- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції ПБС-2.
3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат ПЗК.
1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
Балістична підготовка включає:
визначення відхилення початкової швидкості снарядів через знос каналів стволів гармат і визначення різнобою гармат батареї відносно основної гармати;
відстріл і визначення різнобою основних гармат батарей відносно контрольної гармати;
визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів для контрольної гармати внаслідок зносу каналу ствола і властивостей партії зарядів;
визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів для основних гармат батарей;
визначення температури зарядів;
визначення балістичних характеристик снарядів;
розподіл поступаючих снарядів між батареями і гарматами і їх сортування.
Залежність втрати початкової швидкості через знос каналу ствола (подовження зарядної камори) для 122-мм гаубиці зр. 1938 р. показана в таблиці 2.
Залежність Δυ0 від подовження зарядної камори Таблиця 2
Подовження камори , Δλ0, мм |
5 |
15 |
25 |
40 |
65 |
95 |
Зміна початкової швидкості Δυ0 % |
-1 |
-2 |
-3 |
-4 |
-5 |
-6 |
Сумарне відхилення початкової швидкості снарядів для основних гармат батарей визначають:
- за допомогою польової балістичної станції (ПБС);
- за наслідками відстрілу партії зарядів з партією, у якою сумарне відхилення початкової швидкості відоме;
- за наслідками пристрілки репера (цілі);
- за даними контрольної гармати як суму відхилення початкової швидкості снарядів, знайденого стрільбою з контрольної гармати, і поправки на різнобій основної гармати батареї відносно контрольної гармати.
При неможливості визначення сумарного відхилення початкової швидкості для гармат враховують тільки відхилення початкової швидкості через знос каналу ствола основної гармати.
Вимірювання температури зарядів на ВП проводять через кожні 1—2 години.
Боєприпаси розподіляють так, щоб в кожній батареї були боєприпаси з однією партією зарядів.
2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
Польова балістична станція ПБС-2 служить для визначення початкової швидкості артилерійських снарядів і мін всіх калібрів в польових умовах.
ПБС-2 являє собою радіолокатор, що працює в режимі безперервного випромінювання. Визначення початкової швидкості снарядів і мін станцією засноване на використанні ефекту Доплера та проводиться за допомогою методу ультракороткохвильового опромнювання траєкторії польоту снаряду (міни).
Апаратура ПБС-2 складається з виносної та стаціонарної.
До виносної апаратури відносяться:
- виносний блок, служить для генерації високочастотної енергії необхідної потужності, виділення частоти Доплера, посилення її і передачі в блок формування;
- антенна система з треногою для випромінювання направленого потоку електромагнітної енергії у напрямку траєкторії польоту снаряда (міни) і прийому енергії, відбитої від снаряда (міни);
- блок фотозапуску, призначений для синхронізації роботи станції з пострілом гармати (міномета).
Стаціонарна апаратура встановлена в кузові автомобіля.
До неї належать:
- блок формування, який виконує наступні функції:
- приймає і перетворює сигнали частоти Доплера в два імпульси, які подаються на хронометр і відповідають початку і кінцю вимірювальної бази;
- приймає сигнал фотозапуску і визначає час затримки між цим імпульсом і імпульсом, що включає рахункові каскади схеми;
- забезпечує контроль роботи виносних блоків за допомогою приладів, розташованих на передній панелі;
- забезпечує перевірку справності основних вузлів блоку і їх параметрів.
- електронний хронометр для виміру часу між першим і тридцять третім імпульсом частоти Доплера, для вироблення стопового сигналу для замикання каналу сигналу в блоці формування і для вимірювання часу затримки блоку формування;
- система живлення для забезпечення нормальної роботи апаратури в двох можливих режимах живлення станції: безпосередньо від акумулятор-них батарей і з зарядкою акумуляторних батарей від генератора;
- котушка кабелю для зв'язку стаціонарної апаратури з виносною;
- радіостанція;
- бензоелектричний обігрівач;
- ЗІП.
Розгортання ПБС-2 на вогневій позиції, включення, перевірку і настройку апаратури станції виконують в установленому порядку.
Після виконання всіх передбачених операцій з апаратурою станція вважається готовою до роботи.
Суть роботи станції полягає в наступному.
Передавальна антена станції випромінює уздовж траєкторії польоту снаряда (міни) потік електромагнітної енергії. Сприйняті приймальною антеною електромагнітні коливання передавача і електромагнітні коливання, відбиті від снаряда (міни), надходять у змішувальний пристрій приймача, на виході якого виділяється частота Доплера, яка надходить до блоку формува-ння, де посилюється, детектується, фільтрується від перешкод, а потім над-ходить у вимірювальну схему. З виходу вимірювальної схеми на електрон-ний хронометр надходять два імпульси, що відповідають початку і кінцю вимірювальної бази (4 м). Електронний хронометр підраховує час тизм, за яке снаряд пролетить шлях у 4 м. вимірюванню швидкості тизм розраховують за формулою
V S
* изм — т~ *
Ця швидкість відповідає радіальній складовій швидкості снаряду відносно антени в момент вимірювання. Для визначення поточної швидкості снаряда в момент вимірювання необхідно знати кут між напрямком випромі-нювання та траєкторією снаряда.
Розрахунок початкових швидкостей за даними, отриманими від ПБС-2, виконують універсальним або табличним способом. Для цієї мети в комп-лекті кожної станції є таблиці, що складаються з десяти книг.
За таблицями книги I визначають початкові швидкості снарядів і мін універсальним способом, а за таблицями книг II-X визначають початкові швидкості снарядів і мін деяких артилерійських і мінометних систем без застосування складних розрахунків.
За допомогою ПБС-2 можна вирішувати такі задачі:
- визначати сумарне відхилення початкової швидкості снаряда від табличного значення vo, що визиваться зносом каналу ствола гармати і властивостями даної партії зарядів;
- зістрілювати гармати підрозділу;
- зістрілювати партії зарядів.
У процесі експлуатації ПБС-2 необхідно проводити щоденні та щомісячні контрольно-профілактичні обслуговування, а при бойовій роботі на станції необхідно дотримуватися загальних правил заходів безпеки, а також:
- заземляти корпус автомобіля за допомогою металевого штиря;
- за наявності напруги понад 30 В між корпусом автомобіля і землею, а також між корпусом виносних блоків і землею необхідно перевірити живлення по змінному струму і переконатися в тому, що у всіх роз'ємах кабелю зв'язку та фотозапуску шина приєднана до першого контакту, а контакти у всіх роз'ємах одноманітно розташовані по відношенню до ключа;
- забороняється виймати блоки з корпусів при включеній напрузі і від'єднувати бортові акумулятори при працюючому генераторі;
- забороняється вмикати і вимикати муфту генератора на ходу автомобіля і під час роботи двигуна;
- забороняється перебувати перед антеною при працюючому передавачі більше 15 хв. протягом доби;
- провітрювати кузов автомобіля через кожні 20 - 30 хв при працюючому двигуні автомобіля і включеному бензоелектричному опалювачі.