2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.

Раніше ми розглянули визначення балістичних величин в нормальних умовах стрільби. Практично ж кожна стрільба відбувається в умовах, відмінних від нормальних, тобто за наявності факторів, що спотворюють табличну траєкторію польоту снаряда. Відомо, що зміна умов стрільби викликає зміну коефіцієнтів диференційних рівнянь руху снаряда. Отже, строго кажучи, для кожних умов стрільби при визначенні основних балістичних величин необхідно було вирішити диференційні рівняння з відповідними для цих умов коефіцієнтами. Практично такий метод можна реалізувати при рішенні задачі на ЦВМ, володіючої дуже високою швидкодією.

Тому в існуючих системах ПУС АК врахування спотворюючих факторів здійснюється методом поправок, суть якого полягає в наступному: визначаються координати фіктивної балістичної точки А_б (рис.15), яка відстоїть від істинної точки зустрічі А_у на вектор сумарної поправки Δ; по розрахованих координатах точки А_б визначаються для нормальних артилерійських умов всі балістичні величини, у тому числі і гарматні координати, при яких траєкторія снаряда повинна проходити через точку А_б; у реальних же умовах під дією спотворюючих факторів траєкторія відхиляється і снаряд проходить через розрахункову точку А_у.

Рис. 15. Врахування спотворюючих факторів при визначенні

гарматних координат.

Таким чином, для реалізації даного методу необхідно знати перелік спотворюючих факторів, визначити поправки на них, знайти координати балістичної точки А_б і розрахувати траєкторію для нормальних умов.

При рішенні балістичної задачі в системах ПУС АК можуть враховуватися наступні фактори:

Вектор поправки Δ_j на j-й спотворюючий фактор приймається рівним вектору відхилення снаряда ΔД_j від дії цього фактора, узятому із зворотним знаком, тобто

(5,3)

У векторній формі положення точки А_б характеризується вектором дальності балістичної Д_б,

(5,4)

Розглянемо детальніше визначення балістичних поправок на спотворюючі фактори.

2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.

Положення снаряда при його русі по траєкторії при даній балістиці можна характеризувати вектором його похилої дальності

(5.5)

При цьому, якщо умови стрільби відповідають табличним, снаряд рухатиметься по нормальній траєкторії. При відступі ж вказаних факторів від нормальних умов траєкторія польоту спотворюється, і снаряд відхиляється від розрахункової точки.

Вектор такого відхилення снаряда можна записати у вигляді повного диференціала функції (5.5), тобто

Отже, відхилення снаряда внаслідок дії j-го чинника буде

а поправка на цей фактор дорівнює

де одинична поправка на дію j-го чинника:

Δ_j – відхилення j-го фактора від його нормального значення – аргумент поправки.

Тоді, з урахуванням сказаного, вектор поправки має наступний вигляд

(5.6)

Модулі одиничних поправок в загальному випадку є балістичними величинами і при даній балістиці гармати і снаряда залежать тільки від координат останнього у вертикальній площині стрільби. Таким чином, вони, як і основні балістичні величини, є функціями координат снаряда у вертикальній площині стрільби, наприклад d_б і Н_б:

(5.7)

або інших координат в цій площині.

Напрям, уздовж якого вводиться поправка, залежить від напряму дії спотворюючого фактора. При класичному методі обліку поправок вони визначаються і вводяться, як правило, по трьох ортогональних напрямах:

(5.8)

У сучасних системах ПУС одиничні поправки, як і основні балістичні величини, визначаються по поліномах однієї чи двох змінних відповідних ступенів. Одержані таким чином одиничні поправки помножуються на їх аргументи, а потім підсумовуються з відповідними координатами попереджуючої точки, внаслідок чого виходять координати балістичної точки A_б:

Одержані балістичні координати dб і Нб використовуються як аргументи функціональних залежностей при визначенні основних балістичних величин і одиничних поправок, тобто залежності (5.7) і (5.8) необхідно розглядати як функції координат dб і Нб балістичної крапки Аб.

Проте в цілях спрощення рішення задачі в сучасних системах ПУС АК сумарні поправки не визначаються вказаним способом, а кожна поправка враховується безпосередньо уздовж того напряму, по якому вона діє. Так, наприклад, поправки на відступ початкової швидкості ΔV₀ і на відступ густини повітря Δп враховуються уздовж лінії пострілу, тобто при визначенні так званої фіктивної дальності Дф; поправки на балістичний вітер розкладаються на відповідні осі і враховуються в горизонтальній площині. Розглянутий спосіб роздільного обліку поправок не вносить методичних погрішностей в рішення задачі, і його можна вважати рівноцінним класичному способу врахування поправок.

Окрім вказаних балістичних поправок при визначенні координат балістичної точки А_б вводиться поправка на віддалення кожної артилерійської установки від поста визначення координат.