- •1. Фінансовий аналіз як основа прийняття управлінських рішень.
- •2. Мета і завдання фінансового аналізу. Користувачі.
- •3. Система формувань фінансових показників і використання їх для фінансового стану.
- •4. Методи і прийоми фінансового аналізу.
- •Тема №2. Фінансова звітність підприємства як інформаційне джерело фінансового аналізу
- •2. Принципи та мета фінансової звітності
- •3. Характеристика форм фінансової звітності
- •4. Побудова аналітичного процесу
- •2. Загальна оцінка стану майна і його окремих частин
- •3. Аналіз виробничого потенціалу
- •4. Аналіз оборотних активів підприємства
- •6.Аналіз джерел утворення майна
- •2. Аналіз ліквідності балансу.
- •Аналіз показників ліквідності
- •Аналіз платоспроможності підприємства
- •Аналіз кредитоспроможності підприємства
- •2. Характеристика абсолютних і відносних показників фінансової стійкості
- •3. Методика аналізу фінансової стійкості.
- •4. Визначення типу фінансової стійкості.
- •2. Аналіз джерел формування і класифікація оборотних коштів
- •3. Управління оборотними коштами
- •4. Аналіз нормованих оборотних коштів
- •5. Аналіз ефективного використання оборотних коштів (запасів і витрат діяльності, а також в цілому)
- •Аналіз кредиторської заборгованості.
- •Класифікація грошових потоків.
- •3. Методика розрахунку грошових потоків.
- •4. Аналіз грошових потоків.
- •2. Термін окупності інвестицій.
- •3. Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів.
- •4. Метод оцінки альтернативних інвестиційних вкладів.
- •2. Характеристика системи показників, що вказують на імовірність банкрутства.
- •3. Характеристика показників неплатоспроможності підприємств.
- •4. Методи прогнозування можливого банкрутства.
2. Загальна оцінка стану майна і його окремих частин
Загальна оцінка стану майна використовує дані про стан і зміни обсягів та структури активів, роблять основні висновки про вплив цих змін на фінансовий стан підприємства.
Етапи загальної оцінки стану майна.
На першому етапі дають оцінку приросту або скороченню величини активів, що свідчить про зміну економічного потенціалу підприємства, його фінансової ваги на ринку. Зміни визначають у абсолютних і відносних величинах. Приріст активів з урахуванням індексу інфляції є свідченням зміцнення економічного потенціалу підприємства. Якщо приріст активів забезпечений зростанням обсягів основних засобів і довгострокових фінансових інвестицій, це, як правило, свідчить про перспективу економічного зростання і підвищення активності на ринку.
На другому етапі аналізують зміну частки оборотних і необоротних активів. Позитивним для зміцнення фінансового стану вважають підвищення оборотних активів, що зменшує ризик авансованого капіталу і підвищує його віддачу внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів.
На третьому етапі аналізують зміну частки активів підприємства за критеріями їх ліквідності. Якщо у звітному періоді збільшуються частки найліквідніших активів та активів, що швидко реалізуються (крім резерву сумнівних боргів), то це є свідченням підвищення поточної платоспроможності, кредитоспроможності і стійкого фінансового стану підприємства. Особливо позитивне збільшення грошових коштів та їх еквівалентів (р.220-р.240). Збільшення короткострокової і довгострокової дебіторської заборгованостей погіршує якісні характеристики фінансового стану через значне заморожування коштів і виведення їх з обороту у вигляді дебіторської заборгованості.
Детальну характеристику зміни фінансового стану за активами підприємства можна отримати при аналізі видів майна:
Аналіз необоротних активів. Аналізуючи необоротні активи, найважливішим для оцінки фінансового стану є діагностика динаміки їх зростання, структурних зрушень та ефективності використання. При аналізі структурних зрушень особливу увагу приділяють зміні основних засобів на ступінь покриття основного капіталу власними коштами. Зміна обсягу та структури нематеріальних активів оцінюють, як правило, за показниками їх ефективного використання – рентабельності, фондоозброєності, оновлення, вибуття, придатності та інше.
3. Аналіз виробничого потенціалу
Це основні засоби (030), виробничі запаси (100), незавершене виробництво (120), витрати майбутніх періодів (ІІІ А). Ці статті складають реальні активи, які характеризують виробничу потужність підприємства.
Для оцінки виробничого потенціалу використовують слідуючи показники:
Наявність, динаміка і питома частка виробничих активів у загальній вартості майна.
Наявність, динаміка і питома частка основних засобів у реальній вартості майна.
Визначення показників, а також їх аналіз:
3.1. Сума наявних у підприємств коштів (Ф1 р.280).
3.2. Питома вага активної частини основних засобів.
= .
Чим більше зростання, тим краще.
3.3. Коефіцієнт зносу = .
3.4. Коефіцієнт придатності = .
Коефіцієнт зносу та коефіцієнт придатності характеризують частку основних засобів у загальній їх вартості та відображують частку вартості основних засобів, що залишилися до списання у наступному періоді. Коефіцієнти доповнюють один одного і в підсумки дають один. Ступінь значимості основних засобів більш чітко характеризує показник зносу.
3.5. Коефіцієнт оновлення= = .
3.6. Коефіцієнт вибуття = = .
Коефіцієнт оновлення і коефіцієнт вибуття відображають, яку частку наявних та кінцевих періодів становлять нові основні засоби і яка частка основних засобів, що вибули, якщо в динаміці коефіцієнт оновлення збільшується – позитивно; якщо коефіцієнт вибуття менший за коефіцієнт оновлення - нормальна інвестиційна політика.
4. Наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і співвідношення їх з фінансовими вкладеннями, якщо в процесі аналізу збільшується частка виробничих активів, то це свідчить про підвищення виробничих можливостей. Частка виробничих потужностей повинна бути 0,5 і вище.
Для характеристики майна розраховують коефіцієнт мобільності майна. Коефіцієнт мобільності майна = = .
Коефіцієнт мобільності оборотних активів =
= = . Чим вище в динаміці значення цих показників, тим краще.
Всі перелічені показники розраховують на початок і на кінець звітного періоду або за ряд років, дають оцінку їх змін, а також порівнюють з теоретично обґрунтованими значеннями.