- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
Для того, щоб артилерійський снаряд розірвався в розрахунковій точці або його траєкторія пройшла через вказану точку, необхідно виробити гарматні координати, тобто кути наведення артилерійської гармати, і час польоту (установку дистанційного підривника). Вказані гарматні координати визначаються шляхом рішення диференціальних рівнянь руху артилерійського снаряда в повітрі відповідно до законів зовнішньої балістики, тобто вони є балістичними величинами.
У ПУС балістичні величини визначаються як функції координат розрахункової (попереджуючої) точки розриву у вертикальній площині, обчислені для нормальних (табличних) умов стрільби. Проте кожна артилерійська стрільба, як правило, відбувається в умовах, відмінних від нормальних. Такий відступ умов стрільби спотворює нормальну (табличну) траєкторію польоту артилерійського снаряда, що приводить до відхилення точки розриву снаряда від розрахункової. Тому для врахування дії спотворюючих факторів виробляють і вводять в рішення задачі балістичні поправки, і гарматні координати виробляються з урахуванням цих поправок.
При стрільбі по рухомій цілі рішення балістичної задачі неможливе без рішення задачі зустрічі, оскільки ці задачі взаємозв'язані. Роздільний розгляд цих задач обумовлений методичними міркуваннями.
2.1. Суть рішення балістичної задачі
При рішенні задачі управління стрільбою артилерійських комплексів необхідно визначити ряд величин, пов'язаних з балістикою руху артилерійського снаряда в атмосфері.
Відомо, що під впливом кінетичної енергії пострілу снаряд здійснює поступальний і обертальний рух. Початковий напрям поступального руху визначається положенням каналу ствола гармати, а форма і параметри траєкторії залежать від балістичних властивостей заряду, гармати, снаряда і сил, діючих на нього у польоті (сил тяжіння, опору повітря і сили Коріоліса). Під впливом вказаних факторів траєкторія польоту снаряда має кривизну в двох площинах. У вертикальній вона обумовлена впливом сили тяжіння і опору повітря, в горизонтальній - обертальним рухом снаряда і сили опору повітря (рис.12).
Рис. 12. Просторова траєкторія польоту артилерійського снаряда (1),
проекції траєкторії на горизонтальну (2) і вертикальну площину (3).
Траєкторія польоту у вертикальній площині (рис.12) характеризується початковою швидкістю снаряда Vо, кутом кидання θ0?, кутом піднесення гармати φ, силами опору повітря R і тяжіння G, кутом падіння θс.
Рис. 13. Траєкторія польоту снаряда у вертикальній площині.
Відомо, що обертальний рух снаряда необхідний для стійкості його у польоті. При цьому снаряд є вільним гіроскопом з кутовою швидкістю обертання ω, до якого прикладена сила опору повітря R в точці Цс, не співпадаючій з центром тяжіння Цт . Такий додаток сили R створює перекидаючий момент, а отже, і прецесійний рух снаряда (гіроскопа).
При складанні рівнянь руху снаряда поступають так: до центру тяжіння Цт прикладають дві рівні і протилежно направлені сили, R’ і R’’, силу R’ розкладають на тангенціальну Rт і нормальну Rн складові, в результаті на снаряд діють пара сил (рис.14).
Динаміка польоту артилерійського снаряда якнайповніше описується системою диференційних рівнянь поступального і обертального руху. Проте, з достатньою для практики точністю, розрахунок параметрів траєкторії польоту снаряда ведеться роздільно для поступального і обертального руху, тобто по системах диференційних рівнянь поступального руху і рівняннях обертального руху. Результати розрахунку зводять в таблиці, точність яких перевіряється полігонним відстрілом.
Рис.14. Точки прикладання аеродинамічних сил, діючих на снаряд, що обертається.
Розрахунок таких таблиць спочатку ведеться для так званих нормальних артилерійських умов, при яких приймається:
- температура повітря + 150° С;
- барометричний тиск 750 мм рт. ст.;
- відносна вогкість 50%;
- вітер відсутній;
- поверхня Землі плоска;
- заряд, снаряд і балістика гармати відповідають табличним значенням.
Всякий відступ від нормальних умов стрільби враховується поправками. Для цього виконуються обчислення цих поправок, і результати обчислень заносяться в таблиці.
Таблиці балістичних величин і їх поправок будуються залежно від координат розрахункових точок у вертикальній площині, тобто їх необхідно розглядати як табульовані функції балістичних величин від координат розрахункових точок у вертикальній площині.
У системах ПУС АК рішення цих балістичних функціональних залежностей повинне вироблятися безперервно, по вироблених координатах поточної попереджуючої точки (Ау) або балістичної точки (Аб).
Таким чином, рішення балістичної задачі в ПУС АК можна розбити на наступні етапи:
- визначення основних балістичних величин;
- облік факторів, що спотворюють нормальну траєкторію снаряда і визначення поправок на ці фактори;
- реалізація рішень балістичних залежностей в СРП систем ПУС.
Розглянемо ці етапи рішення балістичної задачі.