
- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
Перископічна артилерійська бусоль (ПАБ) служить для орієнтування гармат і приладів у заданому напрямку, визначення кутів і відстаней, засічки цілей, для топографічної прив'язки, а також для спостереження і розвідки.
В комплект ПАБ входять бусоль з футляром, перископ з футляром, приналежність для освітлення, азимутальна насадка і тринога.
Бусоль (рис. 6) являє собою компас, сполучений з вимірювальним і оптичним приладами. Роль компаса виконує орієнтир-бусоль. Монокуляр бусолі має вигляд зорової труби такого ж пристрою, як і зорові труби бінокля. У фокальній площині монокуляра розташовані кутовимірювальна сітка і дальномірні шкали для вимірювання відстаней від 50 до 400 м за допомогою спеціальної двометрової рейки.
Азимутальний насадку використовують при астрономічному орієнтуванні бусолі.
При періодичній перевірці бусолі перевіряють чутливість і одноманітність показів магнітної стрілки, наявність мертвого ходу в механізмах відлікового і установочного черв'яка, а також вертикального наведення, паралельність осі круглого рівня вертикальної осі обертання приладу і місце нуля.
Для точного орієнтування бусолі по дирекційного куту і визначення дирекційних кутів заданих напрямків необхідно знати поправку бусолі. Величина поправки залежить від інструментальної помилки даного приладу. Для її визначення використовують оріентирний напрямок, дирекційний кут якого відомий з каталогу координат або обчислений з великою точністю. Знайдене значення поправки бусолі дійсно на віддалення не більше 10 км.
Горизонтальні кути за допомогою бусолі визначають по сітці монокуляра і по буссольним і кутомірні шкалам, а вертикальні - по сітці монокуляра і по відліковий шайбі і барабану вертикальних кутів.
Відстані з допомогою бусолі визначають по двометровій рейці, використовуючи далекомірні шкали сітки монокуляра, по спеціальній далекомірній рейці, способом постійної бази і засічкою спряженим спостереженням, розгорнутим на короткій базі.
Рис. 6. Перископна артилерійська бусоль ПАБ-2АМ:
1 - орієнтир-бусоль; 2 - кутомірне кільце;3 - бусольное кільце; 4 - монокуляр; 5 – азимутальна насадка; 6 - рівень; 7 - маховичок повороту головки візира;
8 - візир; 9 - корпус відлікового черв'яка;10 - корпус установочного черв'яка; 11-вертикальна вісь-шестерня з кульовою п'ятою; 12 - затискна чашка;
13 - головка триноги
4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
Секундомір використовують для визначення відстаней до звучних цілей і до розривів снарядів. Секундомір (рис. 7) має вигляд кишенькового годинника з двома стрілками: хвилинної і секундної. На циферблаті нанесені кругові шкали: хвилинна і секундна.
Рис. 7. Секундомiр
Пуск, зупинку і повернення стрілок секундоміра в нульове положення виконують натисканням на заводну голівку.
Для визначення відстаней до звучних цілей, що виявляють себе блиском пострілів, добре помітними димками або швидко виникаючими хмарами пилу від пострілів, а також відстаней до розривів снарядів у момент пострілу засікаємої гармати, батареї (розриву снаряда) пускають секундомір, а в момент сприйняття звуку пострілу (розриву) зупиняють його і зчитують за шкалами відлік з точністю до 0,1 c. Отриманий відлік секундоміра множать на 1000 і ділять на 3, що округлено відповідає множенню відліку на середню швидкість звуку в м/с, і отримують відстань до звучної цілі (розриву снаряда) в метрах.
Рис. 8. Артилерійський компас (АК):
1 - дзеркало; 2 - кришка; 3 - мушка; 4 - лімб; 5 - цілик; 6 - корпус;
7 - стрілка індикатора; 8 - міліметрова шкала
Приклад. Відлік секундоміра по звуку стріляючої гармати дорівнює 9.9 с. Відстань до гармати буде дорівнювати 9,9 * 1000 / 3 = 3300 м.
Артилерійський компас (АК) служить для наближеного визначення бусолі заданого напрямку, а також для орієнтування на місцевості по сторонах світу і орієнтування топографічних карт і аерознімків.
АК (рис. 8) складається з корпусу з кришкою, лімба, що обертається, зі шкалою і захисним склом, індикатора, що представляє собою магніт з агатовим підп'ятником і алюмінієвою стрілкою, демпфера (пристосування для заспокоєння індикатора) і гальма.
На внутрішній стороні кришки компаса укріплено металеве дзеркало, яке дозволяє одночасно з візуванням на предмет перевірити орієнтування компаса і знімати відліки за шкалою лімба.
Гальмо індикатора діє автоматично при відкриванні та закриванні запобіжної кришки.
Для полегшення орієнтування компаса при роботі вночі на захисному склі компаса нанесена біла смуга, точно поєднана з нульовим діаметром лімба.
Щоб визначити бусоль заданого напрямку, відкривають кришку компаса і направляють лінію візування на предмет у заданому напрямку. Давши заспокоїтися індикатору, обертають лімб компаса до суміщення поділу «С» кутомірної шкали зі стрілкою індикатора, після чого проти покажчика, нанесеного на припливі корпусу, читають по кутомірній шкалі величину бусолі заданого напрямку у поділах кутоміра.