- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
Прилад для вимірювання довжини зарядної комори знарядь ПЗК служить для вимірювання подовження зарядної комори артилерійських гармат усіх систем наземної артилерії з метою визначення падіння початкової швидкості снарядів внаслідок зносу каналу ствола.
Прилад ПЗК (мал. 16) складається з вимірювального кільця, що направляє диска, штанги, подовжувачів, трубки, вантажу і досилателя.
Рис.16. Прилад ПЗК:
1, 5 - гайки з накаткою; 2 - мірильне кільце: 3 – упорне кільце;
4 - запобіжне кільце;6 - направляючий диск; 7 - трубка, 8-штанга;
9 - подовжувачі; 10 – вантаж, 11 – досилач.
Мірильне кільце і направляючий диск змінні, для кожної системи гармати певного діаметру.
Подовжувачі призначені для нарощування штанги при вимірюванні довгих зарядних камор.
На штанзі та подовжувачі нанесена міліметрова шкала.
Досилач складається з стрижня, за яким переміщується вантаж, необхідний для вибивання приладу з каналу ствола, і рукоятки, всередині якої є пружина, яка забезпечує одноманітність досилання приладу в камору.
Прилад ПЗК для роботи збирають в певному порядку. Спочатку на кінець штанги надівають мірильне кільце і закріплюють його гайкою, потім на кінець трубки надівають направляючий диск, закріплюють його гайкою і цю трубку з напрямним диском надівають на штангу. І нарешті, в штангу угвинчують досилач.
Для вимірювання довжини зарядної камори стволу надають горизонтальне положення і ретельно очищають від мастила камору і початкову ділянку нарізної частини каналу ствола. Після цього прилад вводять вимірювальним кільцем в камору гармати приблизно до половини її довжини і обережно просувають по штанзі трубку з напрямним диском до упору фланця диска в казенний зріз ствола, поєднуючи при цьому вирізи на напрямному диску з лапками екстрактора. Натискаючи на рукоятку досилача, проштовхують штангу в камору до упору міряльного кільця в нарізи каналу ствола, не допускаючи при цьому тертя міряльного кільця об стінки камори. Потім біля заднього зрізу трубки по шкалі на штанзі (подовжувачі) зчитують величину довжини зарядної комори з точністю до 0,5 мм.
Для витягання приладу з камори нужно вдарити вантажем по торцю рукоятки досилача до виходу вимірювального кільця з нарізів, після чого вийняти прилад.
Вимірювання проводять три рази і за довжину зарядної камори беруть середнє арифметичне з отриманих величин.
Щоб визначити подовження зарядної камори, з виміряної довжини камори віднімають довжину камори нового ствола, записану у формулярі гармати. Зі знайденого подовження визначають падіння початкової швидкості снарядів у відповідності з даними, наведеними в Таблицях стрільби (див. табл. П.2) або в Інструкції з категорирування артилерійського озброєння.
Дані вимірювання довжини зарядної камори використовують також при категорируванні стволів гармат.
Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
