- •Порівняльна характеристика демонстративних (»дедуктивних) і недемонстративних (» індуктивних) міркувань
- •До теми 2 Приклад символізації за допомогою мови логіки висловлювань
- •Аналітичні правила для логічних сполучників
- •Метод побудови аналітичних таблиць
- •Стратегії побудови аналітичних таблиць у логіці висловлювань
- •Деякі схеми рівносильностей логіки висловлювань
- •Деякі схеми правильних міркувань логіки висловлювань
- •Нормальні форми у логіці висловлювань: кнф і днф
- •Елементарна диз'юнкція і елементарна кон'юнкція
- •Кон’юнктивна нормальна форма (кнф)
- •Диз'юнктивна нормальна форма (днф)
- •Процедура зведення формул логіки висловлювань до
- •Етап 2а етап 2б
- •Як за допомогою кнф перевірити, чи є формула логічним законом?
- •Як за допомогою днф перевірити, чи є формула логічною суперечністю?
- •Застосування нормальних форм для встановлення відношень логічного слідування, рівносильності, сумісності між формулами логіки іисловлювань Застосування кнф
- •Застосування днф
- •До теми 3 Метод аналітичних таблиць як процедура напіврозв’язуваності для логіки предикатів
- •Аналітичні правила для кванторних формул
- •Часткові випадки (instances) формул
- •Аналітичні правила для кванторних формул (продовження)
- •Висновки
- •3. Cтратегії побудови аналітичних таблиць
- •Безпосередні умовиводи
- •Простий категоричний силогізм (приклади, фігури і модуси)
- •Методи встановлення правильних модусів пкс.
- •1. Семантичні методи:
- •2. Синтаксичні методи:
Аналітичні правила для логічних сполучників
T& T A & B F& F A & B
T A
T B F A F B
Tv T A v B Fv F A v B
F A
TA T B F B
T▼ T A ▼ B F▼ F A ▼ B
T A F A T A F A
F B T B T B F B
TÉ T A É B FÉ F A É B
T A
F A T B F B
T« T A « B F« F A « B
T A F A T A F A
T B F B F B T B
T~ T ~A F~ F ~A
F A T A
Метод побудови аналітичних таблиць
Основу цього методу (так саме, як і методу контрприкладу) складає ідея непрямого доведення. Як працює метод?
В двозначній логіці висловлювань враховуємо, що деяка формула є або істинною, або хибною.
Для перевірки, чи є формула логічним законом:
1) припускаємо, що деяка формула є хибною (прип. FΦ);
2) стосовно прип. FΦ застосовуємо аналітичні правила доти, доки не отримаємо прості формули без заперечення;
3) враховуємо умову, що аналітичні таблиці бувають із розгалуженням (в дереві таблиці з’являються гілки-варіанти) і без розгалуження;
4) гілка таблиці є замкненою, якщо вона містить суперечність, тобто, якщо вона містить принаймні одну пару графічно однакових формул, стосовно яких стверджують і Т, і F;
5) уся аналітична таблиця є замкненою, якщо кожна її гілка є замкненою;
6) якщо аналітична таблиця деякої формули є замкненою, тоді наше припущення щодо хибності формули (див. п.1)) не підтвердилось. Тому, доводимо протилежне: аналізована формула є логічним законом;
7) аналітична таблиця деякої формули є незамкненою, якщо принаймні одна її гілка є незамкненою;
8) якщо за припущення хибності деякої формули її аналітична таблиця виявилась незамкненою, то ця формула не є логічним законом.
Чому правила і метод називають аналітичними? Більш складну формулу розкладаємо на прості, послідовно усуваючи логічні сполучники.
Приклади-ілюстраціїї (чи є формула логічним законом, логічною суперечністю, нейтральною формулою, виконуваною).
В логіці висловлювань будь-яка послідовність застосування аналітичних правил призведе до однакового результату, однак певна послідовність їх застосування може виявитись більш економною, ефективною, такою, що швидше і зручніше приведе до розв’язку. Варто враховувати три стратегії, що забезпечують економність побудови аналітичної таблиці.
