- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метео-рологічної підготовки.
2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метео-рологічного комплекту.
3. Будова та правила роботи польовим вітроміром та батарейним термометром.
1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
Метеорологічна підготовка проводиться з використанням даних метеорологічних станцій і постів. Вона включає організацію прийому метеорологічних бюлетенів «метеосредній», складання наближених бюлетенів «метеосредній» і визначення вітру на активній ділянці траєкторії реактивних снарядів.
Наближений бюлетень «метеосредній» складається постом, коли немає можливості прийняти бюлетені метеостанції або коли давність одержаного від метеостанції бюлетеня перевищує три години. Наближений бюлетень використовують на протязі не більш години з моменту його складання і при висоті входу в бюлетень не більш 800 м для повної підготовки і до 1600 м для скороченої підготовки.
2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
Десантний метеорологічний комплект (ДМК) служить для вимірювання в польових умовах атмосферного тиску, температури і відносної вологості повітря, швидкості і напряму вітру.
ДМК (рис. 18) складається з покажчика метеорологічних елементів, метеорологічної щогли з розтяжками, блоку датчиків швидкості і напряму вітру і блоку датчиків температури і вологості повітря, які кріплять на метеорологічній щоглі. До метеорологічного комплекту надають компас для орієнтування датчика направління вітру і приналежність для обслуговування блоку живлення.
Метеорологічний комплект встановлюють на відкритому, вільно продуваюємому вітром майданчику, щоб результати вимірювань були характерні для великого району. Для цього в обраному місці встановлюють триногу і орієнтують її за сторонами світу за допомогою компаса так, щоб ніжка триноги з літерою «С» збіглася з направленням північного кінця стрілки компаса.Потім встановлюють ствол щогли в триногу так, щоб літера «С» на нижній трубці ствола збіглася з літерою «С» на ніжці триноги, і натягують розтяжки за допомогою гвинтової пари, розміщеної в нижній трубці ствола. Попередньо на верхній трубці ствола щогли закріплюють блок датчиків швидкості і напряму вітру.
Блок датчиків температури і вологості повітря встановлюють на щоглі не пізніше ніж за 10 хв влітку і за 20 хв взимку до початку вимірювань.
Вимірюють наземні метеорологічні елементи послідовно.
Рис. 18. Десантний метеорологічний комплект:
1 – датчик швидкості і напряму вітру; 2 – датчик температури і вологості повітря; 3 – метеорологічна щогла; 4 – розтяжки; 5 – кабель живлення; 6 – показник метеорологічних елементів
Для визначення швидкості і напряму вітру перемикач послідовно встановлюють у положення «Скор.» і «Напр.» і протягом 5 хв. з темпом приблизно 15 с знімають 10 відліків. З отриманих результатів беруть середні значення швидкості і напряму вітру наземного.
Тривалість натискання на кнопку «Пуск» при знятті відліку будь-якого метеорологічного елемента повинна бути не менше 4 с.