Тема 23. Економічні аспекти глобальних проблем

Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем Економічне зростання та глобальні проблеми. Основні глобальні проблеми сучасності. Класифікація глобальних проблем.

Роззброєння та його роль у вирішенні глобальних проблем. Екологічна криза та форми її прояву. Паливно-енергетична та сировинна проблеми. Проблеми економічної відсталості окремих країн.

Міжнародне співробітництво в розв'язанні глобальних проблем та розвитку світового господарства. Сучасні проблеми економічної та політичної безпеки людства.

Тема 1. Основи економічної теорії: предмет, метод функції

Економіка з грецького „мистецтво ведення домашнього господарства”. В сучасних умовах існує три значення терміну економіка:

Це народне господарство певної країни, громадян країн або всього світу.

Це сукупність економічних відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Це економічна наука що вивчає народне господарство вцільмо, окремій галузі або господарство окремого району.

Економічна наука - це сфера розумової діяльності людини функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної діяльності.

Економічна теорія є системою наукових поглядів на госпо­дарське життя суспільства, які дають всебічне уявлення про закономірності його розвитку. Вона не лише пояснює, як від­творюється суспільство, а й сприяє запобіганню повторен­ня деяких негативних економічних явищ, дає можливість прогнозувати майбутній розвиток.

Предмет економічної теорії вивчає, як люди і суспільство вибирають спосіб використання дефіцитних ресурсів, що можуть мати багатоцільові призначення, для того, щоб зробити різноманітні товари і розподілити їх зараз або в майбутньому для споживання різних індивідів або груп суспільства

Предмет економічної теорії є аналіз ринкового господарства, це наука яка вивчає поведінку людини і точки зору відносин між її цілями і обмеженими засобами.

Економічна теорія розділяється на три науки:

• мікроекономіка - аналіз причин, закономірностей і наслідків функціонування окремих суб’єктів ринкової економіки (фірми);

• макроекономіка –розглядає сукупність показників - дохід, зайнятість, динаміка цін тощо на рівні держави.

• Політекономія - наука що вивчає відносини між людьми в сфері виробництва, розподілу, обміну і споживанню.

Метод економічної теорії — шлях пізнання системи економічних відносин у їх взаємодії з розвитком продуктивних сил, мисленого відтворення у теорії діалектики, у системі економічних законів та категорій цієї взаємодії.

Діалектичний метод —логічне відображення всі­єї діалектики.

Метод економічної теорії, як і предмет цієї науки, складається з елементів, головними з яких є

1) філософ­ські та загальнонаукові принципи;

2) закони діалектики;

3) категорії філософії;

4) закони і категорії економічної теорії;

5) раціональні засоби й методи економічного ана­лізу, які використовують західні науковці.

Метод абстракції — метод, який передбачає відмову від поверхо­вих, несуттєвих сторін явища для розкриття його внутрішніх, суттє­вих, сталих і загальних зв'язків, дійсної тенденції руху.

Конкретне — цілісний об'єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, рис.

Метод сходження від абстрактного до конкретного — перехід від загальних і збіднених за змістом понять до розчленованих і багатших за змістом.

Аналіз — розчленування предмета (явища чи процесу) на складо­ві частини, окремі сторони.

Синтез — поєднання розрізнених раніше частин і сторін у ціліс­ність з урахуванням взаємозв'язків між ними.

Принцип матеріалізму щодо пізнання суспільного способу ви­робництва — принцип, який передбачає необхідність з'ясування причин виникнення й розвитку виробничих відносин, виокрем­лення в способі виробництва його первісних рушійних сил — про­дуктивних сил

Закон суперечності — закон, який означає необхідність роздво­єння цілого на дві протилежні сторони, комплексний аналіз кожної з цих сторін, а відтак їх взаємодію (а отже, взаємо обумовленість, взаємо заперечення, взаємопроникнення тощо) та конструктивний синтез у новій економічній категорії.

Речовий зміст способу виробництва — процес розвитку продук­тивних сил, які виражають процес праці, ставлення людини до природи, техніко-економічні зв'язки і відносини між людьми.

Суспільна форма — виробничі відносини, або відносини еконо­мічної власності, соціально-економічні зв'язки і відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, предметів споживання, об'єктів інтелектуальної власності й послуг тощо у всіх сферах суспільного відтворення.

Математичні і статистичні методи забезпечують поєднання кількісного і якісного аналізу

Метод логічного та історичного підходу. Логічний метод тісно пов'язаний з історичним методом, оскільки звільняє оцінку історич­ного розвитку від випадковостей, зиґзаґів, що не є властивими цьому процесові. Як правило, логічний метод дослідження прийнят­ний для розгляду більш зрілих економічних відносин. При цьому логічний аналіз не обмежується суто абстрактним викладом. Отри­мані висновки зіставляють з фактами, конкретною економічною дійсністю.

Метод порівнянь використовують для визначення схожості та відмінності господарських явищ. Необхідність порівняння як загальнонаукового методу зумовлюється тим, що в економічному житті ніщо не може бути оцінено само по собі. Будь-яке явище пізнається у порівнянні. Для того щоб пізнати невідоме, оцінити його, потрібен критерій, яким, як правило, є вже відоме, раніше пізнане.

Індукція і дедукція. Індукція — це рух думки від одиничного до всезагального, від знання нижчого ступеня спільності до знання вищого її ступеня. Дедукція — рух думки від всезагального до оди­ничного. З цих визначень бачимо, що теоретичним ґрунтом для ви­никнення й існування індукції та дедукції є діалектичний зв'язок оди­ничного, особливого і всезагального.

Метод аналогії означає перенесення властивості (сукупності властивостей) одного явища на інше. Зрозуміло, заздалегідь мають бути визначені ще й інші схожі ознаки, які дають можливість засто­совувати аналогію, встановлювати необхідні зв'язки і відхилення між ознаками явищ, що існують у реальній дійсності. У певному зна­ченні аналогія є різновидом порівняння, оскільки вона спрямована на вивчення схожості та відмінності явищ.

ФУНКЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Економічній теорії властиві такі функції: теоретико-пізнавальна, практична, прогностична, методологічна.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, суттєві причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний економічний рух суспільства.

Практична функція полягає в тому, щоб всебічно обґрунтувати конкретні шляхи використання економічних законів, перекласти їхні вимоги на мову практичних заходів щодо вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б найповніше відпо­відала інтересам людини, колективів, суспільства; обґрунтування раціональних форм управління господарством, здійснення практич­них заходів щодо розв'язання економічних суперечностей, досягнен­ня ефективних результатів розвитку виробництва і зростання життє­вого рівня населення.

Прогностична функція економічної теорії має забезпечувати суспільству можливість в економічних діях здійснювати необхідні передбачення щодо розвитку економічних процесів. Тут доречна ана­логія: як завдяки метеорології людина має можливість прогнозувати погоду і вживати відповідних заходів проти природних катаклізмів, так і прогностична функція економічної теорії допомагає людям за­побігати економічним

Прогностичну функцію економічної теорії можна розглядати на рівні макро- і мікроекономіки

Методологічна функція економічної теорії дає можливість ви­користовувати економічні знання для здійснення ряду досліджень у галузі не тільки економіки, а й соціології. Вона спрямована на фор­мування сучасного економічного мислення людей, вчить якомога ра­ціональніше здійснювати життєві спостереження в економічних про­цесах, дає змогу об'єктивно і всебічно оцінювати економічну полі­тику держави, а також економічні програми різних політичних партій і рухів.