- •1. Фінансовий аналіз як основа прийняття управлінських рішень.
- •2. Мета і завдання фінансового аналізу. Користувачі.
- •3. Система формувань фінансових показників і використання їх для фінансового стану.
- •4. Методи і прийоми фінансового аналізу.
- •Тема №2. Фінансова звітність підприємства як інформаційне джерело фінансового аналізу
- •2. Принципи та мета фінансової звітності
- •3. Характеристика форм фінансової звітності
- •4. Побудова аналітичного процесу
- •2. Загальна оцінка стану майна і його окремих частин
- •3. Аналіз виробничого потенціалу
- •4. Аналіз оборотних активів підприємства
- •6.Аналіз джерел утворення майна
- •2. Аналіз ліквідності балансу.
- •Аналіз показників ліквідності
- •Аналіз платоспроможності підприємства
- •Аналіз кредитоспроможності підприємства
- •2. Характеристика абсолютних і відносних показників фінансової стійкості
- •3. Методика аналізу фінансової стійкості.
- •4. Визначення типу фінансової стійкості.
- •2. Аналіз джерел формування і класифікація оборотних коштів
- •3. Управління оборотними коштами
- •4. Аналіз нормованих оборотних коштів
- •5. Аналіз ефективного використання оборотних коштів (запасів і витрат діяльності, а також в цілому)
- •Аналіз кредиторської заборгованості.
- •Класифікація грошових потоків.
- •3. Методика розрахунку грошових потоків.
- •4. Аналіз грошових потоків.
- •2. Термін окупності інвестицій.
- •3. Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів.
- •4. Метод оцінки альтернативних інвестиційних вкладів.
- •2. Характеристика системи показників, що вказують на імовірність банкрутства.
- •3. Характеристика показників неплатоспроможності підприємств.
- •4. Методи прогнозування можливого банкрутства.
2. Термін окупності інвестицій.
Основним критерієм оцінки інвестицій, є їх окупність, тобто швидкість повернення інвестору вкладених коштів через певні грошові потоки, які надходять від реалізації інвестиційного проекту.
Грошові кошти для повернення інвестору формуються за рахунок:
прибутку від реалізації продукції;
прибутку від вкладання коштів в торгівельну діяльність;
дивідендів та відсотків на кошти вкладені в цінні папери, на депозитні вклади, тощо.
Сума інвестицій – це початкова вартість грошових вкладень в проект, без яких він не може здійснитись. Вони носять довготерміновий характер.
Період функціонування проекту називають «життєвим циклом проекту». Етапи цього циклу:
передінвестиційний (розробка проекту);
інвестиційний (будівництво, вкладання коштів у проект);
експлуатаційний.
Грошовий потік інвестиційної діяльності – дисконтовий дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток і амортизаційні відрахування, які входять у склад виручки від реалізацій продукції виробленої внаслідок експлуатації проекту.
Термін окупності інвестицій – час, протягом якого, грошовий потік, одержаний інвестором, від втілення проекту досягає величини коштів вкладених в проект.
Алгоритм розрахунку залежить від рівномірності надходження грошових потоків. Якщо грошовий потік є стабільним протягом періоду експлуатації проекту, то період окупності розраховують діленням суми інвестицій на річний обсяг грошового потоку. Отримане значення округлюють у бік збільшення до найближчого цілого. Наприклад, сума інвестицій дорівнює 670 тис.грн, щорічний грошовий потік – 175 тис.грн, то = року, тобто 4 роки.
Якщо розрахований менший максимально дозволеного, то проект вважається ефективним. Якщо більший максимально дозволеного, то інвестору треба відмовитись від його здійснення.
Для визначення з урахуванням вартості грошей в часі, застосовують дисконтний множник.
,
,
де, – дисконтний грошовий потік,
– дисконтний множник,
– норма доходності фінансових інвестицій, яку визначає інвестор (%),
– період (роки).
Н априклад, щорічно =20%, то першого року = 20%, другого року = 25%, третього року = 30% і т.д.
,
де – період часу, протягом якого відбувається окупність інвестицій, – період часу, який передує моменту окупності.
3. Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів.
Вихідна інформація до інвестиційного проекту необхідна для розрахунку показників його ефективності:
загальні дані по проекту (час початку і реалізації, термін початку виробництва, термін виходу на повну потужність, розрахунок вартості та її динаміка, тощо);
обмеження фінансових ресурсів;
виробнича програма;
ціна на продукцію;
обсяги продукту, норми витрачення сировини;
джерела та умови фінансування проекту, тощо.
Фінансові інвестиції переважно оцінюються і відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю, яка складається з наступних складових:
ціни придбання або суми інвестицій;
витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням;
інвестиційні витрати, пов’язані з втіленням проекту;
відсоток за позику, оплата праці персоналу, тощо.
Фінансові інвестиції зараховані на баланс за собівартістю, на кожну наступну звітну дату, відображаються з використанням наступних оцінок:
за справедливою вартістю;
за собівартістю з урахуванням зниження корисності;
за амортизованою собівартістю;
за вартістю, визначеною методом участі в капіталі.
Застосування того, чи іншого способу оцінки інвестицій залежить від мети придбання інвестицій, рівня впливу інвестицій на підприємство, терміну вкладеного капіталу.