- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
Якщо провести серію пострілів із артилерійської гармати снарядами ударної дії при одних і тих же умовах стрільби і кутах наведення гармати, то виявляється, що кожному снаряду відповідає своя траєкторія. В сукупності вони утворюють сноп чи пучок траєкторій, а їх точки падіння – еліпс розсіювання снарядів.
Уявна траєкторія, що проходить через середину пучка, називається середньою траєкторією. Середня траєкторія – це така уявна траєкторія, по якій летіли б снаряди при відсутності причин, що визивають розсіювання снарядів.
Точка падіння, відповідна середній траєкторії, що росташована в центрі еліпса називається центром розсіювання.
Розсіювання снарядів – явище неминуче і цілком закономірне. Воно являється результатом одноразової дії цілого ряду причин, постійних по своєму характеру і випадковихз по величині і напрямку. Одні із них заставляють летіти снаряд вище і дальше, інші нижче і ближче, одні правіше, другі лівіше.
Причини, що визивають розсіювання снарядів, можуть бути розподілені на три групи.
1. Причини, що викликають різноманітність початкових швидкостей снарядів v0.
2. Причини, що викликають різноманітність кутів кидання Θ0 і напрямку стрільби β.
3. Причини, що викликають різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його з каналу ствола.
Розглянемо кожну зних більш детально.
1. Різноманітність початкових швидкостей викликає розсіювання снарядів по дальності. До причин даної групи відносяться:
- відхилення в вазі снарядів і зарядів, що допущенні в процесі виготовлення: заряди більшої ваги дають більшу початкову швидкість, заряди ж, що мають меншу вагу, дають меншу початкову швидкість; зі збільшенням ваги снаряда його швидкість зменшується і, навпаки, зі зменшеннямваги швидкість збільшується;
- різниця в інтенсивності горіння пороху в каморі гармати під час пострілу внаслідок деякої різноманітності фізико–хімічного складу пороху навіть в межах однієї і тієї ж партії зарядів;
- різниця в щільності заряджання, що залежить від різноманітності в досилці снарядів, розташування і розмірів ведучих поясків в межах заводських допусків, що веде до зміни об'єму зарядної камори, а отже, і до різноманіття початкових швидкостей;
- неодинакові відхилення температури зарядів, які також ведуть до різних відхилень початкових швидкостей: заряди, що мають більшу температуру в момент спалахування, дадуть снаряду більшу початкову швидкість і, навпаки, з пониженням температури заряду початкова швидкість зменшується.
Крім цього, початкова швидкість снаряда змінюється в залежності від стану канала ствола, його температури, наявності залишків змазки і продуктів згоряння від попереднього пострілу.
Жодна із цих причин під час стрільби не може бути врахована, і тому в сукупності вони визивають розсіювання початкових швидкостей і як підсумок – розсіювання снарядів по дальності.
2. Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби веде до розсіювання снарядів по дальності і в боковому напрямку відповідно. До причин, що викликають різноманітність кутів кидання і напрямку стрільби, відносяться:
- випадкові помилки в наведенні гармат, вироблення і визначення кутових величин, необхідних для наведення гармати в ціль;
- випадкові помилки в механізмі наведення за рахунок мертвих ходів;
- різноманітність кутів вильоту і бокових зміщень гармат, що виникають при пострілі із-за різноманітних причин.
Вказані помилки в кутах наведення являються випадковими, вони також не можуть бути враховані чи усунуті заздалегідь у тому під час стрільби викликають розсіювання снарядів як по дальності, так і в боковому напрямку відповідно.
3. Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його з каналу стволавизначається наступними причинами:
- мінливістю метеорологічних умов: температури повітря, атмосферного тиску, напрямку і швидкості вітру, в результаті чого політ кожного снаряда буде проходити в різних метеорогічних умовах, які по-різному будуть впливати на рух снаряда, і тому точки падіння (точки розривів) отримають різні відхилення;
- різноманітністюваги снарядів в межахзаводських допусків: відхилення ваги снарядапозначаєтьсяна величині балістичного коефіцієнта, зміна якого впливає на дальність польоту польоту снаряда;
- різноманітністю форми снарядів і станом їх поверхні також в межах заводських і експлуатаційних допусків, в результаті чогозмінюється величина прискорення сили опору повітря і як результат – дальність і напрямок стрільби;
- різним впливом періоду післядії.