9. Призначення, склад, основні ттх та принцип дії за структурною схемою далекомірного каналу а-324.
Далекомірний канал системи побудований за схемою далекомірної РНС із запитом з літака й з ретрансляцією запитальних сигналів наземним ретранслятором. Функції ретранслятора виконує далекомірний канал радіомаяка. Він містить у собі антену А2, наземний прийомний пристрій НПУ, апаратуру далекомірного каналу й передавач далекомірного каналу П-20Д.
Робота далекомірного каналу системи відбувається в такий спосіб (рис. 3 і 4).
У вимірнику дальності ИД процесора сигналів апаратури А-324 виробляється послідовність одиночних імпульсів, що запускають, із частотою проходження близько 30 Гц (рис.4,а), що надходять через шифратор на запуск передавача СЗД-Р (A-3I2-002). У шифраторі (на рис. 3 він не показаний) одиночні імпульси перетворяться в запитальні двох імпульсні кодові групи з інтервалом між імпульсами групи τкз (рис. 4,б). Кодування дозволяє підвищити завадостійкість апаратури. Крім того, за рахунок зміни кодових інтервалів досягається збільшення числа каналів зв'язку при використанні змінних несучих частот.
Рис.
3. Взаємодія апаратури А-324 з наземним
устаткуванням СБН
Рис. 4 Тимчасові діаграми сигналів у далекомірному каналі РСБН
Так, у далекомірному каналі в напрямку "літак-земля" використається 10 змінних несучих частот у діапазоні 772...808 МГц із інтервалом 4 МГц і 4 змінних двох імпульсних кодових затримок запиту (τдо31 = 25 мкс, τдо32 =19 мкс, τдо33 = 21мкс,
τдо34 = 23мкс при роботі з апаратурою РСШ-2н і 22 частоти в діапазоні 770 ... 812,8 Мгц із інтервалом 2 Мгц і 4 кодові затримки , що дозволяє утворити 40 частотно-кодових каналів і 88 відповідно.
Передавач СЗД-Р апаратури А-324 формує двох імпульсну кодову групу запиту дальності, що надходить на АФС літака типу "Півонія". Запитальні радіоімпульси дальності "Запрос-Д" випромінюються АФС, приймаються антеною А2 і надходять на вхід наземного прийомного пристрою НПУ. Контроль нуля дальності здійснюється за допомогою контрольно-виносного пункту КВП. З виходу НПУ відеоімпульси (рис. 4,в) подаються в апаратуру далекомірного каналу радіомаяка, до складу якого входить дешифратор, блок обмеження завантаження, блок затримки й шифратор (на рис. 3 ці блоки не зображені).
На виході дешифратора одержують послідовність одиночних імпульсів (рис. 4,г). Вони надходять на блок обмеження завантаження передавача, що призначений для обмеження завантаження передавача ретранслятора в тому випадку, коли значення середньої частоти проходження запитальних імпульсів перевищує припустиму величину. Тим самим запобігає перевантаження передавача ретранслятора й вихід його з ладу.
Імпульси з виходу блоку обмеження завантаження надходять на блок затримок. Він призначений для компенсації впливу початкової затримки у вимірювальній схемі ИД. Крім того, блок затримок забезпечує за допомогою додаткової змінної лінії затримки установку нуля дальності.
У блоці затримок ретранслююмі імпульси затримуються на час τ 3 (рис. 4,д). Потім вони надходять у шифратор, що перетворить послідовність одиночних імпульсів у послідовність відповідних двох імпульсних кодових груп з тимчасовим інтервалом між імпульсами групи τдо (рис. 4,e). Кодові інтервали відповідних сигналів τдо відрізняються від кодових інтервалів запитальних сигналів τ кз і становлять τдо1 = 14 мкс, τдо2=16 мкс, τдо3=18 мкс, τдо4=20 мкс
З виходу шифратора кодована послідовність імпульсів надходить на запуск передавача далекомірного каналу, що працює в імпульсному режимі. Діапазон частот передавача далекомірного каналу РСБН-2н 939,6 ... 966,9 МГц, РСБН-4н 939,6 ... 1000,5 МГц із інтервалами 0,7 Мгц. Таким чином, утвориться 40 і 88 частотно-кодових каналів. Кожній фіксованій частоті привласнюється своя кодова затримка відповіді. Відповідні імпульси випромінюються антеною радіомаяка А4 ("Відповідь Д"), приймаються АФС бортового встаткування й надходять на вхід приймача.
На виході приймача виділяються відеосигнали у вигляді послідовності двох імпульсних кодових груп (рис. 4, ж). Ці сигнали потрапляють на дешифратор приймача й на його виході виділяється послідовність одиночних імпульсів (рис. 4, з), які потім надходять у вимірник дальності процесора сигналів. Прийняті імпульси, пройшовши шлях від літака до ретранслятора й назад, затримуються на час
∆t=2∆t1=2Д/З
Тут виключені затримки імпульсів у шифраторах, дешифраторах, блоці затримок, тому що вони постійні по величині й можуть бути враховані.
Таким чином, вимірявши за допомогою вимірника дальності часовий інтервал ∆t , можна визначити дальність Д. Вимір тимчасового інтервалу в ИД виконується дискретним (цифровим) методом, і дані про обмірювану дальність видаються в процесор сигналів для корекції счислених координат.
Крім цього, у процесорі сигналів здійснюється перетворення інформації про обмірювану дальність, отриманої в дискретній формі, в інформацію аналогового виду для видачі даних про похилу дальність у прилад ППД-2.