4. Методи прогнозування можливого банкрутства.

Найчастіше для прогнозування банкрутства використовують Z-моделі «Альтмана», який запропонував двох- і п’яти-факторну моделі.

Двох-факторна модель імовірності банкрутства визначається за коефіцієнтом покриття і коефіцієнтом автономії.

Якщо Z = 0 – імовірність банкрутства 50%.

Z < 0 – свідчить про зменшення імовірності банкрутства.

Z > 0 – свідчить про підвищення імовірності банкрутства (чим вище значення Z, тим гірше).

Але ця модель неточна. Приблизна точність 65-70%.

Для більш точної оцінки імовірність банкрутства використовують п’яти-факторну модель.

де =

=

=

=

=

Якщо Z 1,8 – імовірність банкрутства дуже висока.

Z від 1,8 до 2,7 – імовірність банкрутства висока.

Z від 2,7 до 2,9 – існує імовірність банкрутства.

Z від 3 і вище – імовірність банкрутства дуже низька.

Для підприємств України ця модель має обмежену сферу застосування так як дуже важко визначити ринкову оцінку власного капіталу, тобто можливо тільки для великих підприємств акції яких вільно котируються на фінансовому ринку. Тому у 1983 році була запропонована п’яти-факторна модель «індексу Z».

де , , – визначають як у попередній моделі, а = = = , =

Граничне значення Z = 1,23. Якщо Z < 1,23, то у найближчі 2-3 роки підприємству загрожує банкрутство, а якщо Z > 1,23 – то фінансовий стан є стійким.

Існують ще моделі Бівера, Тафлера, Альтмана, рейтингова оцінка, тощо.