничий процес (наприк­лад, із металевим набором) або коли використовують частково

113

К ОМП'ЮТЕРНА КОРЕКТУРА ТЕКСТУ_

„ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ПРАВОПИСУ В ТЕКСТОВОМУ РЕДАКТОРІ

к омп'ютеризований видавничий процес (автор подав рукопис у ЗМІ на некомп'ютерному носії інформації, наприклад, на па-пері). Коли ж використовують повністю.комп'ютеризовану тех­нологію (автор подав свій оригінал і на папері, і на комп'ютер­ному носії інформації), то в цьому випадку проведення проце­су коректури є зайвим.

До речі, підтримку цієї тези можна зустріти серед літера­турних редакторів-практиків. Дехто з них вважає, що людина на їхній посаді повинна працювати з текстом на усіх рівнях складності — від елементів стилю до пунктуації й орфографії. Отож, мовляв, і коректорська посада в редакції не принципо­ва. А якщо й літературний редактор зверне на перевірку пра­вопису менше уваги (бо насамперед стежить за літера­турністю викладу), то його «підстрахує» машина.

Однак, коректори не поділяють такі думки. На їхній пог­ляд, природне чуття мови, стилістичні відтінки слова, гнучкість синтаксичних конструкцій, а, значить, і доречність тих чи інших пунктуаційних знаків може збагнути тільки лю­дина — машина у цьому плані не витримує конкуренції. От­же, комп'ютер може тільки суттєво допомогти коректору. Зважте: допомогти, але не замінити його!

Використання комп'ютерних програм для перевірки пра­вопису тексту в сучасній видавничій і журналістській прак­тиці, безсумнівно, доцільне. Проте годі сподіватися на абсо­лютні результати такої коректури — уважний і наскрізний перегляд техскладання професійним коректором нині все ще залишається конче необхідним. Якщо, звичайно, видавці турбу­ються про якість свого друкованого продукту...

Традиційна коректура з входженням комп'ютерної техніки у видавничу справу не витісняється з неї цілком, а, завдяки новітнім технологіям, полегшується, прагматизується, приш­видшується. «Чорнова» коректорська обробка оригіналу може і повинна бути комп'ютеризованою, а глибинна, власне повна, коректура (особливо при випуску книжкової продукції) повин­на залишатися в межах традиційної коректури — ось такою є, на нашу думку, оптимальна кореляція традиційної та комп'ютерної коректур у сучасній видавничій практиці.

114

Перш ніж перейти до вивчення комп'ютерної коректури, ознайомтеся з основними термінами цієї теми (подаємо за словником: Шевченко В. Е. Лексика комп'ютерних ре-дакційно-видавничих систем. Англо-український словник.— К.: Видавничо-поліграф. центр «Київський університет», 2000.—П2с):

Діалогове вікно — вікно, що з'являється після вибору команди, поряд з якою стоять «..,». Діалогове вікно потребує додаткової інформації, без якої неможливо виконати коман­ду. Після одержання необхідної інформації операційна систе­ма готова до виконання команди.

Індикатор — ознака; покажчик; індикатор кінця файла; рівня.

Команда — вказівка комп'ютеру виконати операцію або

встановити режим.

Контекстне меню — меню, команди якого безпосе­редньо пов'язані з діями, що виконуються в даний час. Відкриття контекстного меню здійснюється натисканням правої кнопки мишки на потрібному об'єкті.

Опція — варіант; версія програми; можливість системи; режим роботи; пункт меню; вибір; необов'язковий параметр; засіб.

Поле — те ж саме, що простір, зона, група розрядів. У до­кументі Word — сукупність інструкцій, що вказують програмі вставити певну інформацію у місце розміщення поля. Види полів: символьне, текстове, групове, числове та ін.

Утиліта — обслуговуюча, службова програма.