
- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
Батарейний термометр служить для вимірювання температури зарядів на вогневій позиції, а також для вимірювання температури повітря.
Батарейний термометр (рис.19) складається з термометра, поміщеного в металевий кожух для запобігання від пошкоджень. Один кінець кожуха конічний для полегшення вкладання термометра між пучками пороху, на іншому кінці є нагвинтна головка, яку скручують при заміні термометра запасним.
Щоб вимірити температуру зарядів у пострілів з роздільно-гільзовим заряджанням з гільзи виймають посилену і нормальну кришки і поміщають термометр між пучками пороху або, не виймаючи нормальної кришки, роблять у ній отвір, у який вставляють термометр, а в унітарних патронах термометр прикладають до гільзи.
Рис. 19. Батарейний термометр
Для забезпечення рівності температури всіх зарядів контрольний заряд поміщають в середину штабеля, а відлік за термометром знімають не раніше ніж через 10 хв після укладання контрольного заряду в штабель.
Відлік знімають швидко, поки термометр зберігає ту температуру, яку він сприйняв від заряду.
Польовий вітромір служить для визначення напрямку і швидкості приземного вітру.
Польовий вітромір (рис.20) складається з рухомої системи, лімба і вертикальної осі.
У комплект приладу входять складная штанга, на якій встановлюють вітромір, і компас для орієнтування лімба вітроміра.
Рухома система складається з флюгарки, покажчика швидкості і противаги; надіватєься вона на загострений кінець осі.
Лімб з нанесеною на ньому кутомірної шкалою призначений для відліків напрямку вітру.
Перед установкою вітроміра перевіряють його справність. Плоска частина флюгарки і важіль противаги повинні бути в одній площині, а рухома система повинна бути врівноважена і вільно обертатися на осі.
Для роботи вітромір встановлюють на такому місці, щоб оточуючі предмети не скривляли повітряного потоку, що діє на прилад. При установці вітроміру окреслюють на землі коло, на якому забивають костилі на однаковому видаленні один від одного. У центрі кола встановлюють зібрану штангу і закріплюють її розтяжками. Збирають вітромір і встановлюють його на штирі штанги, а компас зі штирем вставляють у гніздо штанги, позначене літерою «К», і відпускають гальмо магнітної стрілки.
Рис. 20. Польовий вітромір:
1 - вертикальна вісь; 2 - лімб; 3 - противага; 4 - покажчик швидкості;
5 – флюгарка
Для орієнтування вітроміру обертанням штанги суміщають північний кінець магнітної стрілки компаса з нульовим діленням шкали компаса. При цьому положенні нульовий поділ лімба вітроміра, позначений літерою «С», буде направлено на північ.
На місцевості, де поправка бусолі перевищує 6°, необхідно врахову-вати її при орієнтуванні вітроміра.
Після орієнтування вітроміра штангу закріплюють стяжками остаточно.
При роботі з вітроміром відліки за шкалами знімають по черзі: спочатку помічають миттєве положення важеля противаги за шкалою напрямку вітру з точністю до одного поділу лімба, потім миттєве положення покажчика швидкості вітру з точністю до 0,5 м/с. Ці відліки записують у бланк спостережень.
Усього знімають по десять відліків напрямку і швидкості вітру з інтервалом 15 с та за остаточні значення їх беруть середнє арифметичне з отриманих відліків.
Середнє значення напрямку вітру округлюють до 1-00,а середнє значення швидкості - до 1 м/с.