3. Система формувань фінансових показників і використання їх для фінансового стану.

Для оцінки фінансового стану підприємства використовують систему показників, які характеризують різні напрями діяльності:

• показники фінансових результатів діяльності підприємства;

• показники наявності і розміщення капіталу, ефективність та інтенсивність його використання;

• показники оптимальності структури активів та пасивів підприємства, а також виробничих та фінансових ризиків;

• показники платоспроможності, ліквідності;

• показники фінансової стійкості та інвестиційної привабливості підприємства;

• показники фінансових ризиків і банкрутства.

Для оцінки фінансового стану підприємства застосовують відносні показники: показники структури, темпу росту, відсоток виконання плану, коефіцієнти, а також вартісні натуральні, трудові показники середніх величин (середня арифметична, середня зважена та інше), показники, які приведені до порівняльного виду.

4. Методи і прийоми фінансового аналізу.

Метод – це спосіб дослідження аналізуємого предмета або явища. У фінансовому аналізі використовують ті ж методи і прийоми як і в економічному аналізі: метод порівняння, балансовий, деталізація, графічний, табличний, факторний, елімінування (способи абсолютних та відносних різниць, ланцюгових підстановок, індексний метод), метод пайової участі, пропорційного ділення. Всі вони дають можливість визначити вплив факторів на аналізуємий показник і підрахувати резерви, на підставі яких покращити фінансовий стан підприємства.

Метод фінансового аналізу складається із наступних етапів:

• збір інформації, вивчення, вимірювання і розрахунок абсолютних, відносних, структурних показників, приведення їх до порівняльного вигляду;

• систематизація і порівняння, деталізація, групування показників, вивчення їх вплив на господарську діяльність;

• узагальнення, тобто побудова підсумкових і прогнозних таблиць;

• проведення аналізу за конкретними напрямами, з’ясування причин змін, що відбувалися у звітному періоді, визначення резервів;

• розробка шляхів і заходів для покращення фінансового стану підприємства і прийняття управлінських рішень.

При проведенні фінансового аналізу, як правило, спочатку проводять вертикальний і горизонтальний аналіз. Горизонтальний аналіз – для розрахунку абсолютних та відносних відхилень фактичного рівня від базового. Вертикальний аналіз – вивчає структуру економічних явищ і процесів через розрахунок питомої частки у загальному цілому, за допомогою його аналізують структурні зрушення, що відбулися.

Трендовий аналіз застосовують у випадках, коли вивчають відносні темпи росту і приросту показників за декілька років до рівня базового року.

Тема №2. Фінансова звітність підприємства як інформаційне джерело фінансового аналізу

1. Сутність і значення фінансової звітності

2. Принципи та мета фінансової звітності

3. Характеристика форм фінансової звітності

4. Побудова аналітичного процесу

1. Сутність і значення фінансової звітності

В процесі прийняття управлінських рішень велику функцію виконує фінансова інформація, яка відображує стан і розвиток підприємства. Одним з основних джерел є фінансова звітність.

Звітність – це система показників у формі таблиць, які відображають об’єм і результати діяльності підприємства. Звітність є завершуючим етапом бухгалтерського обліку і дає можливість проводити фінансовий аналіз фінансової діяльності підприємства.

Фінансова звітність згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів за звітній період.

Основною метою фінансової звітності є забезпечення інформацією, яка допомагає користувачам приймати вигідні економічні рішення, як для зовнішніх, так і для внутрішніх користувачів.

До річної фінансової звітності всіх підприємств, крім бюджетних організацій, іноземних суб’єктів підприємницької діяльності та суб’єктів малого бізнесу є обов’язковими такі форми звітності: форма №1 - «Баланс», форма №2 – «Звіт про фінансові результати», форма №3 – «Звіт про рух грошових коштів», форма №4 – «Звіт про власний капітал», примітки до фінансової звітності. Для суб’єктів малого бізнесу та іноземних суб’єктів – форма №1 - «Баланс» та форма №2 – «Звіт про фінансові результати».

Мета складання форм звітності:

• форма №1 «Баланс» – надання користувачам повної, своєчасної і правдивої інформації на певну дату про фінансовий стан підприємства;

• форма №2 – «Звіт про фінансові результати» – це складання і надання користувачам повної інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітній період (тобто від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності);

• форма №3 – «Звіт про рух грошових коштів», – надання користувачам повної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах та їх еквіваленті за звітній період;

• форма №4 – «Звіт про власний капітал» – розкриття інформації у складі власного капіталу підприємства про зміни протягом звітного періоду;

• примітки до фінансової звітності – розкриття окремих статей форм звітності відповідно до облікової політики підприємств.

Вимоги до фінансової звітності:

• зрозумілість – доступність до розуміння користувачів, які мають достатні знання в сфері ділового та економічного життя підприємства та бухгалтерського обліку;

• доречність – тобто вплив на економічні рішення користувачів, оцінка минулих і теперішніх подій, прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності, крім того в звітності відображають доречну інформацію, що дозволяє прийняти управлінські рішення і оцінити минулі і майбутні події;

• надійність – тобто не повинно бути викривлення інформації і суттєвих помилок. Це забезпечується правдивістю інформації і подій, перевагою сутності над формою, обачливість і повнота;

• достовірність.