2. Аналіз джерел формування і класифікація оборотних коштів
Розрізняють власні джерела (І П), позикові кошти (ІІІ П, короткострокові кредити банків, поточні збори за довгострокові позики, комерційні кредити інших підприємств, векселі), додатково залучені кошти (р. 530 – р.610, резерви за сумнівними боргами, благодійні кошти, тощо).
Використання власних і залучених джерел фінансування оборотних коштів впливає на ефективне використання оборотного капіталу. Раціональне формування джерел оборотних коштів впливає на результати діяльності і фінансовий стан підприємства, сприяє досягненню мети по скороченню оборотності оборотних коштів.
Класифікація оборотних коштів:
1. За функціональним призначенням в процесі виробництва:
оборотні фонди (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів);
фонди обігу (готова продукція, товари, грошові кошти та їх еквіваленти, розрахунки).
2. За практикою контролю, управління, планування:
нормативні;
ненормативні.
3. За джерелами формування:
власні;
залучені.
4. За ліквідністю:
ліквідні;
неліквідні.
5. За рівнем ризику вкладання капіталу:
оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладання;
оборотний капітал з невеликим ризиком вкладання;
оборотний капітал з середнім ризиком вкладання;
оборотний капітал з високим ризиком вкладання.
6. За матеріально-майновим станом:
предмети праці (матеріали, сировина, паливо);
готова продукція, товари;
грошові кошти;
кошти в розрахунках (дебіторська заборгованість).
3. Управління оборотними коштами
Управління оборотним капіталом являє собою систему принципів, методі і прийомів економічного і фінансового аналізу, за допомогою яких приймаються управлінські рішення, пов’язані з встановленням оптимальних параметрів (розмірів) обсягу і структури оборотного капіталу, задоволення потреб підприємства у нормованих оборотних коштах та джерел їх формування.
За допомогою фінансового аналізу оборотних коштів приймаються управлінські рішення як на короткострокову, так і на довгострокову перспективу. Управління оборотними коштами дає можливість забезпечити покриття своїх поточних і довгострокових зобов’язань, мінімально використовувати оборотні кошти при максимальному випуску продукції.
4. Аналіз нормованих оборотних коштів
Діяльність підприємства можлива при умові забезпечення його оборотними коштами і тому дуже важливо правильно визначити потребу в оборотних коштах. Величина оборотного капіталу повинна бути мінімальною, але достатньою для забезпечення безперебійного функціонування і фінансування планових витрат на виробництво і реалізацію продукції.
Зниження оборотних коштів веде до заморожування їх у запасах, а також заморожування фінансових ресурсів, зниження оборотності коштів, що призводить до перебоїв, неритмічності виробництва і реалізації продукції, порушення зобов’язань перед покупцями і замовниками. Тому оптимальна забезпеченість оборотними коштами веде до мінімізації витрат, поліпшення ритмічної роботи. Розмір оборотних коштів залежить від обсягу виробництва, асортименту продукції, сезонності робіт, тривалості виробничого циклу, порядку розрахунків, тощо.
Потреба в оборотних коштах визначається шляхом їх нормування. Аналіз нормованих оборотних коштів проводять як взагалі, так і за окремими статтями балансу, всередині статті за групами за видами матеріалу з метою визначення змін у структурі.
=
,
де – матеріальні витрати, Н – норма витрат кожного окремого виду матеріалу, Ц – ціна за одиницю одного виду матеріалу.
Тому на зміну матеріальних витрат впливають як кількісний фактор, так і якісний фактор – ціна.
Аналіз запасів відбувається за рахунок порівняння фактичних витрат з нормами витрат матеріальних ресурсів з метою визначення резервів і витрат діяльності.
Незавершене виробництво аналізується за фактичними даними в залишках напівфабрикатів, блоків, вузлів, деталей, причому враховують норми та запаси кожного виду незавершеного виробництва.
Аналіз запасів готової продукції здійснюється за даними аналітичного обліку на складах. Особливу увагу приділяють увагу продукції, яка тривалий час зберігалась на складі і не відвантажувалась через низьку якість чи відсутність попиту.
Як правило, аналізують залишки готової продукції на початок і на кінець звітного періоду, відвантажену і реалізовану готову продукцію, при чому залишки на початок періоду, як правило, збільшують обсяг реалізації, а залишки на кінець періоду – зменшують, тому необхідним є економічний аналіз з метою виявлення впливу факторів і резервів. Фінансовий аналіз готової продукції, товарів дає можливість визначити причини змін доходу і прибутку підприємства.
Визначення потреби в оборотному капіталі виконують декількома методами:
1. Аналітичний метод – потреба в оборотному капіталі розраховують за кілька років і обчислюється середня величина. Обов’язково проводять коригування з урахуванням змін у обсягах виробництва.
2. Метод прямого розрахунку – застосування норм запасу та одноденного обороту за кожним елементом нормованих оборотних коштів.
3. Коефіцієнтний метод – застосовується на результатах методу прямого розрахунку з коригуванням у зв’язку зі збільшенням обсягів виробництва.