3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.

Батарейний термометр служить для вимірювання температури зарядів на вогневій позиції, а також для вимірювання температури повітря.

Батарейний термометр (рис.19) складається з термометра, поміщеного в металевий кожух для запобігання від пошкоджень. Один кінець кожуха конічний для полегшення вкладання термометра між пучками пороху, на іншому кінці є нагвинтна головка, яку скручують при заміні термометра запасним.

Щоб вимірити температуру зарядів у пострілів з роздільно-гільзовим заряджанням з гільзи виймають посилену і нормальну кришки і поміщають термометр між пучками пороху або, не виймаючи нормальної кришки, роблять у ній отвір, у який вставляють термометр, а в унітарних патронах термометр прикладають до гільзи.

Рис. 19. Батарейний термометр

Для забезпечення рівності температури всіх зарядів контрольний заряд поміщають в середину штабеля, а відлік за термометром знімають не раніше ніж через 10 хв після укладання контрольного заряду в штабель.

Відлік знімають швидко, поки термометр зберігає ту температуру, яку він сприйняв від заряду.

Польовий вітромір служить для визначення напрямку і швидкості приземного вітру.

Польовий вітромір (рис.20) складається з рухомої системи, лімба і вертикальної осі.

У комплект приладу входять складная штанга, на якій встановлюють вітромір, і компас для орієнтування лімба вітроміра.

Рухома система складається з флюгарки, покажчика швидкості і противаги; надіватєься вона на загострений кінець осі.

Лімб з нанесеною на ньому кутомірної шкалою призначений для відліків напрямку вітру.

Перед установкою вітроміра перевіряють його справність. Плоска частина флюгарки і важіль противаги повинні бути в одній площині, а рухома система повинна бути врівноважена і вільно обертатися на осі.

Для роботи вітромір встановлюють на такому місці, щоб оточуючі предмети не скривляли повітряного потоку, що діє на прилад. При установці вітроміру окреслюють на землі коло, на якому забивають костилі на однаковому видаленні один від одного. У центрі кола встановлюють зібрану штангу і закріплюють її розтяжками. Збирають вітромір і встановлюють його на штирі штанги, а компас зі штирем вставляють у гніздо штанги, позначене літерою «К», і відпускають гальмо магнітної стрілки.

Рис. 20. Польовий вітромір:

1 - вертикальна вісь; 2 - лімб; 3 - противага; 4 - покажчик швидкості;

5 – флюгарка

Для орієнтування вітроміру обертанням штанги суміщають північний кінець магнітної стрілки компаса з нульовим діленням шкали компаса. При цьому положенні нульовий поділ лімба вітроміра, позначений літерою «С», буде направлено на північ.

На місцевості, де поправка бусолі перевищує 6°, необхідно врахову-вати її при орієнтуванні вітроміра.

Після орієнтування вітроміра штангу закріплюють стяжками остаточно.

При роботі з вітроміром відліки за шкалами знімають по черзі: спочатку помічають миттєве положення важеля противаги за шкалою напрямку вітру з точністю до одного поділу лімба, потім миттєве положення покажчика швидкості вітру з точністю до 0,5 м/с. Ці відліки записують у бланк спостережень.

Усього знімають по десять відліків напрямку і швидкості вітру з інтервалом 15 с та за остаточні значення їх беруть середнє арифметичне з отриманих відліків.

Середнє значення напрямку вітру округлюють до 1-00,а середнє значення швидкості - до 1 м/с.